Читання 29 травня

Читання дня

Євангеліє

Того ж дня, вийшовши з дому, Іісус сів біля моря.

І зібралось до Нього багато народу, так що Йому довелося ввійти в човен і сісти; а весь народ стояв на березі.

І повчав їх багато притчами, кажучи: ось вийшов сіяч сіяти; і коли він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи і поклювали його; інше впало на місця кам’янисті, де небагато було землі, і скоро зійшло, бо земля була неглибока.

Коли ж зійшло сонце, зів’яло, і, не маючи кореня, засохло; інше впало в терни, і виросли терни і заглушили його; інше впало на добру землю і принесло плід: одне в стократ, а друге в шістдесят, інше в тридцять.

Хто має вуха слухати, хай слухає!

І, приступивши, учні сказали Йому: чому притчами говориш їм?

Він сказав їм у відповідь: тому, що вам дано розуміти тайни Царства Небесного, а їм не дано, бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має;тому говорю їм притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють; і збувається над ними пророцтво Ісаії, яке говорить: слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима дивитись будете – і не побачите, бо згрубіло серце людей цих і вухами ледве чують, і очі свої зімкнули, щоб не побачити очима і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх (Іс. 6,9–10).

Ваші ж очі блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують, бо істинно кажу вам, що багато хто з пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути те, що ви чуєте, і не чули.

Ви ж вислухайте значення притчі про сіяча: до кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його – ось кого означає посіяне при дорозі.

А посіяне на кам’янистих місцях означає того, хто слухає слово і зразу ж з радістю сприймає його; але не має кореня в собі і тому непостійний; коли ж прийде скорбота або гоніння за слово, відразу спокушається.

А посіяне в тернах означає того, хто чує слово, але турбота віку цього і спокуса багатством заглушає слово, і воно буває безплідне.

Посіяне ж на добрій земліозначає того, хто слухає слово і розуміє, який і буває плодоносним, так що один приносить плід в стократ, другий в шістдесят, а інший в тридцять.

Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своєму; коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв плевелів між пшеницею і пішов.

Коли зійшла зелень і показався плід, тоді з’явились і плевели.

Прийшли раби домовладики і сказали йому: господарю! чи не добре насіння ти сіяв на полі твоєму? звідки ж плевели на ньому?

Він же сказав їм: це зробив ворог людей. А раби сказали йому: чи хочеш, ми підем і виберем їх?

Але він сказав: ні, щоб, вибираючи плевели, ви не вирвали разом з ними і пшеницю.

Залиште рости разом те і друге до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спершу плевели і зв’яжіть їх у снопи, щоб спалити їх; а пшеницю зберіть у житницю мою.

Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке взяв чоловік і посіяв на полі своєму, яке, хоч найменше від усіх насінин, але, коли виросте, буває більшим всіх злаків і стає деревом, так що птахи небесні прилітають і ховаються у гілках його.

Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла і поклала в три мірки борошна, доки все не вкисне.

Усе це говорив Іісус людям притчами і без притчі не говорив їм, щоб збулося сказане через пророка, який говорить: відкрию в притчах уста Мої; сповіщу сокровенне від створення світу (Пс. 77,2).

Тоді Іісус, відпустивши людей, увійшов у дім. І, підійшовши до Нього, учні Його сказали: поясни нам притчу про плевели на полі.

Він же сказав їм у відповідь: Той, Хто посіяв добре насіння, є Син Людський;

поле є світ; добре насіння – це сини Царства, а плевели – сини лукавого;

ворог, що посіяв їх, є диявол; жнива є кінець віку, а женці – Ангели.

Тому як збирають плевели і спалюють вогнем, так буде при кінці віку цього:

пошле Син Людський Ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня, і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, хай слухає!

Ще Царство Небесне подібне до скарбу, закопаного на полі, який знайшов чоловік і приховав, і на радощах іде й продає все, що має, і купує поле те.

Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрі перла, і, знайшовши одну коштовну перлину, пішов і продав усе, що мав, і купив її.

Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, що захопив риби всякого роду, який, коли наповнився, витягли на берег і, сівши, вибрали добре в посуд, а погане викинули геть.

Так буде при кінці віку: зійдуть Ангели і відділять злих від праведних, і вкинуть їх у піч вогняну: там буде плач і скрегіт зубів.

І запитав їх Іісус: чи зрозуміли ви все це? Вони говорять Йому: так, Господи!

Він же сказав їм: тому кожен книжник, навчений Царства Небесного, подібний до господаря, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.

І, коли скінчив Іісус притчі ці, пішов звідти.

І, прийшовши у Свою вітчизну, вчив їх у синагозі їхній, так що всі дивувалися й говорили: звідки в Нього така премудрість і сили? чи Він не теслярів син? чи не Його Мати зветься Марією і брати Його Яків та Іосій, і Симон, і Іуда? і сестри Його, чи не всі між нами? звідки ж у Нього все це?

І спокушались про Нього. Іісус же сказав їм: не буває пророк без честі, хіба тільки у вітчизні своїй і в домі своїм.

І не сотворив там багатьох чудес через невір’я їхнє.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава  13

Апостол

Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я,

як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;

бо ви вкусили, що благий Господь.

Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного,

і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові,  Іісусом Христом.

Бо сказано в Писанні: ось, Я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний; і віруючий в Нього не посоромиться (Іс. 28,16).

Отож Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним (Пс. 117,22), камінь спотикання і камінь спокуси,

об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й залишені.

А ви – рід вибраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати досконалості Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло;

колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані (Ос. 2,23).

Улюблені! прошу вас, як пришельців і странників, уникати тілесних похотей, які повстають на душу,

і провадити доброчесне життя між язичниками, щоб вони за те, за що злословлять вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.

Отож будьте покірні всякому людському начальству, заради Господа: чи цареві, як верховній владі,

чи правителям, як від нього посланих для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро,–

бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей,–

як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.

Усіх шануйте, братерство любіть, Бога бійтесь, царя поважайте.

Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,

бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, переносить скорботи, страждаючи несправедливо.

Бо що за похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, терпите, це угодно Богові.

Бо ви до цього покликані, тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.

Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його (Іс. 53,9).

Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.

Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на древо, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.

Бо ви були, як вівці заблудлі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших (Іс. 53,4–6).

 

Перше соборне послання святого апостола Петра,
Глава 2

Старий Заповіт

І звернувся Господь до Мойсея, кажучи: Промов до Ізраїльських синів, – і принесіть Мені первоплоди з усього, що лише припаде вам до серця, і візьмете Мої первоплоди. А ось первоплід, який візьмете від них: золото, срібло, мідь, синє сукно, пурпур, подвійний кармазин, тканий вісон і козячу вовну, в червоне пофарбовані шкури баранів, сині шкури і негниюче дерево, камінь сердолік, камені для різьблення для наплічника і довгу ризу. І зробиш Мені святиню, і з’являтимуся між вами; і зробиш Мені все так, як Я покажу тобі на горі – взірець намету та взірець усіх його предметів, – саме так і зробиш. І зробиш ковчег свідчення з негниючого дерева на два з половиною лікті завдовжки, на півтора ліктя завширшки і на півтора ліктя заввишки. І покриєш його чистим золотом – позолотиш його ззовні й зсередини. А до нього приробиш плетені золоті обідки довкола. І викуєш для нього чотири золотих кільця, і прикріпиш на чотирьох краях – два кільця на одній стороні та два кільця на другій стороні. З негниючого дерева зробиш держаки і позолотиш їх золотом. А держаки вкладеш в кільця, які по боках ковчега, щоб за допомогою них носити ковчег. В кільцях ковчега держаки будуть нерухомі. В ковчег покладеш свідчення, які Я тобі дам. І зробиш для нього кришку, престол благодаті, з чистого золота, – два з половиною лікті завдовжки і півтора ліктя завширшки. Зробиш два золотих кованих херувими і встановиш їх з обох боків престолу благодаті. Один херувим нехай буде зроблений з одного боку, а інший херувим – з другого боку престолу благодаті, – зробиш двох херувимів з обох боків. Херувими триматимуть зверху розпростерті крила, затінюючи своїми крилами престол благодаті, а їхні обличчя спрямовані одне до одного, – обличчя херувимів будуть спрямовані до престолу благодаті. І покладеш престол благодаті зверху на ковчег, а в ковчег покладеш свідчення, які Я тобі дам. І Я дам тобі пізнати Себе звідти, і говоритиму до тебе з-понад престолу благодаті, з-поміж двох херувимів, які є над ковчегом свідчення, відносно всього, що заповідаю тобі для синів Ізраїля. З чистого золота зробиш стіл – два лікті завдовжки, лікоть завширшки і півтора ліктя заввишки. А довкола до нього приробиш золоті плетені обідки. І прикріпиш до нього довкола вінець шириною в долоню. А довкола вінця зробиш плетений обідок. І зробиш чотири золотих кільця, і прикріпиш кільця на чотирьох краях – до його ніжок під вінцем. І будуть кільця для утримування держаків, щоб за допомогою них носити стіл. А держаки зробиш з негниючого дерева, і позолотиш їх чистим золотом, – за допомогою них носитимуть стіл. І зробиш для нього посуд, кадильниці, миски і чаші, щоб ними приносити жертви виливання. Зробиш їх з чистого золота. На стіл постійно кластимеш хліби присутності переді Мною. І зробиш світильник з чистого золота – зробиш світильник кованим; його стебло, гілки, чашечки, шишечки і лілеї будуть суцільні з ним. І шість гілок відходитимуть від боків: три гілки світильника з одного його боку і три гілки світильника з другого боку. Три чашечки, викарбуваних за формою квітки мигдалю, будуть на кожній гілці, шишечка і лілея. І так – на шістьох гілках, що виходять зі світильника. І на самому світильнику – чотири, викарбуваних за формою квітки мигдалю, чашечки, – з його шишечками і лілеями: шишечка під двома гілками, які виходять з нього і шишечка під чотирма гілками, які виходять з нього, – і так для шістьох гілок, що виходять зі світильника. Шишечки і гілки мають бути суцільні з ним. Увесь він – єдиний кований виріб з чистого золота. І зробиш сім його лампад, і встановиш лампади, і світитимуть на одну сторону. З чистого золота зробиш для нього лійку та його підставки. На всі ці предмети – талант чистого золота. Тож дивися, зроби за, взірцем показаним тобі на горі.

Вихід,
Глава 25

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії