Читання 6 квітня

Читання дня

Євангеліє

Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити спершу до учнів Своїх: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.

Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, чого б не дізналися.

Тому те, що ви сказали в пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в будинках, те буде проголошене на покрівлях.

Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть;

але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після вбивства вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся.

Чи не п’ять малих птахів продаються за два ассарія? і жоден з них не забутий Богом.

А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох малих птахів.

Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими;

а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими.

І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто скаже хулу на Святого Духа, тому не проститься.

Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати, або що говорити,

бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.

Хтось з народу сказав Йому: Учителю! скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною.

Він же сказав чоловікові тому: хто поставив Мене судити чи ділити вас?

При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.

І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива;

і міркував він в собі: що мені робити? нема куди мені зібрати плодів моїх.

І сказав: ось що зроблю: зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє,

і скажу душі моїй: душа! багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.

Але Бог сказав йому: нерозумний! цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?

Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.

Сказав учням Своїм: тому кажу вам, – не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла,– в що вдягнутися:

душа більша за їжу, і тіло – за одежу.

Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них нема ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів?

І хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?

Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого ж піклуєтесь про інше?

Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них.

Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!

Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не турбуйтесь,

бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, що ви маєте потребу в тому;

перш над усе шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.

Не бійся, мале стадо! бо Отець ваш благоволив дати вам Царство.

Продавайте майно ваше і давайте милостиню. Приготуйте собі гаманці, що не старіють, і скарби, що не зменшуються на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не точить,

бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.

Хай будуть чресла ваші підперезані і світильники засвічені.

І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.

Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде їх пильнуючими; істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх, та, підходячи, служитиме їм.

І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.

Ви знаєте, що коли б знав господар дому, о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.

Будьте ж і ви готові, бо в який час не сподіваєтесь, прийде Син Людський.

Тоді сказав Йому Петро: Господи! чи до нас притчу цю говориш, чи до всіх?

Господь же сказав: хто вірний і мудрий домоправитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?

Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.

Істинно кажу вам: над усім добром своїм поставить його.

Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватись,–

то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.

Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий, і не робив за волею його, буде багато битий;

а той, хто не знав і зробив те, за що треба карати, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато доручено, з того більше й запитається.

Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!

Хрещенням маю Я хреститися; і як Я тужу, поки це здійсниться!

Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення;

бо віднині п’ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох:

батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.

Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так;

і коли віє південний вітер, говорите: спека буде; і буває.

Лицеміри! лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?

Чому ж ви і по собі не судите, що має бути?

Коли ти йдеш з суперником своїм до правителя, то дорогою подбай визволитися від нього, щоб він не привів тебе до судді, а суддя не віддав тебе катові, а кат не кинув би тебе в темницю.

Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси і останнього мідяка.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 12

Апостол

Павел, раб Божий, Апостол же Іісуса Христа, за вірою вибраних Божих і пізнанням істини, що належить до благочестя,

у надії вічного життя, яке обіцяв вірний у слові Бог раніше вікових часів,

а в свій час явив Своє слово в проповіді, довіреній мені за велінням Спасителя нашого, Бога,–

Титу, істинному синові за спільною вірою: благодать, милість і мир від Бога Отця і Господа Іісуса Христа, Спасителя нашого.

Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:

коли хто непорочний, чоловік однієї жінки, дітей має вірних, яких не докоряють в розпусті чи непокірності.

Бо єпископ повинен бути непорочний, як Божий домобудівник, не зухвалий, не гнівливий, не п’яниця, не забіяка, не користолюбець,

а гостинний, який любить добро, доброчесний, справедливий, благочестивий, стриманий,

який додержується правдивого слова, згідно з вченням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні і викривати противників.

Бо є багато і непокірних, марнословів і обманщиків, особливо з обрізаних,

яким треба затуляти уста: вони розбещують цілі доми, навчаючи, чого не слід, заради ганебної користі.

З них же самих один віршотворець сказав: критяни завжди лжеці, злі звірі, черева ліниві.

Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі,

незважаючи на іудейські байки і накази людей, які відвертаються від істини.

Для чистих усе чисте; а для осквернених і невірних нема нічого чистого, бо осквернені і розум їхній і совість.

Вони говорять, що знають Бога, а ділами відрікаються, будучи огидними і непокірними і не здатними ні до якого доброго діла.

 

Послання до Тита святого апостола Павла,
Глава 1

Старий Заповіт

Ось родовід Ісава (тобто Едома). Ісав узяв собі дружин з-поміж дочок ханаанських: Аду, дочку Елона-хетa, і Олівему, дочку Ани, сина Севеґона, – евейця; і Васемату, дочку Ізмаїла, Навайотову сестру. Ада народила Ісавові Еліфаза, а Васемат народила Раґуїла; Олівема ж народила Єуса, Єґлома і Корея. Це – сини Ісава, які народилися в нього в Ханаанській землі.

Ісав узяв своїх дружин, синів, дочок і всіх людей зі свого дому, все майно, всю худобу і все, що придбав, і все, що набув у Ханаанській землі, й пішов з Ханаанської землі від обличчя свого брата Якова. Тому що їхнє майно було надто велике, щоб їм жити разом: земля, де вони перебували, не могла вмістити їх через велику кількість їхнього майна. І поселився Ісав на горі Сеїр (Ісав – це Едом).

Ось родовід Ісава, прародича едомців, на горі Сеїр, – ось імена синів Ісавових: Еліфаз, син Ади, дружини Ісава, і Раґуїл, син Васемати, дружини Ісава. Були в Еліфаза сини: Теман, Омар, Софар, Готом і Кенез. Тамна ж була наложницею Еліфаза, Ісавового сина; вона народила Еліфазові Амалика. Це – сини Ади, дружини Ісава. А це сини Раґуїла: Нахот, Заре, Соме і Мозе. Це були сини Васемати, Ісавової дружини. А ці були синами Ісавової дружини Олівеми, дочки Ани, Севеґонового сина: вона народила Ісаву Єуса, Єґлома і Корея. А це – князі, сини Ісава: Сини Еліфаза, первенця Ісава: князь Теман, князь Омар, князь Софар, князь Кенез, князь Корей, князь Ґотом, князь Амалик. Це – князі Еліфаза в Ідумейській землі. Вони – сини Ади. А ось сини Раґуїла, Ісавового сина: князь Нахот, князь Заре, князь Соме, князь Мозе. Це – князі Раґуїла в Едомській землі. Вони – сини Васемати, Ісавової дружини. А оце сини Олівеми, Ісавової дружини: князь Єус, князь Єґлом, князь Корей. Це – князі Олівеми. Ось сини Ісавові та їхні князі. Це – сини Едома.

А ось сини Сеїра, хорейця, мешканця тієї землі: Лотан, Совал, Севеґон, Ана, Дисон, Асар і Рісон; це – князі хорейця, сина Сеїра, які в Едомській землі. А сини Лотана: Хорі та Еман; сестра ж Лотана – Тамна. А ось сини Совалові: Ґолон, Манахат, Ґевил, Соф і Онам. А це – сини Севеґона: Ає і Онан, – він же Онас, який знайшов Яміна в пустелі, коли пас волів свого батька Севеґона. А ось Анині діти: Дисон і Анина дочка, Олівема. А ось сини Дисона: Амада, Асван, Єтран і Харан. А це – Асарові сини: Валаан, Зукам, Йоикам і Укан. Це – сини Рісонові: Ос і Арам. Ось князі Хорея: князь Лотан, князь Совал, князь Севеґон, князь Ана, князь Дисон, князь Асар, князь Рісон. Це – князі Хорея в їхніх володіннях у Едомській землі.

А ось царі, які царювали в Едомі, перш ніж зацарював цар у Ізраїлі. Царював у Едомі Вала, син Веора, а назва його міста – Денава. Та Вала помер, і зацарював замість нього Йовав, син Зари з Восори. Помер Йовав, а замість нього зацарював Асом із землі теманців. І помер Асом, а замість нього зацарював Адад, син Варада, котрий побив Мадіама на рівнині Моава; назва його міста – Ґетем. Помер Адад, а замість нього зацарював Самала з Масеки. Помер Самала, а замість нього зацарював Саул з Роовота, що біля ріки. Помер Саул, а замість нього зацарював Валаенон, син Аховора. Помер Валаенон, Аховорів син, а замість нього зацарював Адад, син Варада; назва його міста – Фоґор, а ім’я його дружини – Метевеїл: це дочка Матрета, сина Мезоова.

А це імена Ісавових князів – за їхніми племенами, в їхніх місцях, у їхніх границях і в їхніх народах: князь Тамна, князь Ґола, князь Єтер, князь Олівемас, князь Ілас, князь Фінон, князь Кенез, князь Теман, князь Мазар, князь Меґедіїл, князь Зофоїн. Це – князі Едома в місці свого проживання на землі, яку вони одержали у володіння. Це – Ісав, прабатько едомців.

 

Буття,
Глава 36

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії