Читання 24 травня

Читання дня

Євангеліє

І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.

Учні Його запитали в Нього: Равві! хто согрішив, він чи батьки його, що сліпим народився?

Іісус відповів: ні він не согрішив, ні батьки його, а це для того, щоб явились на ньому діла Божі.

Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; приходить ніч, коли ніхто робити не може.

Доки Я в світі, Я світло світові.

Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив слиною суміш і помазав сумішшю очі сліпому,

і сказав йому: іди, умийся в купальні Сілоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим.

Сусіди і ті, хто бачив його раніше сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив милостині?

Одні говорили, що це той; інші ж: схожий на нього. Він же казав: це я.

Тоді питали в нього: як відкрились у тебе очі?

Він сказав у відповідь: Чоловік, Якого звуть Іісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: піди в купальню Сілоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.

Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповідав: не знаю.

Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв.

А була субота, коли Іісус зробив суміш і відкрив йому очі.

Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі і я вмився, і бачу.

Тоді деякі з фарисеїв говорили: не від Бога Цей Чоловік, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка.

Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк.

Тоді іудеї не повірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів,

і спитали їх: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? як же він тепер бачить?

Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що це син наш і що він сліпим народився,

а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, хай сам про себе скаже.

Так відповіли батьки його, тому що боялись іудеїв; бо іудеї вже змовились, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучати від синагоги.

Тому-то батьки його і сказали: він уже дорослий, самого спитайте.

Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: воздай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той грішник.

Він сказав їм у відповідь: чи Він грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.

Знову спитали його: що Він зробив з тобою? як відкрив твої очі?

Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не слухали; що ще хочете почути? чи хочете і ви стати Його учнями?

Вони ж докорили йому і сказали: ти Його учень, ми ж Мойсеєві учні.

Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; Цього ж не знаємо, звідки Він.

Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.

Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але якщо хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає.

З віку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження.

Якби Він не був від Бога, не міг би нічого творити.

Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть.

Іісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого?

Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього?

Іісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою.

Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава 9, вірші 1–38

Апостол

Сталося ж, як ішли ми на молитву, зустрілась нам одна служниця, одержима духом віщування, яка віщуванням давала великий прибуток господарям своїм.

Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: ці чоловіки – раби Бога Всевишнього, які звіщають нам путь спасіння.

Це вона робила багато днів. Павел, розгнівавшись, обернувся і сказав духові: повеліваю тобі ім’ям Іісуса Христа вийти з неї. І дух вийшов відразу.

Господарі ж її, побачивши, що втратили надію прибутку їхнього, схопили Павла й Силу і потягли на площу до начальників.

І, привівши їх до воєвод, сказали: ці люди, будучи іудеями, підбурюють наше місто

і проповідують звичаї, яких нам, римлянам, не личить ні приймати, ні виконувати.

Народ також повстав проти них, а воєводи, зірвавши з них одежу, звеліли бити їх палицями

і, нанісши їм багато ударів, вкинули в темницю, наказавши темничному вартовому пильно стерегти їх.

Одержавши такий наказ, він вкинув їх у внутрішню темницю і ноги їхні забив у колоду.

Близько опівночі Павел і Сила, молячись, прославляли Бога; в’язні ж слухали їх.

Раптом стався великий землетрус, так що захиталась основа темниці; і враз відчинились усі двері, і кайдани на всіх послабли.

Темничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері темниці відчинені, вихопив меч і хотів умертвити себе, думаючи, що в’язні втекли.

Але Павел вигукнув голосно: не роби собі ніякого зла, бо всі ми тут.

Він  же,  попросивши світла, вбіг до темниці; і припав у тремтінні до Павла і Сили,

і, вивівши їх геть, сказав: господарі мої! що мені робити, щоб спастися?

Вони ж сказали: віруй в Господа Іісуса Христа, і спасешся ти і весь дім твій.

І проповідали слово Господнє йому і всім, хто був у домі його.

І, взявши їх тієї ж години ночі, він обмив рани їхні і негайно охрестився сам і всі домашні його.

І, привівши їх у свій дім, запропонував трапезу і радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.

 

Діяння апостолів,
Глава 16, вірші 16–34

Старий Заповіт

Господь сказав усі ці слова, промовляючи: Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства. У тебе не буде інших богів, крім Мене. Не робитимеш собі ідола ні будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах під землею. Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління, – тим, хто ненавидить Мене, і Котрий чинить милосердя тисячам – тим, хто любить Мене і береже Мої заповіді. Не вживатимеш ім’я Господа, Бога твого, надаремно. Адже Господь не орпавдає того, хто вживає ім’я Його надаремно. Пам’ятай суботній день, щоб його святити. Шість днів працюватимеш і робитимеш усі свої діла, а сьомий день – субота – Господу, Богові твоєму. Не робитимеш в цей день жодного діла – ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка твоя худоба, ні чужинець, який в тебе живе. Адже за шість днів Господь створив небо, землю, море і все, що в них, а сьомого дня Він спочив. Тому Господь поблагословив сьомий день і освятив його. Шануй свого батька і матір, щоб добре тобі було і щоб ти був довголітнім на добрій землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі. Не чинитимеш перелюбу. Не крастимеш. Не вбиватимеш. Не даватимеш неправдивого свідчення проти свого ближнього. Не жадатимеш дружини свого ближнього, не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його рабині, ні його вола, ні його осла, ні будь-якої його худоби, ні будь чого, що є в твого ближнього. 18 І весь народ бачив і чув блискавки, і голос і звук труби, і гору, що диміла. Тож весь народ, переляканий, стояв на далекій відстані. І вони сказали Мойсеєві: Говори до нас ти, – хай не говорить до нас Бог, щоб ми не повмирали. А Мойсей каже їм: Будьте мужніми, адже Бог прийшов до вас, щоб вас випробувати, щоб Його страх був між вами, аби ви не грішили. Тож народ стояв здалека, а Мойсей ввійшов у темряву, де був Бог. І Господь сказав Мойсеєві: Так скажеш домові Якова і сповістиш синам Ізраїля: Ви побачили, що Я з неба промовляв до вас: Не робитимете собі богів зі срібла і не робитимете собі богів із золота. Спорудите Мені жертовник із землі й будете приносити на ньому жертву всепалення і ваші жертви подяки за спасіння, вівці й ваші телята, – на кожному місці, там де лише назву Моє ім’я. І Я прийду до тебе, і поблагословлю тебе. Якщо ж робитимеш Мені жертовник з каміння, то не будуватимеш з тесаного, бо ти до нього приклав знаряддя і тим опоганив. Не підійматимешся східцями до Мого жертовника, щоб ти не відкрив свій сором над ним.

Вихід,
Глава 20

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії