Читання 8 липня

Читання дня

Євангеліє

У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.

Цей перепис був перший за правління Квірінія Сірією.

І всі йшли записатися, кожен до свого міста.

Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, в місто Давидове, що зветься Віфлієм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.

Коли ж вони були там, прийшов час родити Їй;

і народила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.

У тій стороні були на полі пастухи, які ночували і стерегли отару свою.

Раптом з’явився їм Ангел Господній, і слава Господня осіяла їх; злякалися вони страхом великим.

І сказав їм Ангел: не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям:

бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь;

і ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.

І відразу з’явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога і виголошувало:

слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління!

Коли Ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Віфлієму і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.

І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.

Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.

І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.

А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.

Пастухи ж повернулись, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.

А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Немовля, дали Йому ім’я Іісус, наречене Ангелом до зачаття Його в утробі.        

І коли настали дні очищення їх за законом Мойсеєвим, принесли Його до Ієрусалима, щоб поставити перед Господом, як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу, і щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голубенят.

Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.

Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.

І прийшов він, натхненний Духом, у храм. І коли батьки принесли Немовля Іісуса, щоб виконати над Ним законний обряд,

він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,

бо бачили очі мої спасіння Твоє,

яке Ти приготував перед лицем усіх народів,

світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.

Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.

І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,– і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець.

Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років,

вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.

Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі.

І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галілеї, в місто своє Назарет.

Дитя ж зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрості, і благодать Божа була на Ньому.

Щороку батьки Його ходили до Ієрусалима на свято Пасхи.

І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Ієрусалима на свято.

Як скінчилися дні свята, і вони повертались, Отрок Іісус залишився в Ієрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його, а думали, що Він іде з іншими. Пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих і, не знайшовши Його, повернулись до Ієрусалима, шукаючи Його.

Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і запитував їх;

усі, хто слухав Його, дивувались розумові і відповідям Його.

І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я з великою скорботою шукали Тебе.

Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? хіба ви не знали, що Мені повинно бути в тому, що належить Отцю Моєму?

Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.

І Він пішов з ними і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.

Іісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.

 

Євангеліє від Луки,
Глава  2

Апостол

Отож кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і домобудівничих таїн Божих.

Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним.

Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе.

Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь.

Тому не судіть ніяк передчасно, аж доки не прийде Господь, Котрий освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.

Це, браття, я приклав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчились від нас не мудрувати зверх того, що написано, та не величалися один перед одним.

Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?

Ви вже переситились, ви вже збагатились, ви почали царювати без нас; о, якби ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!

Бо я думаю, що нам, посланникам останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали позорищем світові, Ангелам і людям.

Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті.

Навіть донині терпимо голод і спрагу, і наготу і побої, і поневіряємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; ганьблять нас, ми молимось; ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.

Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Іісусі благовістям.

Тому благаю вас: подібні мені будьте, як я Христу.

Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі, як я навчаю скрізь, у всякій церкві.

Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися; але я скоро до вас прийду, якщо угодно буде Господу, і перевірю не слова тих, що загордилися, а силу, бо царство Боже не в слові, а в силі.

Чого ви хочете? з жезлом прийти до вас, чи з любов’ю і духом лагідності?

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

Не робіть самим собі рукотворних чи різьблених ідолів, не споруджуйте собі стовпа і не ставте каменя для оглядання на вашій землі, щоб йому поклонятися. Я – Господь, ваш Бог. Дотримуйтесь Моїх субот і шануйте Мої святощі. Я – Господь.

Якщо ви будете поводитися згідно з Моїми постановами, будете дотримуватися Моїх заповідей і виконувати їх, то Я дам вам своєчасно дощ, – і земля дасть свій урожай, і польові дерева дадуть свій плід. Молотьба у вас досягатиме до збирання винограду, а збирання винограду досягатиме до сівби, – і ви їстимете свій хліб досхочу, і житимете на своїй землі безпечно. По вашій землі не проходитиме війна, 6 і Я дам на вашій землі мир; ви спатимете, і не буде нікого, хто вас лякатиме; і Я вигублю з вашої землі злих диких звірів. Ви будете гнати ваших ворогів, і вони падатимуть перед вами трупом. П’ятеро з вас будуть гнати сотню, а сотня з вас буде гнати десятки тисяч, і ваші вороги падатимуть перед вами від меча. Я дивитимусь на вас і побільшу вас, розмножу вас і укладу з вами Мій завіт. Ви будете їсти старе і престаре і будете виносити старе, щоб звільнити місце для нового. Я поставлю серед вас Мій намет, і Моя душа не гидуватиме вами. Я ходитиму серед вас і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом. Я є Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипетської землі, коли ви були рабами; Я розтрощив упряж вашого ярма і явно вів вас.

Якщо ж ви не послухаєтесь Мене і не будете виконувати цих Моїх заповідей, а збунтуєтесь проти них, і ваша душа гидуватиме Моїми присудами, так що ви не будете виконувати всіх Моїх заповідей і розірвете Мій завіт, то ось як Я вчиню вам: Я наведу на вас нужду, коросту, жовтяницю і захворювання, що виснажать ваші очі, й вони зморять вашу душу; ви даремно сіятимете своє насіння: його з’їдять ваші вороги. Я зверну проти вас своє обличчя, і ви попадаєте перед вашими ворогами; вас гнатимуть ті, що вас ненавидять, і ви будете втікати, навіть коли ніхто не гнатиметься за вами. А якщо ви при цьому не послухаєтесь Мене, то Я збільшу покарання за ваші гріхи семикратно. Я зруйную зухвалість вашої гордості і вчиню вам небо як залізо, а вашу землю – як мідь. Ваша сила буде даремною, ваша земля не дасть свого урожаю, а дерево з вашого поля не дасть свого плоду. А якщо ви й після цього ходитимете криво й не захочете слухатися Мене, то Я додам вам ще сім кар, згідно з вашими гріхами. Я нашлю на вас диких земних звірів, і вони пожеруть вас, вигублять вашу худобу та зроблять вас нечисленними, – і ваші дороги запустіють. А якщо ви й цим не будете навчені, але підете до Мене криво, то Я також піду на вас кривим гнівом і Я також поб’ю вас семикратно за ваші гріхи. Я наведу на вас меча, який мстить помстою завіту, і ви повтікаєте у свої міста; та Я пошлю на вас смерть, і ви будете видані в руки ворогів. Коли Я пригноблю вас нестачею хліба, то десять жінок будуть пекти ваші хліби в одній печі та віддаватимуть ваші хліби на вагу; ви будете їсти, та не насичуватиметесь. Якщо ж ви й після цього не послухаєтесь Мене й підете до Мене криво, то і Я сам піду на вас кривим гнівом і покараю вас за ваші гріхи семикратно. Ви будете їсти тіла своїх синів і будете їсти тіла своїх дочок. Я спустошу ваші стовпи, винищу ваших дерев’яних рукотворних божків і складу ваші трупи на трупи ваших ідолів, і Моя душа гидуватиме вами. Я вчиню ваші міста запустілими, спустошу ваші святині й не сприйматиму пахощів ваших жертв. Я спустошу вашу землю, і ваші вороги, які житимуть на ній, дивуватимуться нею. Я розпорошу вас серед народів, і меч, прийшовши, вигубить вас. Ваша земля стане пустелею, і ваші міста стануть пустирями. Отоді земля вдоволиться своїми суботами в усі дні свого запустіння, коли ви будете на землі ваших ворогів. Тоді земля відпочине і вдоволиться своїми суботами. Усі дні свого запустіння вона відпочиватиме, надолужуючи те, що не відпочивала під час ваших субот, коли ви жили на ній. А тим, хто з вас залишиться, Я наведу на їхні серця полохливість в землі їхніх ворогів; їх гнатиме шелест падаючого листка, і вони втікатимуть, як ті, що втікають від війни, та падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься. Брат нехтуватиме братом, мов на війні, хоч ніхто вас не переслідуватиме, і ви не зможете протистояти своїм ворогам. Ви загинете серед народів, і земля ваших ворогів пожере вас. І ті, хто з вас залишиться, зітліють через свої гріхи, розтануть на землі своїх ворогів. Тоді вони визнають свої гріхи та гріхи своїх батьків, що вони переступили і зневажили Мене та що ходили переді Мною криво, через що і Я пішов на них кривим гнівом і вигублю їх на землі їхніх ворогів. Тоді їхнє необрізане серце буде посоромлене, й тоді вони вдоволяться своїми гріхами. І Я згадаю про завіт Якова та завіт Ісаака, згадаю про завіт Авраама і згадаю про землю. Земля буде залишена ними; тоді земля отримає свої суботи, будучи спустошеною через них, а вони отримають за свої беззаконня, задля яких вони знехтували Моїми присудами і гидували в своїй душі Моїми заповідями. Та незважаючи на це, коли вони будуть на землі своїх ворогів, Я не знехтую ними і не гидуватиму ними, так щоб вигубити їх, щоб розірвати Мій завіт із ними, бо Я – Господь, їхній Бог. Я згадаю про їхній попередній завіт, коли Я вивів їх з Єгипетської землі, з дому неволі, перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я – Господь. Це присуди, заповіді та закон, що Господь установив між Собою та ізраїльськими синами на горі Синай за посередництвом Мойсея.

 

Третя книга Мойсея Левітів,
Глава 26

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії