Читання 29 квітня

Читання дня

Євангеліє

І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.

Учні Його запитали в Нього: Равві! хто согрішив, він чи батьки його, що сліпим народився?

Іісус відповів: ні він не согрішив, ні батьки його, а це для того, щоб явились на ньому діла Божі.

Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; приходить ніч, коли ніхто робити не може.

Доки Я в світі, Я світло світові.

Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив слиною суміш і помазав сумішшю очі сліпому,

і сказав йому: іди, умийся в купальні Сілоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим.

Сусіди і ті, хто бачив його раніше сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив милостині?

Одні говорили, що це той; інші ж: схожий на нього. Він же казав: це я.

Тоді питали в нього: як відкрились у тебе очі?

Він сказав у відповідь: Чоловік, Якого звуть Іісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: піди в купальню Сілоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.

Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповідав: не знаю.

Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв.

А була субота, коли Іісус зробив суміш і відкрив йому очі.

Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі і я вмився, і бачу.

Тоді деякі з фарисеїв говорили: не від Бога Цей Чоловік, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка.

Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк.

Тоді іудеї не повірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів,

і спитали їх: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? як же він тепер бачить?

Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що це син наш і що він сліпим народився,

а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, хай сам про себе скаже.

Так відповіли батьки його, тому що боялись іудеїв; бо іудеї вже змовились, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучати від синагоги.

Тому-то батьки його і сказали: він уже дорослий, самого спитайте.

Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: воздай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той грішник.

Він сказав їм у відповідь: чи Він грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.

Знову спитали його: що Він зробив з тобою? як відкрив твої очі?

Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не слухали; що ще хочете почути? чи хочете і ви стати Його учнями?

Вони ж докорили йому і сказали: ти Його учень, ми ж Мойсеєві учні.

Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; Цього ж не знаємо, звідки Він.

Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.

Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але якщо хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає.

З віку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження.

Якби Він не був від Бога, не міг би нічого творити.

Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть.

Іісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого?

Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього?

Іісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою.

Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому.

І сказав Іісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.

Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі?

Іісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх залишається на вас.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава  9

Апостол

У Кесарії був один чоловік, на ім’я Корнилій, сотник з полку, званого Італійським,

благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, він творив багато милостині народові і завжди молився Богові.

Близько дев’ятої години дня, у видінні, він ясно бачив Ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію!

Він же, глянув на нього і, злякавшись, сказав: що, Господи? Ангел відповів йому: молитви твої та милостині твої прийшли на пам’ять перед Богом.

Отож пошли людей до Іоппії і поклич Симона, званого Петром.

Він гостює в одного Симона шкіряника, дім якого біля моря; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.

Коли Ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, то він, покликавши двох із своїх слуг і побожного воїна з тих, які були при ньому,

і, розповівши їм усе, послав їх у Іоппію.

Другого дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро близько шостої години зійшов на верх дому помолитися.

І відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж приготовляли, на нього зійшла нестяма

і бачить розкрите небо і якусь посудину, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, що спускається на землю, і сходить до нього;

у ній знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні.

І був голос до нього: встань, Петре, заколи та їж.

Петро ж сказав: ні, Господи, я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.

Тоді вдруге був голос до нього: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.

Сталося це тричі; і посудина знову піднялася на небо.

Коли ж Петро в собі дивувався, що б означало видіння, яке він бачив, ось, посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, зупинились біля воріт;

і, крикнувши, спитали: чи тут зупинився Симон, званий Петром?

Тим часом як Петро розмірковував про видіння, Дух сказав йому: ось, три чоловіки шукають тебе;

встань, зійди і йди з ними, нітрохи не вагаючись; бо Я послав їх.

Петро, зійшовши до людей, присланих до нього Корнилієм, сказав: я той, кого ви шукаєте; в якій справі ви прийшли?

Вони ж сказали: Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, про якого добре говорить весь народ іудейський, одержав повеління через святого Ангела покликати тебе до дому свого і послухати слова твого.

Тоді Петро, запросивши їх, пригостив. А на другий день, вставши, пішов з ними, і дехто з братії іоппійської пішов з ним.

Наступного дня прийшли вони до Кесарії. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх родичів та близьких друзів.

Коли входив Петро, Корнилій його зустрів і поклонився, припавши до його ніг.

Петро ж підвів його, кажучи: встань, я теж людина.

І, розмовляючи з ним, увійшов у дім і знайшов багатьох, що зібралися.

І сказав їм: ви знаєте, що іудеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником; але Бог відкрив мені, щоб я жодного чоловіка не вважав негідним або нечистим.

Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отож питаю: для чого ви покликали мене?

Корнилій сказав: четвертого дня я постився аж до цієї години: і о дев’ятій годині молився в своєму домі, і ось, став переді мною муж у світлій одежі,

і каже: Корнилію! почута молитва твоя, і милостині твої згадалися перед Богом.

Отож пошли в Іоппію та поклич Симона, званого Петром; він зупинився в домі шкіряника Симона, що біля моря; він прийде і скаже тобі.

Зразу ж послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелів тобі Бог.

Петро відкрив уста і сказав: істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу,

але у всякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, приємний Йому.

Він послав синам Ізраїлевим слово, благовіствуючи мир через Іісуса Христа; Цей є Господь усіх.

Ви знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, проповіданого Іоанном:

як Бог Духом Святим і силою помазав Іісуса з Назарета, і Він ходив, творив добро і зціляв усіх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним.

І ми свідки всього, що зробив Він на землі Іудейській і в Ієрусалимі, і що Його вбили, повісивши на древі.

Цього Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися

не всьому народові, а свідкам, Богом наперед вибраним, нам, які їли й пили з Ним, після воскресіння Його з мертвих.

І Він повелів нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений від Бога Суддя живих і мертвих.

Про Нього всі пророки свідчать, що всякий віруючий в Нього одержить відпущення гріхів іменем Його.

Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово.

І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що Дар Святого Духа зійшов і на язичників,

бо чули, що вони говорять мовами і величають Бога. Тоді Петро сказав:

хто може заборонити хреститись водою тим, що, як і ми, одержали Святого Духа?

І звелів їм хреститися в ім’я Іісуса Христа. Потім вони просили його пробути в них кілька днів.

 

Діяння апостолів,
Глава 10

Старий Заповіт

І не міг Йосип стриматися при всіх, які стояли перед ним, і сказав: Відішліть усіх від мене! І нікого більше не було біля Йосипа, коли відкривався своїм братам. Він підніс голос з плачем. І почули всі єгиптяни, і чути було в домі фараона. Йосип сказав своїм братам: Я – Йосип! Чи живий ще мій батько? І брати не могли йому відповісти, бо оторопіли. Та Йосип сказав своїм братам: Підійдіть же до мене! І вони наблизилися. А він сказав: Я – ваш брат Йосип, якого ви продали в Єгипет. Однак, тепер не сумуйте, і хай не здається вам жорстоким, що ви мене сюди продали, бо заради життя Бог послав мене перед вами. Ось другий рік голоду на землі, йзалишилося ще інших п’ять років, коли не буде ні оранки, ні жнив. Тож мене послав Бог перед вами зберегти ваш останок на землі у цей час і прогодувати ваш великий останок. Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. І Він зробив мене, наче батьком фараонові й паном над усім його домом, і володарем усієї Єгипетської землі.

Тож поспішайте! Йдіть до мого батька і скажіть йому: Так говорить твій син Йосип: Бог зробив мене паном усієї Єгипетської землі. Тому прибудь до мене – не барися. Ти поселишся в землі Ґесем у Аравії, і будеш неподалік від мене, – ти й твої сини, й сини твоїх синів, твої вівці, й твої воли, і те, що в тебе є; і прогодую тебе там, – бо ще п’ять років голоду, – щоб не загинув ти і твої сини, і все твоє майно. Ось ваші очі та очі Веніамина, мого брата, бачать, що це мої уста промовляють до вас. Отже, сповістіть моєму батькові про всю мою славу в Єгипті, та про те, що ви бачите, і, не гаючись, приведіть мого батька сюди. І впавши на шию свого брата Веніамина, заплакав з ним, і Веніамин плакав на його шиї. І поцілувавши всіх своїх братів, плакав з ними, а після цього його брати заговорили до нього.

І донесли чутку до дому фараона, розказуючи: Прибули брати Йосипа. Тож зрадів фараон і його слуги. І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Ось що зробіть: навантажте ваші вози і вирушайте до Ханаанської землі. Заберіть свого батька та ваше майно, прийдіть до мене, – і дам вам з усякого єгипетського добра, і ви споживатимете найкращі дари землі. Ти ж накажи наступним чином: З Єгипетського краю необхідно взяти вози для своїх дітей та жінок. Заберіть свого батька і прибувайте. І не шкодуйте за вашими особистими речами, бо всі блага Єгипту будуть для вас.

Сини Ізраїля так і зробили. А Йосип дав їм вози, згідно з наказом фараона-царя, і дав їм харчів на дорогу, і всім видав по дві зміни одягу, а Веніаминові він дав триста золотих монет і п’ять змін одягу; і своєму батькові послав так само, і десять ослів, які везли з усіх благ Єгипту, і десять ослиць, які везли його батькові хліб на дорогу. Тож він відіслав своїх братів – і вони пішли. І наказав їм: Не сваріться в дорозі.

Вони вирушили з Єгипту і прибули в Ханаанську землю, до свого батька Якова, і сповістили йому, кажучи: Твій син Йосип живий, і він панує над усією Єгипетською землею! І здивувався подумки Яків, бо він не повірив їм. Вони ж розповіли йому все, сказане Йосипом, що той говорив їм. Та дух їхнього батька Якова загорівся, коли він побачив вози, які вислав Йосип, щоби його забрати, і Ізраїль сказав: Найважливіше для мене, що Йосип, мій син, ще живе! Піду й побачу його, перш ніж я помру.

 

Буття,
Глава 45

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії