Читання 15 липня

Читання дня

Євангеліє

Після цього проходив Він по містах і селах, проповідуючи і благовіствуючи Царство Боже, і з Ним дванадцять,

і деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів і недугів: Марія, звана Магдалина, що з неї вийшло сім бісів,

і Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому майном своїм.

Коли ж зібралося багато народу і з усіх міст жителі сходились до Нього, Він почав говорити притчею:

вийшов сіяч сіяти зерно своє і, коли сіяв, одне впало при дорозі, і було потоптане, і птахи небесні поклювали його;

а інше впало на камінь і, зійшовши, засохло, бо не мало вологи;

а ще інше впало поміж тернів, і виросли терни і заглушили його;

інше ж упало на добру землю і, коли зійшло, дало плід у стократ. Сказавши це, виголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!

Учні ж Його запитали в Нього: що б значила притча ця?

Він сказав: вам дано знати таємниці Царства Божого, а іншим у притчах, так що вони, дивлячись, не бачать і, слухаючи, не розуміють.

Ось що значить притча ця: зерно – це слово Боже;

а те, що впало при дорозі, це ті, котрі слухають, але потім приходить диявол і забирає слово із серця їхнього, щоб вони не увірували і не спаслись;

а те, що впало на камінь, це ті, які, коли почують слово, з радістю приймають, але не мають кореня, часом вірують, а під час спокуси відпадають;

а те, що впало поміж тернів, це ті, що чули слово, але, відходячи, заглушаються турботами, багатством та життєвими насолодами і не дають плоду;

а те, що впало на добру землю, це ті, які, добрим серцем і благим слухаючи слово, бережуть його і приносять плід в терпінні. Сказавши це, Він виголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!

Ніхто, засвітивши свічку, не покриває її посудиною, або не ставить під ліжко, а ставить на підсвічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.

Бо нема нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б.

Отже, пильнуйте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, у того відбереться і те, що він думає мати.

Прийшли до Нього Мати і брати Його, і не могли доступитися до Нього через народ.

І дали знати Йому: Мати і брати Твої стоять зовні, бажаючи бачити Тебе.

Він сказав їм у відповідь: мати Моя і брати Мої це ті, що слухають слово Боже і виконують його.

Одного дня увійшов Він у човен з учнями Своїми і сказав їм: переправимось на той бік озера. І вирушили.

Коли пливли вони, Він заснув. На озері знялася велика буря і заливало їх хвилями, і вони були в небезпеці.

І, підійшовши, розбудили Його і сказали: Наставнику! Наставнику! гинемо. Але Він, вставши, заборонив вітрові і хвилям; і вони вщухли, і настала тиша.

Тоді Він сказав їм: де віра ваша? Вони ж в страсі і здивуванні говорили один одному: хто ж Цей, що й вітрам і воді наказує, і підкоряються Йому?

І припливли в землю Гадаринську, що навпроти Галілеї.

Коли ж Він вийшов на берег, зустрів Його один чоловік з міста, одержимий бісами з давнього часу, і в одяг не вдягався, і в домі не жив, а в гробах.

Побачивши Іісуса, він закричав, упав перед Ним і гучним голосом сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? благаю Тебе, не муч мене!

Бо Іісус звелів нечистому духові вийти з цього чоловіка, тому що він довгий час мучив його; і в’язали його ланцюгами залізними і кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги і гнав його біс у пустиню.

Іісус запитав його: як твоє ім’я? Він сказав: легіон, бо багато бісів увійшло в нього.

І вони просили Іісуса, щоб не повелів їм іти в безодню.

Тут же на горі паслося велике стадо свиней: і біси просили Його, щоб дозволив їм увійти в них. І дозволив їм.

Біси, вийшовши з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро і потонуло.

Пастухи, побачивши, що сталося, побігли і розказали в місті і по селах.

І вийшли побачити, що сталось; і, прийшовши до Іісуса, знайшли чоловіка, з якого вийшли біси, одягненого і при своєму розумі, котрий сидів біля ніг Іісусових, і вжахнулись.

А ті, що бачили, розповіли їм, як зцілився біснуватий.

І весь народ краю Гадаринського просив Його відійти від них, бо їх охопив великий страх. Він увійшов у човен і вернувся.

Чоловік же, з котрого вийшли біси, благав Його, щоб бути з Ним. Але Іісус відпустив його, сказавши:

вернись у дім твій і розкажи, що сотворив тобі Бог. Він пішов і проповідував по всьому місту, що сотворив йому Іісус.

Коли ж Іісус вернувся, народ прийняв Його, бо всі чекали на Нього.        

І ось, прийшов чоловік на ім’я Іаір, який був начальником синагоги; і, припавши до ніг Іісусових, благав Його увійти до нього в дім,

бо у нього була єдина дочка років дванадцяти, і та була при смерті. Коли ж Він йшов, народ тіснив Його.

І жінка, що дванадцять років страждала кровотечею, яка, витративши на лікарів все своє майно,  ні в жодного не змогла вилікуватися,

підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одежі Його; і відразу кровотеча у неї зупинилась.

І сказав Іісус: хто доторкнувся до Мене? Коли ж усі відмовлялись, Петро і ті, що були з Ним, сказали: Наставнику! народ оточує Тебе і тіснить,– і Ти говориш: хто доторкнувся до Мене?

Іісус же сказав: хтось доторкнувся до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене.

Жінка, побачивши, що вона не втаїлася, тремтячи, підійшла і, впавши перед Ним, розповіла Йому перед усім народом, з якої причини доторкнулася до Нього і як раптом зцілилась.

Він сказав їй: дерзай, дочко! віра твоя спасла тебе; іди з миром.

Коли Він ще говорив це, приходить один з дому начальника синагоги і говорить йому: твоя дочка вмерла; не турбуй Учителя.

Іісус же, почувши це, сказав йому: не бійся, тільки віруй, і спасена буде.

Прийшовши в дім, не дозволив увійти нікому, крім Петра, Іоанна і Якова, та батька і матері тієї дівчини.

Всі плакали і ридали за нею. А Він сказав: не плачте, вона не вмерла, а спить.

І сміялися з Нього, знаючи, що вона вмерла.

Він же, виславши всіх геть, взявши її за руку, виголосив: дівчино! встань.

І вернувся дух її; і вона зараз же встала, і Він звелів дати їй їсти.

І здивувалися батьки її. Він же звелів їм нікому не казати про те, що сталося.

 

Євангеліє від Луки,
Глава  8

Апостол

Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;

і всі хрестилися в Мойсея в хмарі і в морі;

і всі споживали ту саму духовну їжу;

і всі пили те саме духовне пиття, бо пили із духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.

Та не про багатьох з них благоволив Бог, тому вони загинули в пустині.

А це були образи для нас, щоб ми не були похотливі до злого, як були похотливі вони.

Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: люди сіли їсти й пити, і встали, щоб грати (Вих. 32,6).

Не станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі (Чис. 25,1,9).

Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій (Чис. 21,6).

Не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від губителя (Чис. 14,37).

Усе це сталося з ними як образ, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.

Тому, хто думає, що він стоїть, хай бережеться, щоб не впасти.

Вас спіткала спокуса не інша, тільки людська; і вірний Бог, Котрий не попустить вам, щоб ви були спокушені над силу, але в час спокушування дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.

Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.

Я кажу вам як розумним: самі розсудіть те, про що говорю.

Чаша благословіння, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крові Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?

Один хліб, і нас багато одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.

Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?

Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська щонебудь значить?

Ні, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.

Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.

Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Нього?

Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.

Хай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.

Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісті;

бо Господня земля і те, що наповнює її (Пс. 23,1).

Якщо хтось з невірних запросить вас, і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісті.

Але якщо хтось скаже вам: це ідоложертовне,– то не їжте заради того, хто сказав вам і заради совісті. Бо Господня земля і те, що наповнює її.

А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо для чого моїй свободі бути судимою чужою совістю?

Якщо я з вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?

Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.

Не подавайте спокуси ні іудеям, ні еллінам, ні церкві Божій,

тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, а користі багатьох, щоб вони спаслися.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 10

Старий Заповіт

І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Промовляй до ізраїльських синів і скажи їм: Чоловік або жінка, який складе Господу особливу обітницю молитви очищення, щоб очистити себе, – буде стримуватися від вина та оцту з вина, і оцту з міцного напою він не вживатиме, і, що тільки виготовляється з винограду, він не питиме, і свіжого та сухого винограду він також не їстиме. В усі дні своєї обітниці він не вживатиме у їжу нічого, що тільки походить з винограду, – від вина з вичавленого винограду до виноградних кісточок. В усі дні своєї обітниці  очищення бритва не торкнеться його голови, доки не сповняться дні, на які давав обіцянку Господу; відрощуючи волосся на голові, буде святим. буде святим  буде виокремленим (окремим, відділеним) – виділятися серед В усі дні обітниці Господу не підійде до жодної померлої душі: ні до батька, ні до матері, ні до брата, ні до сестри – він не стане нечистим через них, якщо вони помруть, бо обітниця його Бога – на ньому, на його голові. Всі дні його обітниці він буде святим перед Господом. Якщо ж поруч з ним хтось раптово помре, то відразу оскверниться голова його обітниці, і він обстриже свою голову в той день, коли очиститься. Сьомого дня він пострижеться, а восьмого дня принесе священикові до входу в намет свідчення дві горлиці чи двох голубенят; і священик принесе одне за гріх, а одне – на всепалення; і священик для нього звершить примирення за те, що той згрішив через  мертву душу; і він освятить свою голову в той день, у який посвятився Господу –  на дні обітниці: він приведе однорічне ягня за провину, а попередні дні не будуть зараховані, бо осквернилася голова його обітниці. А це – закон для того, хто складає обітницю. Того дня, коли завершить свою обітницю, нехай особисто принесе жертвоприношення до входу в намет свідчення, принесе свій дар Господу: одне однорічне ягня без вади – на всепалення, і одну однорічну овечку без вади – за гріх, і одного барана без вади – за спасіння; а також кошик прісних хлібів з питльованого пшеничного борошна, приготованого на олії, прісного коржа, змащеного олією, свою жертву і свою жертву виливання.  і пов’язане з ними жертвопринесення та їхнє (мн.) жертовне виливання І священик принесе це перед Господа; він приготує те, що за його гріх та його всепалення, а барана принесе Господу як жертву спасіння разом з кошиком прісних хлібів, і священик принесе його  жертву і жертву виливання. І той, хто давав обітницю, обстриже голову задля  своєї обітниці/, яка свідчила про його обітницю, біля входу в намет свідчення, і покладе волосся на вогонь, що горить під жертвою спасіння. І священик візьме варену  лопатку барана, один прісний хліб з кошика та один прісний корж, і покладе на руки того, хто давав обітницю, – після обстриження ознаки його обітниці. І священик принесе їх як дар перед Господом. Це освячене – для священика, на додаток до грудинки з принесеного і до стегна особливого дару. І після цього той, хто давав обітницю, може пити вино. Це – закон для того, хто складає обітницю і хто обіцяє Господу свій дар для Господа стосовно обітниці, – понад те, на що спроможна його рука, згідно з силою його обітниці, яку складає згідно із законом очищення. І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Скажи Ааронові та його синам, говорячи: Так будете благословляти ізраїльських синів, промовляючи до них, і хай покладуть Моє ім’я на ізраїльських синах, і Я, Господь, поблагословлю їх: Нехай поблагословить тебе Господь і збереже тебе; хай засяє Господь Своїм обличчям на тебе і виявить тобі милосердя! Нехай Господь підійме Своє обличчя на тебе і хай дасть тобі мир!

Четверта книга Мойсея Числа,
Глава 6

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії