Читання 17 травня

Читання дня

Євангеліє

Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.

Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.

Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.

Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.

Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.

Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.

Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?

Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?

Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову захоче пити,

а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.

Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.

Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,

бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.

Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.

Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.

Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.

Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.

Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.

Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.

Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.

Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.

В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?

Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:

ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?

Вони вийшли з міста і пішли до Нього.

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.

Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.

Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?

Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.

Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.

Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,

бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.

Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.

І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.

І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.

І ще більше увірувало в Нього за Його словом.

А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.   

Євангеліє від Іоанна,
Глава 4, вірші 5–42

Апостол

Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпра і Антіохії, нікому не проповідуючи слово, крім іудеїв.

Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антіохії, говорили до еллінів, благовіствуючи Господа Іісуса.

І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.

Дійшла чутка про це до церкви Ієрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антіохії.

Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і переконував усіх триматися Господа щирим серцем;

бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа.

Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антіохії.

Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу, і учні в Антіохії вперше почали зватися християнами.

Тоді учні ухвалили, щоб кожний з свого достатку послав допомогу браттям, які живуть в Іудеї,

що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.

 

Діяння апостолів,
Глава 11, вірші 19–26, 29–30

Старий Заповіт

І сказав Господь Мойсеєві, промовляючи: Посвяти Мені кожного первістка, який народжується першим, – першим виходить з кожного лона: від людини до тварини серед Ізраїльських синів. Кожний із них – Мій. І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі, бо сильною рукою вивів вас Господь звідти. Тож не будете їсти заквашеного. Адже сьогодні ви виходите – у місяць нових колосків. І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, хетів, аморейців, евейців, євусейців, ґерґесейців і ферезейців, про яку поклявся твоїм батькам, що дасть тобі, в землю, яка тече молоком і медом, – то здійснюватимеш це служіння цього місяця. Шість днів їстимете опрісноки, а сьомого дня – свято для Господа: Опрісноки їстимете сім днів, – не з’явиться в тебе заквашене і не буде в тебе закваски в усіх твоїх околицях. І сповістиш своєму синові того дня, кажучи: Це тому, що так вчинив зі мною Господь Бог, коли я виходив з Єгипту. І воно буде тобі за знак на твоїй руці, наче пам’ятка перед твоїми очима, щоб Господній закон був на твоїх устах. Адже сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту. У визначений час будеш дотримуватися цього закону з року в рік. І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, – як і пообіцяв твоїм батькам, – і дасть її тобі, то відділиш для Господа кожного чоловічої статі, хто першим вийшов з лона, – посвятиш Господу кожного чоловічої статі, який першим вийшов з лона, – і з худоби, і з твоїх домашніх тварин, які тобі народяться. А кожне, котре перше вийде з лона ослиці, заміниш вівцею. Якщо ж не заміниш, то викупиш його. За кожного первородного чоловіка з твоїх синів заплатиш викуп. Якщо ж після цього запитає тебе твій син, кажучи: Що це? – скажеш йому: Це тому, що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипетської землі, з дому неволі. Та після того, як фараон зробився непоступливим, щоб нас не відпустити, Господь вигубив кожного первістка в Єгипетській землі – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного з чоловічої статі, хто першим виходить із лона, і плачу викуп за кожного первістка з моїх синів. І буде це як знак на твоїй руці – непорушним перед твоїми очима, тому що сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту. (МТ  філактерією) Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його дорогою Филистимської землі, хоча було ближче. Оскільки Бог сказав: Щоб часом не каявся народ, коли побачить війну, і не повернувся до Єгипту. І Бог повів народ в обхід, дорогою в пустелю, до Червоного моря, – в п’ятому поколінні вийшли сини Ізраїля з Єгипетської землі. Мойсей забрав зі собою кості Йосипа, оскільки Йосип узяв тверду клятвуg в Ізраїльських синів, кажучи: Вас неодмінно відвідаєh Господь, тож ви заберете звідси зі собою мої кості! Рушивши зі Сокхота, сини Ізраїля отаборилися в Отомі, поблизу пустелі. Бог же вів їх: удень – хмарним стовпом, щоб показувати їм дорогу, а вночі – полум’яним стовпом. Не зникав хмарний стовп вдень і полум’яний стовп вночі з-перед усього народу.

Вихід,
Глава 13

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії