Читання 1 червня

Читання дня

Євангеліє

Тоді приходять до Іісуса ієрусалимські книжники та фарисеї і говорять: чому учні Твої порушують передання старців? бо не миють рук своїх, коли їдять хліб.

Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу ради передання вашого?

Бо Бог заповідав: шануй батька й матір; і: хто лихословить батька або матір, хай смертю помре (Вих. 20,12; 21,17).

А ви говорите: якщо хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ти від мене скористався, той може і не шанувати батька свого або матір свою; таким чином ви усунули заповідь Божу переданням вашим.

Лицеміри! добре пророкував про вас Ісаія, кажучи: наближаються до Мене люди ці устами своїми, і шанують Мене язиком, а серце їхнє далеко від Мене; але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським (Іс. 29,13).

І, покликавши людей, сказав їм: слухайте і розумійте! не те, що входить в уста, сквернить людину, а те, що виходить з уст, сквернить людину.

Тоді учні Його, підійшовши, сказали Йому: чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Він же сказав у відповідь: усяка рослина, яку не Отець Мій Небесний насадив, викоріниться; залиште їх: вони – сліпі вожді сліпих, а коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму.

Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: поясни нам притчу цю.

Іісус сказав: невже і ви ще не розумієте? чи ще не зрозуміли, що все, що входить в уста, проходить у черево і виходить геть? а те, що з уст виходить, від серця виходить,– це і сквернить людину, бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, крадіжки, лжесвідчення, хула – це сквернить людину, а їсти немитими руками – не сквернить людину.

І, вийшовши звідти, Іісус пішов у краї Тирські і Сидонські.

І ось, жінка хананеянка, вийшовши з тих місць, кричала Йому: помилуй мене, Господи, сину Давидів, дочка моя тяжко біснується.

Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли до Нього учні Його і благали: відпусти її, бо кричить услід за нами.

Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого.

А вона, підійшовши, поклонилася Йому і каже: Господи! допоможи мені.

Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.

Вона сказала: так, Господи! але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх.

Тоді Іісус сказав їй у відповідь: о, жінко! велика віра твоя; хай буде тобі, як ти хочеш. І одужала дочка її у той же час.

Іісус пішов звідти і прийшов до моря Галілейського, і, зійшовши на гору, сів там.

І приступило до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх до ніг Іісусових; і Він зцілив їх; так що народ дивувався, бо бачив, що німі говорять, каліки стають здоровими, криві ходять і сліпі бачать; і славив Бога Ізраїлевого.

Іісус же, покликавши учнів Своїх, сказав їм: жаль Мені людей, що вже три дні знаходяться зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі.

Говорять Йому учні Його: де ж нам у пустині взяти стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?

Говорить їм Іісус: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім, і небагато рибок.

Тоді звелів народові возлягти на землю.

І, взявши сім хлібів і рибу, воздав хвалу, переломив і дав учням Своїм, а учні – народові.

І їли всі і наситились; і набрали сім повних кошиків кусків, що залишилися, а тих, що їли, було чотири тисячі чоловік, крім жінок та дітей.

І, відпустивши народ, Він увійшов у човен і прибув у межі Магдалинські.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава  15

Апостол

Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтесь тією ж думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити,

щоб останній в тілі час жити уже не за людськими похотями, а за волею Божою.

Бо досить, що ви в минулий час життя чинили за волею язичницькою, віддаючись нечистотам, похотям (мужоложству, скотоложству, помислам), пияцтву, безчинному бенкетуванню, хабарництву і огидному ідолослужінню;

тому вони й дивуються, що ви не берете участі з ними в тій розпусті, і лихословлять вас.

Вони дадуть відповідь Тому, Хто невдовзі буде судити живих і мертвих.

Бо для того і мертвим благовіствувалося, щоб вони, як люди, прийнявши суд по плоті, жили у Бозі духом.

А втім близький усьому кінець. Отож будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах.

Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів.

Будьте гостинні один до одного без нарікань.

Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домобудівничі різної благодаті Божої.

Чи говорить хто, говори як слова Божі; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Іісуса Христа, Якому слава і влада на віки вічні. Амінь.

Улюблені! вогненої спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої,

але як ви берете участь у стражданнях Христових, радуйтеся, щоб і в явлення слави Його ви зраділи і звеселились.

Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави, Дух Божий почиває на вас. Тими Він зневажається, а вами прославляється.

Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже;

а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку участь.

Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо раніше почнеться з нас, то який кінець тих, хто не покоряється Євангелію Божому?

І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться?

Тому і ті, що страждають з волі Божої, хай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро.

 

Перше соборне послання святого апостола Петра,
Глава 4

Старий Заповіт

А ти візьми до себе з-поміж синів Ізраїля свого брата Аарона і його синів, щоб вони були Моїми священиками: Аарона і Надава, Авіуда, Елеазара та Ітамара, Ааронових синів. Для свого брата Аарона, для пошани і слави, виготовиш святий одяг. І ти скажи всім, хто мудрий розумом, кого Я наповнив духом знання, і хай вони пошиють Ааронові для Святилища святий одяг, в якому Мені служитиме як священик. А це ті ризи, які виготовлять: нагрудник, наплічник, довгу ризу, мережений хітон, кидар і пояс. Ааронові та його синам зроблять святі ризи, щоб він був Моїм священиком. І вони візьмуть золото, синє сукно, багряницю, темно-червоне сукно і вісон. Наплічник зроблять з тонко виробленого вісону, – тканий виріб вишивальника. В нього будуть дві плечові частини, з’єднані одна з одною, вони будуть сходитися на обох боках. А виткана стрічка наплічників, яка поверх нього, згідно зі своїм виготовленням буде із золота, синього сукна, багряниці, темно-червоного сукна і тканого вісону. І візьмеш два смарагдових камені, й викарбуєш на них імена синів Ізраїля: шість імен на одному камені, а решта шість імен – на другому камені, згідно з їхнім народженням. Як гравірований мистецький виріб, як виготовляють печаті, так викарбуєш на обох каменях імена синів Ізраїля. І прикріпиш обидва камені на плечових частинах наплічника. Це – камені пам’яті для Ізраїльських синів. Аарон носитиме імена синів Ізраїля перед Господом на обох своїх плечах – як нагадування про них. І зробиш маленькі щитки з чистого золота; і зробиш дві косички з чистого золота зі вставленими квіточками – плетеної роботи, і прикріпиш плетені косички спереду до маленьких щитків, до їхніх країв. І зробиш Місце виголошення суду – вишиваної роботи, який виготовиш на взірець наплічника; виготовиш його із золота, синього сукна, пурпуру, темно-червоного сукна і тонко виробленого вісону. Він буде квадратний, подвійний, у долоню завдовжки і в долоню завширшки. Пришиєш до нього тканину з набором каменів у чотири ряди. Ряд буде з таких каменів: сердолік, топаз і смарагд. Це – перший ряд. Другий ряд: гранат, сапфір і яшма. Третій ряд: ліґурій, агат і аметист. І четвертий ряд: хризоліт, берил і онікс. Вони будуть обрамлені золотом, оправлені в золото – відповідно до їхнього ряду. І буде дванадцять каменів з іменами синів Ізраїля, – згідно з їхніми іменами. Хай будуть вони, наче різьблені печаті, кожний – з ім’ям одного з дванадцятьох племен. А для Місця виголошення суду виготовиш плетені косички, подібний до ланцюжка виріб з чистого золота. Тож Аарон матиме на Місці виголошення суду, на грудях, імена синів Ізраїля, коли входитиме у святилище, – на пам’ять перед Богом. І прикріпиш до Місця виголошення суду косички, – ланцюжки приладнаєш до обох сторін Місця виголошення суду і прикріпиш два маленьких щитки спереду на обох плечових частинах наплічника. До Місця виголошення суду прикріпиш Об’явлення і Правдуah. Воно буде на грудях Аарона, коли він входитиме у святилище, перед Господа. Тож Аарон постійно носитиме суди синів Ізраїля на грудях перед Господом. І зробиш довгу нижню ризу – всю блакитну. І в ній буде отвір [для голови] посередині, й матиме облямівку тканої роботи довкола отвору, край її – обметаний, щоб не порвалася. А внизу по краю ризи зробиш зі синього сукна, пурпуру, тканого кармазину і тонко виробленого вісону гранатові яблучка, наче у розквітлого гранату, – по краю одягу довкола. Такий же вигляд у золотих гранатових яблук, а між ними довкола – дзвіночки. Поряд із кожним золотим гранатовим яблучком по краю одягу довкола – дзвіночок і квітка. І буде він для Аарона, і коли служитиме, то буде чути його звук, коли входитиме у святилище перед Господа і коли виходитиме, – щоб не помер. З чистого золота зробиш пластинку, і викарбуєш на ній різьбленням печаті: Святиня Господня. І прикріпиш її на скрученій синій тканині, і буде на митрі, буде спереду митри. І вона буде на чолі Аарона, і усуватиме Аарон гріхи зі святих речей, – з того, що лише посвятять сини Ізраїля, – з кожного їхнього святого дару/ дару для святині. І нехай буде на чолі Аарона завжди, прийнятне для них перед Господом. А краї хітону – з вісону, і з вісону зробиш кидар. І зробиш пояс вишиваної роботи. І синам Аарона зробиш хітони та пояси, і зробиш їм кидари для пошани та слави. І одягнеш у них свого брата Аарона та його синів, які з ним. І помажеш їх, і уповноважиш їх на служіння, і освятиш їх, щоби були Моїми священиками. І зробиш для них льняні спідні штани, щоб прикрити наготу їхнього тіла – від стегон аж до голінок. І Аарон та його сини матимуть їх, коли входитимуть у намет свідчення чи коли підходитимуть служити до жертовника у святині, – і не наведуть на себе гріха, щоб не померли. Це – вічний закон – для нього і для його нащадків після нього.

Вихід,
Глава 28

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії