Читання 21 травня

Читання дня

Євангеліє

Не судіть, то не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти.

І що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не відчуваєш?

Або, як скажеш братові твоєму: «дай, я вийму сучок з ока твого», коли колода в оці твоїм?

Лицеміре! Вийми спершу колоду з ока твого і тоді побачиш, як вийняти сучок з ока брата твого.

Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали вас.

Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.

Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? і коли попросить риби, подала б йому змію?

Отже, якщо ви, будучи злі, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього.

Отож все, як бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, бо в цьому закон і пророки.

Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ворота і простора дорога ведуть на погибель, і багато ідуть ними; бо тісні ворота і вузька дорога ведуть у життя, і мало хто знаходить їх.

Остерігайтесь лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині вовки хижі.

По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини, або смокви з реп’яхів?

Так усяке добре дерево плоди добрі приносить, а погане дерево плоди погані приносить.

Не може дерево добре приносити плоди погані, ні дерево погане приносити плоди добрі.

Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь.

Отож по їхніх плодах пізнаєте їх.

Не кожен, хто говорить Мені: «Господи! Господи!», увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного.

Багато хто скаже Мені в той день: Господи! Господи! чи не Твоїм ім’ям ми пророкували? і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли? і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили?

І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня.

Отож всякого, хто слухає слова Мої ці і виконує їх, уподібню мужу розумному, котрий збудував будинок свій на камені; і пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був заснований на камені.

І кожен, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, котрий збудував будинок свій на піску; і пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике.

І коли Іісус скінчив слова ці, народ дивувався вченню Його, бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники і фарисеї.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава  7

Апостол

Яків, раб Бога і Господа Іісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,– радуватися.

З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси,

знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння;

терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку.

Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрості, хай просить у Бога, Котрий дає всім просто й без докорів,– і дасться йому.

Але хай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває.

Хай не думає така людина одержати що-небудь від Господа.

Двоєдушна людина не стійка на всіх шляхах своїх.

Хай хвалиться принижений брат висотою своєю,

а багатий – приниженням своїм, бо він перейде, як трав’яний цвіт.

Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, зникає краса її вигляду; так в’яне і багатий на шляхах своїх.

Блаженна людина, котра переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона прийме вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його.

У спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушає; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,

але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похоттю;

похоть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Не обманюйтесь, браття мої улюблені.

Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить звище, від Отця світів, у Котрого нема зміни і ні тіні переміни.

Захотівши, Він родив нас словом істини, щоб нам бути деяким початком Його творінь.

Отже, браття мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,

бо гнів людини не творить правди Божої.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі.

Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють.

Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі:

вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона.

Але хто вникне в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.

Коли хто з вас думає, що він побожний і не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то побожність у того пуста.

Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу.

 

Соборне послання апостола Якова,
Глава 1

Старий Заповіт

І вся громада Ізраїльських синів, згідно з повелінням Господа, за своїми станами вирушила з пустелі Сін і отаборилася в Рафідіні. Та в народу не було води, щоб пити. Тож народ почав сваритися з Мойсеєм, кажучи: Дай нам напитися води! Та Мойсей їм сказав: Чому сваритеся зі мною, чому випробовуєте Господа? Там народ був спраглий води, і народ продовжував нарікати на Мойсея, кажучи: Навіщо ти вивів нас з Єгипту, щоб спрагою вигубити нас, наших дітей і худобу? І Мойсей заволав до Господа, кажучи: Що мені робити з цим народом? Ще трохи – і мене поб’ють камінням! Та Господь сказав Мойсеєві: Стань перед цим народом, візьми зі собою старійшин народу, візьми у свою руку посох, яким ти вдарив по ріці, і йди. Я вже стоятиму там перед тим, як ти прийдеш до скелі в Хориві. Ти вдариш скелю, і з неї потече вода, і народ питиме. Мойсей так і вчинив перед синами Ізраїля. І дав назву тому місцю: Випробування і Сварка, – через сварку синів Ізраїля і через те, що випробовували Господа, кажучи: Чи є серед нас Господь, чи ні? І прийшов Амалик, і воював з Ізраїлем у Рафідіні. Тоді Мойсей сказав Ісусові: Вибери собі сильних чоловіків, піди, виступи завтра проти Амалика. І ось, я вже стоятиму на вершині гори, а Божий посох буде в моїй руці. Тож Ісус зробив так, як сказав йому Мойсей, і виступив проти Амалика. А Мойсей, Аарон і Ор піднялися на вершину гори. І сталося, коли Мойсей підіймав руки, то перемагав Ізраїль, коли ж він опускав руки, то перемагав Амалик. Та руки Мойсея стали важкими. І, взявши камінь, вони поклали під нього, і він на ньому сидів. Аарон же й Ор підтримували його руки, – один звідси, другий звідти. І Мойсеєві руки були непорушні аж до заходу сонця. Тож Ісус смертоносним вістрям меча розгромив Амалика та весь його народ. А Господь сказав Мойсеєві: Запиши це в книгу на згадку і вклади у вуха Ісуса, що Я повністю зітруn пам’ять про Амалика з-під неба. І Мойсей збудував жертовник Господу, і дав йому назву: Господь – моє Сховище. Адже невидимою рукою Господь воює проти Амалика з роду в рід!

Вихід,
Глава 17

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії