Читання 30 квітня

Читання дня

Євангеліє

Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.

А хто входить у двері, той пастир овець.

Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.

І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.

За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.

Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.

Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.

Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.

Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.

Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.

Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.

А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, залишає вівці і втікає, а вовк хапає і розганяє їх.

А наймит втікає, бо він наймит, і не турбується про овець.

Я є пастир добрий; і знаю Моїх, і Мої знають Мене.

Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за вівці.

Є у Мене й інші вівці, які не з цього двору, і тих Мені треба привести: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один Пастир.

Тому любить Мене Отець, що Я життя Моє віддаю, щоб знов прийняти його.

Ніхто не відбирає його від Мене, але Я Сам віддаю його. Маю владу віддати його і владу маю знов прийняти його. Цю заповідь Я одержав від Отця Мого.

Від цих слів знов виникла суперечка між іудеями.

Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?

Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?

Було тоді в Ієрусалимі свято оновлення, і була зима.

Іісус ходив у храмі, в притворі Соломоновому.

Тут іудеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш нас у невіданні? якщо Ти Христос, скажи нам прямо.

Іісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене.

Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.

Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.

І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.

Отець Мій, Котрий дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.

Я і Отець – єдине.

Тут знов іудеї схопили каміння, щоб побити Його.

Іісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?

Іудеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.

Іісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги? (Пс. 81,6).

Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,–

чи Тому, Котрого Отець освятив і послав у світ, ви говорите: богохульствуєш, бо Я сказав: Я Син Божий?

Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;

а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.

Тоді знов шукали Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх,

і пішов знов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоанн, і залишився там.

І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоанн не сотворив жодного чуда, але все, що Іоанн сказав про Нього, було правдиве.

І багато там увірували в Нього.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава  10

Апостол

Почули Апостоли та браття, які були в Іудеї, що і язичники прийняли слово Боже.

І коли Петро прийшов до Ієрусалима, обрізані дорікали йому,

кажучи: ти ходив до людей необрізаних і їв з ними.

Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:

у місті Іоппії я молився, і в натхненні бачив видіння: сходила якась посудина, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене.

Я подивився в нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.

І почув я голос, який промовляв мені: встань, Петре, заколи та їж.

Я ж сказав: ні, Господи, ніщо скверне або нечисте ніколи не входило в уста мої.

І відповів мені голос вдруге з неба: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.

Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.

І ось, в той же час три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був.

Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.

Він розповів нам, як він бачив у домі своєму Ангела святого, який став і сказав йому: пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром;

він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій.

Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку.

Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: Іоанн хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим.

Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Іісуса Христа, то хто ж я, щоб міг перешкоджати Богові?

Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя.

Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпра і Антіохії, нікому не проповідуючи слово, крім іудеїв.

Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антіохії, говорили до еллінів, благовіствуючи Господа Іісуса.

І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.

Дійшла чутка про це до церкви Ієрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антіохії.

Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і переконував усіх триматися Господа щирим серцем;

бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа.

Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антіохії.

Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу, і учні в Антіохії вперше почали зватися християнами.

У ті дні прийшли з Ієрусалима до Антіохії пророки.

І один з них, на ім’я Агав, вставши, провістив Духом, що по всьому світі буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія.

Тоді учні ухвалили, щоб кожний з свого достатку послав допомогу браттям, які живуть в Іудеї,

що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.

 

Діяння апостолів,
Глава 11

Старий Заповіт

І піднявся Ізраїль, він і все, що належало йому, і пішов до Криниці клятви, і приніс жертву Богові свого батька Ісаака. А в нічному видінні Бог сказав Ізраїлеві, промовивши: Якове, Якове! Той же відізвався: Що таке? Він сказав: Я – Бог твоїх батьків; не бійся іти до Єгипту, бо великим народом зроблю тебе там; і Я піду з тобою до Єгипту, і Я доведу тебе до кінця, і Йосип покладе руки свої на твої очі. Встав же Яків від Криниці клятви, і сини Якова взяли Ізраїля, свого батька, особисті речі та своїх дружин на вози, котрі послав Йосип, щоби його забрати, і взяли свою власність, і все майно, яке набули в Ханаанській землі; тож Яків, а з ним усі його нащадки, прибули до Єгипту: сини і сини його синів з ним, дочки і дочки його синів, – увесь свій рід він привів до Єгипту.

А ось імена синів Ізраїля, які прибули до Єгипту – Яків і його сини: первенець Якова – Рувим. Сини Рувима: Енох і Фаллу, Асрон і Хармі. Сини Симеона: Ємуїл, Ямін, Аод, Яхін, Саар і Саул, син ханаанки. Сини Левія: Ґірсон, Каат і Мерарі. Сини Юди: Ір, Авнан, Силом, Фарес і Зара; Ір і Авнан померли в Ханаанській землі. А в Фареса були сини – Асрон і Ємуїл. Сини Іссахара: Тола, Фуа, Ясув і Замврам. Сини Завулона: Серед, Аллон і Алоїл. Оце – сини Лії, яких народила вона Якову в сирійській Месопотамії, – їх та його дочку Діну. Всіх душ – синів та дочок – тридцять три. Сини Ґада: Сафон, Анґіс, Савніс, Тасован, Айдіс, Ароідіс і Аріїліс. Сини Асира: Ємна, Єсуа, Єул, Варія і їхня сестра Сара. Сини ж Варії: Ховор і Мелхіїл. Оце – сини Зелфи, яку дав Лаван своїй дочці Лії і яка народила їх Якову, – шістнадцять душ. Сини Рахилі, дружини Якова: Йосип і Веніамин. Сини Йосипа, яких народила йому в Єгипетській землі Асенет, дочка Петефрія, жерця міста Сонця: Манасія та Єфрем. Сини Манасії, яких народила йому наложниця Сур: Махір. Махір же породив Ґалаада. Сини Єфрема, брата Манасії: Суталаам і Таам, а син Суталаама – Едем. Сини Веніамина: Вала, Ховор і Асвил. Сини Вали: Гира, Ноеман, Анхіс, Рос, Мамфін і Офім. Гира ж породив Арада. Це – сини Рахилі, яких вона народила Якову. Всіх – вісімнадцять душ. Син Дана: Асом. Сини Нефталима: Ясіїл, Ґоуні, Ісаар і Сулим. Це – сини Вали, яку дав Лаван своїй дочці Рахилі, й вона народила їх Якову; всіх – семеро душ. Усіх же душ, які прибули з Яковом до Єгипту, котрі вийшли з його лона, не враховуючи жінок синів Якова, – було їх усіх шістдесят шість душ. А синів Йосипа, які народилися йому в Єгипетській землі, було дев’ять душ. Усіх душ родини Якова, які прибули до Єгипту, – сімдесят п’ять.

Перед собою він послав до Йосипа Юду – назустріч йому, до міста Іроона, до землі Рамесси. А Йосип запряг свої колісниці й виїхав назустріч своєму батькові Ізраїлеві до міста Іроона. І коли побачив його, впав йому на шию і заридав нестримним плачем. І сказав Ізраїль Йосипові: Тепер можна мені помирати, адже я побачив твоє обличчя, оскільки ти ще живий! А своїм братам Йосип сказав: Піду сповістити фараонові й скажу йому: Мої брати і дім мого батька, які були в Ханаанській землі, прибули до мене; ці чоловіки – пастухи, бо розводять худобу; вони пригнали худобу та волів і прибули з усіма своїми речами. Якщо ж закличе вас фараон і запитає вас: Яке ваше заняття? То скажете: Твої раби – чоловіки-скотарі від дитинства й аж до сьогодні, – і ми, і наші батьки. Це щоб ви поселилися в землі Ґесем в Аравії, бо для єгиптян огидним є кожний пастух овець.

 

Буття,
Глава 46

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії