Читання 4 липня

Читання дня

Євангеліє

Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Яковлева і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Його.

І дуже рано, в перший день тижня, як сходило сонце, прийшли до гробу,

і говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу?

І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий.

І, увійшовши у гроб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися.

А він каже їм: не жахайтеся; Іісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого; Він воскрес; Його нема тут. Ось місце, де Його положили.

Але йдіть, скажіть учням Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галілеї; там Його побачите, як Він сказав вам.

І, вийшовши, вони побігли від гробу; їх охопив трепет і жах, і нікому нічого не сказали, бо боялися.

Воскреснувши рано в перший день тижня, Іісус спершу явився Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів.

Вона пішла і сповістила тих, які були з Ним, що плакали і ридали;

але вони, почувши, що Він живий і що вона бачила Його,– не повірили.

Після цього явився в іншому образі двом з них на дорозі, коли вони йшли до села.

І ті, повернувшись, сповістили іншим; але і їм не повірили.

Нарешті, явився самим одинадцятьом, коли вони возлежали на вечері, і дорікав їм за невір’я і жорстокосердість, що не повірили тим, які бачили Його воскреслим.

І сказав їм: ідіть по всьому світі і проповідуйте Євангеліє всьому творінню.

Хто буде вірувати і охреститься, буде спасений; а хто не буде вірувати, буде осуджений.

Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами,

братимуть змій; і якщо отруйне вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові.

І так Господь, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога.

Вони ж пішли і проповідували всюди, при Господній допомозі і підтвердженні слова супроводжуючими знаменнями. Амінь.

 

Євангеліє від Марка,
Глава  16

Апостол

І коли я приходив до вас, браття, приходив провіщати вам свідчення Боже не пишномовним словом або мудрістю, бо я розсудив бути серед вас не знаючим нічого, крім Іісуса Христа, і то розп’ятого, і був я у вас у немощі і в страсі, і у великому трепеті.

І слово моє і проповідь моя не в переконливих словах людської мудрості, а в явленні духа і сили, щоб віра ваша утверджувалась не на мудрості людській, а на силі Божій.

Мудрість же ми проповідуємо між досконалими, але мудрість не віку цього і не володарів віку цього скороминущих; а проповідуємо премудрість Божу, таємну, приховану, яку призначив Бог раніше віків для слави нашої, якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розп’яли б Господа слави.

Але, як написано: не бачило того око і вухо не чуло, і на серце людині не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його (Іс. 64,4).

Нам же Бог відкрив це Духом Своїм; бо Дух все проникає, і глибини Божі.

Бо хто з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого.

Ми ж прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога, що і сповіщаємо не від людської мудрості вивченими словами, а вивченими від Духа Святого, духовне  розмислюючи з духовними.

Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може розуміти, тому що про це треба судити духовно.

Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити.

Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христовий.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 2

Старий Заповіт

1 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 2 Скажи Ааронові та його синам: Хай вони остерігаються перед святощами ізраїльських синів, які ті посвячують Мені, щоб вони не опоганили Мого святого імені. Я – Господь. 3 Скажи їм: Будь-який чоловік з усіх ваших нащадків у ваших майбутніх поколіннях, який наблизиться до святощів, що ізраїльські сини посвятять Господу, а на ньому буде нечистота, – та душа буде вигублена з-перед Мене. Я – Господь, ваш Бог. 4 Жодний чоловік з нащадків священика Аарона, якщо він хворіє проказою або має виділення сімені, хай не їсть святощів, аж доки не очиститься. Той, хто доторкнеться до будь-якої нечистоти померлого, чи чоловік, у якого станеться виверження сімені, 5 чи хтось, хто доторкнеться до будь-якого нечистого плазуючого, який вчинить його нечистим, або до якогось чоловіка, через якого він вчинить себе нечистим, якою б не була його нечистота, – 6 душа, яка доторкнеться до них, до вечора буде нечистою; хай такий не їсть зі святощів, хіба що помиє своє тіло водою, 7 й коли зайде сонце, стане чистим, і тоді може їсти святощі, бо це його хліб. 8 Хай він не їсть мертвечини та здобичі хижака, щоб не осквернити себе ними. Я – Господь. 9 Нехай дотримуються Моїх заповідей, щоб через них не взяли на себе гріха і не померли через них, якщо вони їх опоганять. Я – Господь Бог, Який освячує їх.

10 Хай святого не їсть жодний сторонній: пожилець священика чи наймит хай не їсть святого. 11 Якщо ж священик придбає якусь душу, купивши її за гроші, то вона може їсти його хліб; і ті, що народилися в його домі, – також можуть їсти його хліб. 12 Якщо дочка якогось священика вийде заміж за стороннього, хай вона не їсть зі святих дарів. 13 А якщо священикова дочка овдовіє чи буде відпущена, і в неї не було дітей, то нехай вона повернеться до батьківського дому як за своєї молодості й нехай їсть хліб свого батька. А жодний сторонній хай його не їсть. 14 А чоловік, який з незнання з’їсть святощі, – нехай додасть до того п’яту частину й віддасть святе священикові. 15 Хай священики не опоганюють святощів ізраїльських синів, які вони підносять Господу, 16 і не наводять на себе беззаконня переступу, коли їстимуть свої святощі, бо Я – Господь, який їх освячує.

17 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 18 Промов до Аарона, його синів та всієї ізраїльської громади і скажи їм: Якщо якийсь чоловікaj з ізраїльських синів чи з синів захожих, які проживають з ними в Ізраїлі, приноситиме свої дари згідно з будь-яким своїм визнанням чи згідно з будь-яким своїм вибором, які звичайно приносять Богові на всепалення, – 19 то прийняті від вас будуть безвадні самці з великої худоби, з овець чи з кіз. 20 Хай вони не приносять Господу нічого, що матиме в собі якусь ваду, бо воно не буде прийняте від вас. 21 Якщо якийсь чоловік приноситиме Господу жертву спасіння з великої худоби чи з овець, чи то склавши обітницю, чи то згідно з вибором, чи то у ваші свята, – нехай воно, щоб бути прийнятним, буде безвадне; хай у ньому не буде жодної вади. 22 Сліпого, чи травмованого, чи з відрізаним язиком, чи з болячками, чи зі злоякісною коростою, чи яке має парші, – таких хай вони не приводять Богові; не давайте з них у вогняне приношення на жертовник Господу. 23 Теля чи вівцю з відрізаними вухами чи з відтятим хвостом – заріж таких собі, а в твою обітну жертву таке не буде прийняте. 24 Тварин зі сплющеними, розчавленими, відрізаними чи відірваними яєчками – таких не приносьте Господу; не чиніть такого у вашому краї. 25 І з руки чужинця також не приносьте своєму Богові дарів із жодних таких тварин, бо в них є пошкодження, в них є вада, – й такі не будуть від вас прийняті.

26 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 27 Як народиться теля, вівця чи козеня, то нехай воно сім днів буде при матері, і лиш від восьмого дня й надалі буде прийняте в дар, як вогняне приношення Господу. 28 Не ріж корови чи вівці разом з її малям в один день. 29 Коли будеш приносити в жертву Господу обітну жертву радості, то приносьте це так, щоб воно було від вас прийняте. 30 Нехай вона буде спожита того самого дня, не залишайте м’яса до ранку. Я є Господь. 31 Дотримуйтесь Моїх заповідей і виконуйте їх; 32 не опоганюйте святого імені й нехай Я буду освячений серед ізраїльських синів. Я – Господь, який освячує вас, 33 який вивів вас з Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я – Господь.

 

Третя книга Мойсея Левітів,
Глава 22

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії