Читання 4 квітня

Читання дня

Євангеліє

Коли в одному місці Він молився і перестав, один з учнів Його сказав Йому: Господи! навчи нас молитися, як і Іоанн навчив учнів своїх.

Він сказав їм: коли молитесь, кажіть: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі;

хліб наш насущний подавай нам щоденно;

і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо всякому боржнику нашому; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

І сказав їм: припустимо, що хто-небудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! позич мені три хлібини,

бо друг мій зайшов до мене з дороги, і мені нічого дати йому;

а той зсередини скаже йому у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі.

Якщо, кажу вам, він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки просить.

І Я скажу вам: просіть, і дано буде вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам,

бо кожний, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.

Який з вас батько, коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? або коли попросить риби, подасть йому змію замість риби?

або, якщо попросить яйця, подасть йому скорпіона?

Отже, якщо ви, будучи лихими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього.

Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий став говорити; і народ здивувався.

Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою веєльзевула, князя бісівського.

А інші, спокушаючи, вимагали від Нього знамення з неба.

Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє, і дім, який розділиться сам в собі, упаде;

якщо ж сатана сам в собі розділився, то як встоїть його царство? А ви говорите, що Я силою веєльзевула виганяю бісів;

і якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями.

Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то значить прийшло до вас Царство Боже.

Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці;

коли ж сильніший за нього нападе на нього і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою розділить.

Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.

Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою і, не знаходячи, каже: повернусь до дому свого, звідки вийшов;

і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним;

тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших, ніж сам, і, увійшовши, живуть там,– і буває для людини тієї останнє гірше першого.

Коли ж Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!

А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його.

Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий, він знамення шукає, і знамення не буде дано йому, крім знамення Іони пророка;

бо як Іона був знаменням ніневітянам, так буде і Син Людський родові цьому.

Цариця південна встане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі приходила послухати мудрість Соломонову; а ось, тут більше від Соломона.

Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись від проповіді Іониної, і ось, тут більше від Іони.

Ніхто, засвітивши свічку, не ставить її в закритому місці чи під посудиною, а на підсвічнику, щоб усі, що входять, бачили світло.

Світильник для тіла є око; отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле; а якщо воно буде лукаве, то і тіло твоє буде темне.

Отож дивись: світло, що в тобі, чи не є темрява?

Якщо ж тіло твоє все світле і не має жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлював тебе.

Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг.

Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не помив рук перед обідом.

Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чаші і блюда, а нутро ваше сповнене грабування та лукавства.

Нерозумні! чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?

Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте.

Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і всяких овочів, а не дбаєте про суд і любов Божу: це треба робити, і того не залишати.

Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на народних зібраннях.

Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви – як ті невідомі гроби, над якими люди ходять і не знають того.

На це хтось із законників сказав Йому: Учителю! говорячи це, Ти і нас ображаєш.

Але Він сказав: і вам, законникам, горе, що обтяжуєте людей тягарями непосильними, а самі жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них.

Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші:

цим ви свідчите про діла батьків ваших і погоджуєтеся з ними, бо вони повбивали пророків, а ви будуєте їм гробниці.

Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і Апостолів, і одних уб’ють, а інших виженуть;

хай запитається з роду цього за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,

від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, запитається з роду цього.

Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, перешкодили.

Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже сердитись і приступати до Нього, вимагаючи від Нього відповіді на багато що,

підкопуючись під Нього, і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 11

Апостол

Отож заклинаю тебе перед Богом і Господом нашим Іісусом Христом, Котрий буде судити живих і мертвих у явлінні Його і в Царстві Його:

проповідуй слово, настоюй в час і не в час, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпінням і повчанням,

бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть, але за своїми примхами будуть вибирати собі вчителів, які б лестили слуху;

і від істини відвернуть слух і навернуться до байок.

Але ти будь пильний в усьому, перенось скорботи, роби діло благовісника, виконуй служіння твоє.

Бо я вже стаю жертвою, і час мого відходу настав.

Подвигом добрим я подвизався, свій біг закінчив, віру зберіг;

а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в день той; і не тільки мені, але і всім, що полюбили явлення Його.

Постарайся прийти до мене скоро.

Бо Димас залишив мене, полюбивши нинішній вік, і пішов до Фессалоніки, Крискент до Галатії, Тит до Далматії; один Лука зі мною.

Марка візьми і приведи з собою, бо він мені потрібний для служіння.

Тихика я послав до Єфесу.

Коли підеш, принеси фелонь, яку я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо шкіряні.

Олександр мідник багато зробив мені зла. Хай віддасть йому Господь за діла його!

Стережись його і ти, бо він дуже противився нашим словам.

При першій моїй відповіді нікого не було зі мною, але всі мене залишили. Хай не вміниться їм!

Господь же став переді мною і зміцнив мене, щоб через мене ствердилося благовістя і почули всі язичники; і я визволився з левової пащі.

І визволить мене Господь від усякого злого діла і збереже для Свого Небесного Царства, Йому слава на віки вічні. Амінь.

Вітай Прискіллу і Акілу та дім Онисифора.

Єраст зостався в Корінфі; Трофима ж я залишив хворого в Міліті.

Старайся прийти до зими. Вітають тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і всі браття.

Господь Іісус Христос з духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.

 

Друге послання до Тимофія святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

А Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла познайомитися з дочками тієї місцевості. І побачив її син Емора Сихем – хореєць, володар тієї землі; він узяв її і спав з нею, і збезчестив її. Та прив’язався він до душі Діни, дочки Якова, і покохав дівчину, і говорив їй згідно з дівочими мріями. І сказав Сихем Еморові, своєму батькові, мовлячи: Візьми мені цю дівчину за дружину.

Яків довідався, що син Емора збезчестив його дочку Діну, а сини його були з його худобою на рівнині. Тож поки вони не поприходили, Яків мовчав. Та Емор, батько Сихема, прийшов до Якова, аби переговорити з ним. А сини Якова прийшли з пасовиська. Коли почули, то засмутилися чоловіки, і дуже боляче було їм, бо, переспавши з дочкою Якова, вчинив те, що не личить в Ізраїлі, – так не повинно бути!

Та Емор звернувся до них, говорячи: Моєму синові Сихему припала до душі ваша дочка. Тож дайте її йому за дружину. Порідніться з нами; ваших дочок дайте нам, а наших дочок беріть вашим синам. Ось земля широка перед вами, тож живіть у нас. Оселяйтеся, перебувайте в ній і набувайте її у власність. А Сихем сказав її батькові та її братам: Нехай знайду я у вас ласку, – і що лише скажете, – ми дамо. Призначіть якнайбільший викуп – і, що лише скажете мені, я дам. Але дайте мені цю дівчину за дружину.

А сини Якова підступно відповіли Сихемові та його батькові Еморові, а говорили до них так, тому що той збезчестив їхню сестру Діну. Симеон та Левій, Дінині брати й сини Лії, сказали їм: Не можемо виконати цього прохання – дати нашу сестру чоловікові, який є необрізаний. Адже це для нас ганебно. У такому випадку уподібнимося до вас і поселимося у вас, якщо ви станете, як ми: коли кожному з вас, хто чоловічої статі, зробите обрізання. І будемо віддавати наших дочок вам, і будемо брати ваших дочок собі за дружин, й оселимося серед вас, і будемо як один народ. Коли ж не послухаєте нас щодо обрізання, то заберемо наших дочок і підемо геть.

Їхні слова сподобалися Еморові й Сихемові, Еморовому синові. І юнак не зволікав з виконанням цієї вимоги, бо кохав дочку Якова. Він же був найславніший з усіх в домі його батька. Тож Емор і його син Сихем пішли до брами їхнього міста і звернулися до людей свого міста, кажучи: Ці люди миролюбні до нас. Хай поселяються на землі й торгують на ній – ось бо перед ними простора земля. Будемо брати їхніх дочок собі за дружин, а наших дочок віддаватимемо їм. Та лише в такому випадку уподібняться нам чоловіки, щоб жити з нами, аби стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожний чоловічої статі, як і вони обрізані. І їхні стада, і їхні маєтки, і худоба, – хіба не стануть нашими? Лише в такому випадку уподібнимося їм, і вони поселяться з нами.

Тож усі, які проходили брамою їхнього міста, прислухалися до Емора та його сина Сихема і зробили обрізання крайньої плоті, – кожний чоловічої статі. А на третій день, коли були ще в болі, сталося таке: взяли два сини Якова, Симеон та Левій, Дінині брати, кожний свого меча, безпечно ввійшли в місто і повбивали всіх чоловіків. І Емора, і його сина Сихема вбили вістрям меча, а Діну забрали з дому Сихема, та й вийшли. Сини Якова перейшли по вбитих і пограбували місто, в якому збезчещено їхню сестру Діну. І захопили їхніх овець, їхніх волів і їхніх ослів: усе, що було в місті, і все, що було на рівнині. І все, що жило в них, і весь їхній посуд, і їхніх жінок узяли в полон, – тож розграбували все, що було в місті, й усе, що було в домах.

Та Яків сказав Симеонові та Левієві: Ви зробили мене ненависним, так що я став негідником для всіх, хто живе на землі – між ханаанцями та ферезейцями. Я – нечисленний, тож, зібравшись проти мене, поб’ють мене, і вигублений буду я та мій дім. Вони ж відповіли: А хіба мають вважати розпусницею нашу сестру?

 

Буття,
Глава 34

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії