Читання 7 червня

Читання дня

Євангеліє

В останній же великий день свята стояв Іісус і голосно говорив: хто хоче пити, хай іде до Мене і п’є.

Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з чрева його потечуть ріки води живої.

Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, бо Іісус ще не був прославлений.

Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.

Інші говорили: це Христос. А ще інші казали: хіба з Галілеї Христос прийде?

Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Віфлієму, з того місця, звідки був Давид?

Отож сталася в народі про Нього суперечка.

Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.

І слуги повернулися до первосвященників і фарисеїв, які сказали їм: чому ви не привели Його?

Слуги відповіли: ніколи не говорив чоловік так, як Цей Чоловік.

Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?

Чи увірував в Нього хтось з начальників або з фарисеїв?

Але цей народ неук в законі, проклятий він.

Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:

хіба закон наш судить людину, якщо спочатку не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?

На це сказали йому: чи і ти не з Галілеї? роздивись і побачиш, що пророк з Галілеї не приходить.

Іісус знову говорив до народу і сказав їм: Я світло світові; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.

Євангеліє від Іоанна,
Глава 7, вірші 37–52;
Глава 8, вірш 12

Апостол

Коли настав день П’ятидесятниці, всі вони були однодушно разом.

І раптом стався шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони знаходились.

І з’явились їм розділені язики, мов вогненні, і почили по одному на кожному з них.

І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати.

В Ієрусалимі ж перебували іудеї, люди побожні, з усякого народу під небом.

Коли стався цей шум, зібрався народ і збентежився; бо кожний чув їх, що вони говорять його мовою.

І всі були вражені і дивувались, кажучи один одному: чи не всі ці, які говорять, галілеяни?

Як же ми чуємо кожен свою мову, в якій народилися,

парфяни, і мідяни, і еламіти, і жителі Месопотамії, Іудеї і Каппадокії, Понту та Асії,

Фрігії і Памфілії, Єгипту і країв Лівії, прилеглих до Киринеї, і ті, що прийшли з Риму, іудеї та прозеліти*,

критяни й аравітяни, чуємо, що вони говорять нашими мовами про великі діла Божі?

 

Діяння апостолів,
Глава 2, вірші 1–11

Старий Заповіт

Мойсей зібрав усю громаду Ізраїльських синів, і сказав їм: Ось слова, які Господь наказав виконувати. Шість днів працюватимеш, а в сьомий день – відпочинок, бо він святий – субота, відпочинок для Господа. Кожний, хто працюватиме в цей день, нехай помре! В суботній день не запалюватимете вогню в жодному вашому житлі. Я – Господь. І звернувся Мойсей до всієї громади синів Ізраїля, промовляючи: Ось слово, яке заповів Господь, промовляючи: Візьміть від себе окремий дар для Господа. Кожний, за бажанням серця, нехай принесе особливі пожертви Господу: золото, срібло, мідь, синє сукно, пурпур, подвійний прядений кармазин, тонко вироблений вісон і козячу вовну, шкури баранів, пофарбовані в червоний колір, сині шкури і негниюче дерево, камінь сердолік і камені, придатні для різьблення для наплічника, і довгу ризу. І кожний, хто у вас обдарований розумом, нехай приходить і робить усе, що заповів Господь: намет, покривала /тенти, завіси, поперечки, бруси і стовпи, ковчег свідчення, його держаки, його Очищення і завісу,  завіси двору, їхні стовпи, смарагдові камені, ладан і олію помазання, стіл і весь його посуд, світильник для освітлення і все його обладнання, жертовник і все його обладнання, святий одяг священика Аарона і той одяг, у якому служитимуть, і священицький одяг для синів Аарона, олію для помазання і кадильну суміш. І вся громада Ізраїльських синів пішла від Мойсея. І кожний приніс те, що звеліло його серце, і що забажала його душа, – вони принесли особливий дар Господу на всі потреби намету свідчення і для оплати всіх його робіт, і на весь одяг святого місця. А чоловіки принесли від своїх жінок, – усі, хто забажав розумом, принесли печаті, сережки, персні, защіпки для волосся і браслети, – всякий золотий виріб. Тож усі принесли особливі дари золота Господу. І в кого знайшовся вісон, сині шкури і пофарбовані в червоний колір шкури баранів, – вони також принесли. І кожний, хто виділяв для особливого дару срібло і мідь, принесли ці дари Господу, а в кого знайшлося негниюче дерево на всі потрібні роботи, – вони також принесли. І кожна жінка, обдарована розумом, щоб руками прясти, принесла прядене – синє сукно, пурпур, кармазин і вісон. І всі жінки, які своїм розумом вважали за добре, уміло пряли козячу вовну. А начальники принесли смарагдові камені та камені для інкрустації в наплічникak, і для Слова суду; і складники, і олію помазання, і складники для ладану. Тож кожний чоловік та жінка, яких привів їхній розум, прийшли виконувати всі роботи, які Господь заповів через Мойсея виконати. Ізраїльські сини принесли особливий дар Господу. І Мойсей сказав синам Ізраїля: Ось закликав Бог по імені Веселеїла, сина Урія, сина Ора з племені Юди, і наповнив його Божим Духом, мудрістю, розумом і знанням у всьому, щоби вправно працювати з усякими мистецькими виробами – обробляти золото, срібло і мідь, обробляти камінь, виконувати столярні роботи і працювати в кожній справі, яка вимагає мудрості. І, навчаючи, Він додав йому розуму – йому та Еліявові, синові Ахісамаха з племені Дана. І Він наповнив їх мудрістю, розумом і кмітливістю, щоб розумітися на всьому, виконувати роботи у святині – ткати і вишивати, обробляти кармазином та вісоном, – виконувати всяку роботу по будівництву та шитті.

Вихід,
Глава 35

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії