Читання 7 липня

Читання дня

Євангеліє

Оскільки вже багато хто почав складати повісті про цілком відомі серед нас події,

як передали нам те ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*,

то спало на думку й мені, старанно дослідивши все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,

щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.

У дні Ірода, царя Іудейського, був священник на ім’я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з роду Ааронового, ім’я її Єлисавета.

Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і устави Господні бездоганно.

У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.

Одного разу, коли він у порядку своєї черги служив перед Богом,

за жеребом, як звичайно було у священників, йому випало ввійти в храм Господній для кадіння,

а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння,–

тоді з’явився йому Ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.

Захарія, побачивши його, збентежився, і страх напав на нього.

Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоанн;

і буде тобі радість і втіха, і багато народженню його зрадіють,

бо він буде великий перед Господом; вина і сікера* не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї;

і багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього;

і йтиме перед Ним в дусі і силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних до образу думок праведників, щоб представити Господу народ приготований.

І сказав Захарія Ангелові: з чого я знатиму це? бо я старий, і жінка моя вже похилого віку.

Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі це;

і ось, ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться в свій час.

Тим часом народ чекав Захарію і дивувався, що він забарився в храмі.

Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.

А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.

Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:

так сотворив мені Господь у ці дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене сором перед людьми.

Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.

І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю і раділи з нею.

І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його – Захарією.

На це мати його сказала: ні, а назвати його Іоанном.

І сказали їй: адже ніхто з рідних твоїх не звався ім’ям цим.

І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.

Він попросив дощечку і написав: Іоанн ім’я йому. І всі здивувались.

І відразу відкрилися уста його і мова його, і він почав говорити, благословляючи Бога.

І був страх у всіх навколишніх жителів; і розповідалося про все це по всій нагірній країні Іудейській.

Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: що буде дитина ця? І рука Господня була з ним.

І Захарія, батько його, сповнився Святого Духа і пророкував, кажучи:

благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і сотворив визволення йому,

І ти, дитя, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати шляхи Йому,

Дитя зростало і міцніло духом, і був він у пустинях до дня явлення свого Ізраїлеві.

Євангеліє від Луки,
Глава 1, вірші 1–25, 57–68, 76, 80

Апостол

Так робіть, знаючи час, що вже пора нам від сну прокинутися. Бо нині ближче до нас спасіння, ніж коли ми увірували.

Ніч минула, а день наблизився: отож відкинемо діла темряви і зодягнемось у зброю світла.

Як удень, будемо поводитись благопристойно, не в розгулах і п’янстві, не в перелюбстві і розпусті, не в сварливості і заздрості;

а зодягніться в Господа нашого Іісуса Христа, і піклування про плоть не перетворюйте на похоті.

Немічного у вірі приймайте без суперечок про погляди.

Бо один вірить, що можна їсти все, а немічний їсть овочі.

Хто їсть, не зневажай того, хто не їсть; і хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його.

Хто ти, що осуджуєш чужого раба? Перед своїм Господом стоїть він, або падає. І буде поставлений, бо Господь має силу поставити його.

 

Послання до римлян святого апостола Павла,
Глава 13, 11 – 14, 4

Старий Заповіт

Господь промовив до Мойсея на Синайській горі, кажучи: Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Коли ви ввійдете до землі, яку Я даю вам, то нехай земля, яку Я даю вам, відпочиває свою суботу для Господа. Шість років засівай своє поле і шість років обрізуй свій виноград та збирай його плід. А сьомого року нехай буде субота, відпочинок для землі, субота для Господа. Не засівай свого поля і не обрізуй свого винограду, а те, що на твоєму полі виросте саме, не жни, і грон свого посвячення не збирай. Нехай це буде рік відпочинку для землі. Субота землі буде на їжу тобі, твоєму слузі й твоїй служниці, твоєму наймитові й пожильцеві, який проживає з тобою, твоїй худобі та звірям, що на твоїй землі, – весь її урожай буде на їжу.

Відлічи собі сім таких відпочинків років, – сім разів по сім років, – і цих сім тижнів років в тебе будуть сорок дев’ять років. І сьомого місяця, десятого дня місяця розішліть звуком сурми вістку по всій вашій землі, – в день викуплення розішліть сурмою вістку по всій вашій землі. Освятіть цей рік, п’ятдесятий рік, і оголосіть звільнення на землі всім, хто живе на ній; це – рік звільнення, це буде для вас знак: кожний повернеться до своєї власності, кожний з вас повернеться до своєї батьківщини. Це знак звільнення, п’ятдесятий рік; один рік він буде тривати для вас. Не сійте, ані не жніть того, що виросте на землі саме, і не збирайте посвяченого на ній; бо це є знак звільнення, він буде для вас святим. Їстимете її урожай з полів. У рік звільнення, на знак звільнення, кожний повернеться до своєї власності.

Коли будеш продавати щось свому ближньому і коли будеш купувати у свого ближнього, хай жодна людина не пригноблює ближнього. Згідно з кількістю років після року звільнення купуй у ближнього, і згідно з кількістю років урожаїв нехай він продає тобі. Чим більше років, тим більшу він встановить вартість своєї власності, і чим менше років, тим меншу він встановить вартість своєї власності, бо так він продаватиме тобі кількість своїх урожаїв.

Хай жодна людина не пригноблює ближнього. Бійся Господа, твого Бога. Я є Господь, ваш Бог. Виконуйте всі Мої постанови та всі Мої присуди, дотримуйтеся і виконуйте їх, – і житимете на землі безпечно; земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу і житимете на ній безпечно.

І якщо ви казатимете: Що ми їстимемо цього сьомого року, якщо не посіємо і не зберемо свого урожаю? – то Я пошлю вам Своє благословення шостого року, і вона дасть свій урожай на три роки. Ви посієте лиш восьмого року і їстимете старе з урожаю аж до дев’ятого року, – доки не настане її урожай, їстимете старе зі старого урожаю.

Хай земля не продається на постійно, адже земля є Моя, бо ви переді Мною є захожими і пожильцями. По всій землі вашої посілості дасте право на викуп землі. Якщо твій брат, який живе з тобою, буде бідним і продасть щось зі своєї посілості, то нехай прийде той, хто є його найближчим родичем, і викупить те, що продав його брат. А якщо в когось не буде родича, та він стане спроможним рукою, і в нього знайдеться достатнє для свого викупу, то нехай він порахує роки, що минули від продажу, віддасть те, що залишатиметься, чоловікові, якому продав був це, і повернеться до своєї посілості. Якщо ж його рука не буде спроможна на достатнє для того, щоб віддати йому, то те, що він продав, аж до шостого року звільнення належатиме тому, хто це купив, а в час звільнення відійде до нього і повернеться у його посілість.

А якщо хтось продаватиме житловиий дім у місті, оточеному муром, то право на його викуп триватиме, доки не виповниться рік часу, – стільки триватиме право на його викуп. Якщо ж до того, як виповниться цілий рік, він не буде викуплений, то той дім, що в місті, яке має мур, буде остаточно закріплений за тим, хто його купив, на його майбутні покоління, і в час звільнення не відійде. А доми в поселеннях, в яких немає довкола муру, нехай будуть зараховані до поля землі; вони завжди будуть викупними, і в час звільнення вони відійдуть. А щодо міст левитів, то доми в містах їхньої посілості будуть завжди для левитів викупними. І якщо той, хто викупляє, буде з левитів, то продані ними доми у містах їхньої посілості в час звільнення відійдуть, бо доми в містах левитів – це їхня посілість серед ізраїльських синів. А поля, виділені їхнім містам, не продаватимуться, бо це їхня вічна посілість.

Якщо твій брат поруч з тобою буде бідний і обезсиліє в руках, то допоможи йому як захожому чи пожильцеві, й нехай твій брат живе з тобою. Не бери у нього ні відсотків, ні лихви, – а бійся свого Бога; Я – Господь. Тож нехай твій брат живе з тобою. Не давай йому свого срібла під відсотки і не давай йому своїх харчів за лихву. Я – Господь, ваш Бог, що вивів вас з Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.

А якщо твій брат поруч з тобою упокориться і продасться тобі, то хай він не служить тобі рабською службою: нехай він буде для тебе як наймит чи пожилець і нехай працює поруч з тобою до року звільнення. А в час звільнення нехай він відійде, – а з ним і його діти, – та повернеться до своєї рідні, повернеться до батьківської посілості. Адже вони – Мої раби, яких Я вивів з Єгипетської землі, тож хай ніхто з них не продається, як продається раб. Не пригноблюй його важкою працею і бійся Господа, свого Бога. А щодо раба і рабині, які будуть у тебе, – у народів, які довкола тебе, у них можете купувати раба і рабиню. Також у синів поселенців, які будуть у вас, – можете купувати рабів у них або в їхніх родичів, які перебуватимуть у вашому краї, й вони будуть вам на посілість. Розподіліть їх між своїми дітьми після себе, і вони будуть для вас посілістю навіки. А ваших братів, ізраїльських синів, – хай ніхто не пригноблює свого брата важкою працею.

Якщо рука захожого чи поселенця, що при тобі, буде спроможна, а твій брат, потрапивши у скруту, продасться захожому чи поселенцю, що при тобі, чи захожому від народження, то після його продажу у нього буде право на викуп: нехай один з його братів викупить його, брат батька чи син батькового брата викупить його, або хтось з його родичів за тілом чи хтось з його племені викупить його. Якщо ж, ставши спроможним рукою, він викуплятиме сам себе, то нехай разом з тим, хто його купив, він порахує час від року, коли він продав себе йому, аж до року звільнення, і ціна його продажу буде як наймита; з року в рік він буде у нього. Якщо у когось залишатиметься більше років, то нехай відповідно до цього він віддасть суму за свій викуп з ціни за свій продаж. Якщо ж до року звільнення залишатиметься небагато років, то нехай він обрахує йому суму відповідно до тих своїх років і віддасть за свій викуп. Нехай він з року в рік буде у нього як наймит. Не пригноблюй його важкою працею перед собою. Якщо ж він не буде викуплений згідно з цим, то нехай відійде в рік звільнення – він та його діти з ним. Бо ізраїльські сини – Мої раби; вони – Мої слуги, яких Я вивів з Єгипетської землі. Я Господь, ваш Бог.

 

Третя книга Мойсея Левітів,
Глава 25

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії