Читання 14 червня

Читання дня

Євангеліє

Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним;

а хто зречеться Мене перед людьми, зречусь того і Я перед Отцем Моїм Небесним.

Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене;

і хто не бере хреста свого і йде слідом за Мною, той недостойний Мене.

Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось, ми залишили все і пішли слідом за Тобою; що ж нам буде?

Іісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, котрі пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцятьох престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.

І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить в стократ і успадкує життя вічне.

І багато хто з перших будуть останніми, і останні першими.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 10, вірші 32–33, 37–38; глава 19, вірші 27–30

Апостол

Які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, закривали пащі левів,

гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювались від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців;

жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще воскресіння;

інші зазнали наруги та побоїв, а також кайданів і темниці,

були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, скиталися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення;

ті, котрих весь світ не був достойний, скиталися по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі.

І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного,

тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалості.

Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує, і з терпінням будемо проходити поприще, яке лежить перед нами,

дивлячись на начальника і виконавця віри Іісуса, Котрий замість радості, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого.

 

Послання до євреїв святого апостола Павла,
Глава 11, 33–12, 2

Старий Заповіт

А коли якась душа приноситиме в дар Господу хлібну жертву, то нехай його даром буде питльоване борошно; нехай він поллє на нього олії, покладе на нього ладану – це є хлібна жертва – і принесе до синів Аарона, священиків. А священик, набравши з неї повну пригорщу питльованого борошна з олією та весь її ладан, покладе це на жертовник, як її пам’ятну частку. Це – жертва, приємні пахощі для Господа. А решта з хлібної жертви нехай буде для Аарона та його синів. Це є святе святих із Господніх жертв.

Коли ж він приноситиме в дар хлібну жертву, спечену в печі, то нехай принесе прісні хліби з питльованого борошна, замішені на олії, чи прісні коржі, змащені олією.

Якщо ж твій дар – хлібна жертва, приготована на сковороді, то нехай вона також буде прісна, з питльованого борошна, замішеного на олії. Розломиш їх на шматки та поллєш на них олії. Це є хлібна жертва Господу.

Якщо ж твій дар – хлібна жертва, приготована на вогнищі, то нехай і вона буде приготована з питльованого борошна на олії.

Тож він принесе Господу хлібну жертву, яку приготує з тих складників, – принесе її до священика. Й, наблизившись до жертовника, священик надбере дещо з хлібної жертви, як її пам’ятну частку, і покладе священик це на жертовник. Це – вогняне приношення, приємні пахощі для Господа. А те, що залишиться з хлібної жертви, буде для Аарона та його синів. Це є святе святих із Господніх вогняних приношень.

Жодної хлібної жертви, яку б ви не принесли Господу, не готуйте із закваскою. Адже ніякої закваски й ніякого меду не можна приносити у вогняне приношення Господу; можете приносити їх як дар первоплоду Господу, а на жертовник, як приємні пахощі Господу, хай вони не покладаються. Кожен дар вашої хлібної жертви нехай буде посолений сіллю. Не залишите ваших жертвоприношень без солі Господнього завіту; на кожному вашому дарі принесете Господу, вашому Богові, солі.

Якщо ж ти приноситимеш Господу хлібну жертву перших плодів, то принесеш нові прожарені потовчені зерна у хлібну жертву перших плодів Господу. Поллєш на неї олії й покладеш на неї ладану. Це є хлібна жертва. А священик принесе, як її пам’ятну частку, дещо із зерен з олією та весь її ладан. Це – вогняне приношення Господу.

Третя книга Мойсея Левітів,
Глава 2

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії