Читання 18 липня

Читання дня

Євангеліє

Коли в одному місці Він молився і перестав, один з учнів Його сказав Йому: Господи! навчи нас молитися, як і Іоанн навчив учнів своїх.

Він сказав їм: коли молитесь, кажіть: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі;

хліб наш насущний подавай нам щоденно;

і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо всякому боржнику нашому; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

І сказав їм: припустимо, що хто-небудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! позич мені три хлібини,

бо друг мій зайшов до мене з дороги, і мені нічого дати йому;

а той зсередини скаже йому у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі.

Якщо, кажу вам, він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки просить.

І Я скажу вам: просіть, і дано буде вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам,

бо кожний, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.

Який з вас батько, коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? або коли попросить риби, подасть йому змію замість риби?

або, якщо попросить яйця, подасть йому скорпіона?

Отже, якщо ви, будучи лихими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього.

Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий став говорити; і народ здивувався.

Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою веєльзевула, князя бісівського.

А інші, спокушаючи, вимагали від Нього знамення з неба.

Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє, і дім, який розділиться сам в собі, упаде;

якщо ж сатана сам в собі розділився, то як встоїть його царство? А ви говорите, що Я силою веєльзевула виганяю бісів;

і якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями.

Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то значить прийшло до вас Царство Боже.

Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці;

коли ж сильніший за нього нападе на нього і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою розділить.

Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.

Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою і, не знаходячи, каже: повернусь до дому свого, звідки вийшов;

і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним;

тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших, ніж сам, і, увійшовши, живуть там,– і буває для людини тієї останнє гірше першого.

Коли ж Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!

А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його.

Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий, він знамення шукає, і знамення не буде дано йому, крім знамення Іони пророка;

бо як Іона був знаменням ніневітянам, так буде і Син Людський родові цьому.

Цариця південна встане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі приходила послухати мудрість Соломонову; а ось, тут більше від Соломона.

Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись від проповіді Іониної, і ось, тут більше від Іони.

Ніхто, засвітивши свічку, не ставить її в закритому місці чи під посудиною, а на підсвічнику, щоб усі, що входять, бачили світло.

Світильник для тіла є око; отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле; а якщо воно буде лукаве, то і тіло твоє буде темне.

Отож дивись: світло, що в тобі, чи не є темрява?

Якщо ж тіло твоє все світле і не має жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлював тебе.

Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг.

Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не помив рук перед обідом.

Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чаші і блюда, а нутро ваше сповнене грабування та лукавства.

Нерозумні! чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?

Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте.

Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і всяких овочів, а не дбаєте про суд і любов Божу: це треба робити, і того не залишати.

Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на народних зібраннях.

Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви – як ті невідомі гроби, над якими люди ходять і не знають того.

На це хтось із законників сказав Йому: Учителю! говорячи це, Ти і нас ображаєш.

Але Він сказав: і вам, законникам, горе, що обтяжуєте людей тягарями непосильними, а самі жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них.

Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші:

цим ви свідчите про діла батьків ваших і погоджуєтеся з ними, бо вони повбивали пророків, а ви будуєте їм гробниці.

Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і Апостолів, і одних уб’ють, а інших виженуть;

хай запитається з роду цього за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,

від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, запитається з роду цього.

Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, перешкодили.

Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже сердитись і приступати до Нього, вимагаючи від Нього відповіді на багато що,

підкопуючись під Нього, і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його.

 

Євангеліє від Луки,
Глава  11

Апостол

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить.

Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любові не маю, – то я ніщо.

І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені в тому ніякої користі.

Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться,

не безчинствує, не шукає свого, не роздратовується, не мислить зла,

не радіє неправді, а радіє істині;

усе покриває, всьому вірить, всього надіється, все переносить.

Любов ніколи не перестає, хоч і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання зникне.

Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо;

коли ж настане досконале, тоді часткове припиниться.

Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина роздумував; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче.

Тепер ми бачимо ніби крізь потьмарене скло, здогадно, тоді ж лицем до лиця; тепер я знаю частково, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний.

А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 13

Старий Заповіт

Першого місяця, другого року після того, як вони вийшли з Єгипетської землі, Господь звернувся до Мойсея в Синайській пустелі, говорячи: Скажи, нехай ізраїльські сини відзначать Пасху у визначений для неї час. Чотирнадцятого дня першого місяця, надвечір – проведеш її у визначений час. За її законом і за її правилами проведеш її. Тож Мойсей сказав ізраїльським синам відзначати Пасху, коли починався чотирнадцятий день місяця в Синайській пустелі, – і як Господь заповів Мойсеєві, так ізраїльські сини і зробили. І прийшли люди, які були нечисті через душу мертвої людини і не могли в той день відзначати Пасху, тож вони прийшли в той день до Мойсея і Аарона. І сказали ті люди йому: Ми нечисті через душу мертвої людини. Тож невже ми будемо позбавлені можливості принести дар Господу між ізраїльськими синами у визначений для цього час? А Мойсей сказав їм: Постійте тут, а я послухаю, яку вказівку дасть Господь стосовно вас. І тоді Господь звернувся до Мойсея, промовляючи: Скажи ізраїльським синам, говорячи: Кожна людина, яка стала нечистою через мертву душу іншої людини, чи є в далекій дорозі – серед вас чи серед ваших родин, також звершуватиме Пасху для Господа! Другого місяця, чотирнадцятого дня, надвечір вони відзначатимуть її, – з прісним хлібом і гіркими травами її їстимуть; нічого не залишать з неї до ранку, а кістки з неї не поламають. За законом про Пасху відзначатимуть її. А людина, яка буде чистою і не перебуватиме в далекій дорозі, і ОРТ знехтує звершити Пасху, – буде винищена та душа з-поміж свого народу! Бо дару Господу не принесла у призначений для цього час, – за свій гріх одержить та людина! Якщо и ж навідається до вас, у вашу землю, чужинець, то і він відзначатиме Пасху для Господа за законом Пасхи та за встановленим порядком, – так він її відзначатиме! Один закон буде у вас і для чужинця, і для місцевого мешканця землі. У той день, коли був поставлений намет, хмара покрила намет – дім свідчення. А ввечері була над наметом наче подоба вогню – до ранку. І так було постійно: хмара вкривала його вдень, а подоба вогню – вночі. І коли підіймалася хмара над наметом, тоді вирушали й ізраїльські сини. І на місці, де ставала хмара, там ставали табором і ізраїльські сини. Згідно із заповіддю Господа ставали табором ізраїльські сини і згідно із заповіддю Господа – підводилися. Всі дні, коли хмара отінювала намет, ізраїльські сини стояли табором. Коли ж хмара затримувалася над наметом багато днів, то ізраїльські сини дотримувалися Божого застереження і не вирушали. А бувало, що хмара отінювала намет кілька днів, то за Господнім словом ставали табором і за Господнім розпорядженням рушали. Бувало, що хмара залишалася лише від вечора до ранку, а вранці хмара підіймалася, тоді підводилися і вони; чи вдень, чи вночі, як тільки підіймалася хмара, то вирушали й вони. А коли місяцями й численними днями хмара його отінювала, то ізраїльські сини стояли табором, не вирушали. Бо за Господнім розпорядженням підіймалися і дотримувалися Господнього застереження, за Господнім розпорядженням – під керівництвом Мойсея.

Четверта книга Мойсея Числа,
Глава 9

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії