Читання 15 травня

Читання дня

Євангеліє

Коли ж Іісус народився у Віфліємі Іудейському у дні царя Ірода, прийшли до Ієрусалима волхви* зі сходу і кажуть:

де є народжений Цар Іудейський? бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому.

Почувши це, Ірод цар стривожився, і весь Ієрусалим з ним.

І, зібравши всіх первосвященників і книжників народних, питав у них: де належить народитися Христу?

Вони ж сказали йому: у Віфліємі Іудейському, бо так написано через пророка:

і ти, Віфлієме, земле Іудина, нічим не менший воєводств Іудиних; бо з тебе вийде Вождь, Котрий упасе народ Мій, Ізраїля (Мих. 5,2).

Тоді Ірод, таємно покликавши волхвів, вивідав від них час з’явлення зірки

і, пославши їх до Віфлієму, сказав: підіть, старанно розвідайте про Немовля і, коли знайдете, сповістіть мене, щоб і мені піти поклонитися Йому.

Вони, вислухавши царя, пішли. І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки нарешті прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля.

Побачивши зірку, вони зраділи радістю дуже великою,

і, увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну*.

І, одержавши у сні одкровення не повертатися до Ірода, іншою дорогою відійшли в свою країну.

Коли ж вони відійшли,– ось, Ангел Господній з’являється у сні Йосифу і говорить: встань, візьми Немовля і Матір Його та біжи в Єгипет, і будь там, доки не скажу тобі, бо Ірод хоче шукати Немовля, щоб погубити Його.

Він встав, взяв Немовля і Матір Його вночі і пішов у Єгипет,

і там був до смерті Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка, котрий говорить: з Єгипту покликав Я Сина Мого (Ос. 11,1).

Тоді Ірод, побачивши себе осміяним волхвами, дуже розгнівався, і послав повбивати усіх немовлят у Віфліємі і в усіх околицях його, від двох років і менше, відповідно до часу, про який вивідав у волхвів.

Тоді збулося сказане через пророка Ієремію, котрий говорить:

голос в Рамі чути, плач і ридання та голосіння велике: Рахіль плаче за дітьми своїми і не хоче втішитись, бо їх нема (Ієр. 31,15).

По смерті ж Ірода,– ось, Ангел Господній у сні з’являється Йосифові в Єгипті

і говорить: встань, візьми Немовля і Матір Його і йди в землю Ізраїлеву, бо вже померли ті, що шукали душу Немовляти.

Він встав, взяв Немовля і Матір Його і прийшов у землю Ізраїлеву.

Почувши ж, що Архелай царствує в Іудеї замість Ірода, батька свого, побоявся йти туди, а, одержавши у сні одкровення, пішов у землю Галілейську

і, прийшовши, оселився в місті, яке зветься Назарет, щоб збулося сказане через пророків, що Він Назореєм наречеться (Суд. 13,5).

 

Євангеліє від Матфея,
Глава  2

Апостол

Через п’ять днів прийшов первосвященник Ананія з старійшинами і з якимсь ритором Тертуллом, які скаржились правителеві на Павла.

Коли ж його покликали, то Тертулл почав його звинувачувати, кажучи:

завжди і всюди з усякою вдячністю ми визнаємо, що тобі, високоповажний Феліксе, ми зобов’язані стійким миром і твоєму піклуванню про благоустрій цього народу.

Та щоб багато не турбувати тебе, прошу тебе вислухати нас коротко з властивою тобі лагідністю.

Знайшовши цього чоловіка язвою суспільства, підбурювачем заколоту між іудеями, що живуть у всесвіті, і представником Назорейської єресі,

який наважився навіть осквернити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом.

Але тисячоначальник Лісій, прийшовши, з великою силою взяв його з наших рук і послав до тебе,

звелівши і нам, його обвинувачам, іти до тебе. Ти можеш сам, розібравшись, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його.

І іудеї підтвердили, сказавши, що це так.

Павел же, коли правитель дав йому знак говорити, відповів: знаючи, що ти багато років справедливо судиш народ цей, я тим вільніше буду захищати мою справу.

Ти можеш довідатись, що не більше дванадцяти днів тому, як я прийшов до Ієрусалима на поклоніння.

І ні в святилищі, ні в синагогах, ні в місті вони не знаходили мене як такого, що з ким-небудь сперечається або викликає заколот в народі,

і не можуть довести того, в чому тепер звинувачують мене.

Але признаюся тобі в тому, що по вченню, яке вони називають єрессю, я дійсно служу Богові отців моїх, віруючи всьому, що написано в законі і пророках,

маючи надію на Бога, що буде воскресіння мертвих, праведних і грішних, чого і самі вони сподіваються.

Тому і сам подвизаюсь завжди мати непорочну совість перед Богом і людьми.

Після багатьох років я прийшов, щоб доставити моєму народові милостиню і приношення.

При тому знайшли мене очищеним у храмі, не з народом і не з галасом.

Це були деякі асійські іудеї, котрим належало б стати перед тобою і звинувачувати мене, коли щось мають проти мене.

Або хай ці самі скажуть, яку знайшли вони в мені неправду, коли я стояв перед синедріоном,

хіба тільки одне те слово, яке голосно промовив я, стоячи між ними, що за вчення про воскресіння мертвих я нині судимий вами.

Вислухавши це, Фелікс відклав справу їхню і сказав: розгляну вашу справу, коли прийде тисячоначальник Лісій і я докладніше довідаюсь про це вчення.

А Павла наказав сотникові стерегти, але не притісняти його і не забороняти нікому з його близьких служити йому або приходити до нього.

Через кілька днів Фелікс, прийшовши з Друзіллою, дружиною своєю, іудеянкою, покликав Павла і слухав його про віру в Христа Іісуса.

І оскільки він говорив про правду, про стриманість і про майбутній суд, то Фелікс пройнявся страхом і відповів: тепер іди, а коли знайду час, покличу тебе.

До того ж він сподівався, що Павел дасть йому грошей, щоб відпустити його: тому часто кликав його і розмовляв з ним.

Коли минуло два роки, місце Фелікса посів Порцій Фест. Бажаючи догодити іудеям, Фелікс залишив Павла в кайданах.

 

Діяння апостолів,
Глава 24

Старий Заповіт

І сказав Господь Мойсеєві: Ще одну кару наведу на фараона та на Єгипет, і після цього відпустить вас звідси. Коли ж буде відпускати вас – то силоміць з усім виганятимеf вас. Тому таємно скажи на вухо людям, нехай кожний попросить у сусіда, а жінка – в сусідки, срібні та золоті речі і одяг. І Господь дав милість Своєму народові перед єгиптянами, – і вони дали їм. А чоловік Мойсей став дуже великим перед єгиптянами, перед фараоном і перед усіма його слугами. І сказав Мойсей: Так говорить Господь! Опівночі Я перейду через Єгипет, і помре кожний первісток у Єгипетській землі – від первістка фараона, який сидить на престолі, до первістка служниці, котра є при жорнах, і до первістка з усієї худоби! І буде велике голосіння на всій Єгипетській землі – таке, якого ще не було і яке більше не повторится. А між усіма синами Ізраїля не дзявкне і пес своїм язиком, – від людини до тварини, – щоб ти побачив, яку дивовижну різницю зробить Господь між єгиптянами та Ізраїлем! І прийдуть усі ці твої слуги до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти, і весь твій народ, для якого ти є ватажком. І після цього я вийду! І в гніві Мойсей вийшов від фараона. А Господь сказав Мойсеєві: Фараон не послухає вас, щоб Я зробив багато ознак й чудес у Єгипетській землі. І Мойсей з Аароном учинили всі ці ознаки й чудеса в Єгипетській землі перед фараоном. Та Господь зробив непоступливим серце фараон, і той не забажав відпустити Ізраїльських синів з Єгипетської землі.

Вихід,
Глава 11

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії