У другій частині блогу, присвяченого онлайн-Великодню-2020, автор — отець Георгій Коваленко — шукає відповіді на питання, що робити з традицією освячувати пасхальні кошики та як причащатися на Пасху під час пандемії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Великдень-online. Частина І: чи можливе онлайн-богослужіння
Частина ІІ
Багато років поспіль під час передпасхальних ефірів і інтерв’ю я цитую богослужбову книгу, за якою звершується богослужіння Великодня, де перед освяченням пасхальних приношень, написано: «Нехай знають всі, що ані м’ясо, ані яйця, ані сир не є Пасха. Пасха — це сам Христос. І тільки той, хто причащається, істинну вкушає Пасху».
Але цього року цей текст потребує додаткових пояснень.
Як бути з освяченням пасхальних кошиків на Великдень?
З освяченням пасхальних кошиків, наповнених пасочками, писанками, крашанками, салом і ковбасою, жодних проблем. Якщо зазирнути в ті самі богослужбові книжки, то ми не знайдемо жодної рекомендації щодо окроплення їжі святою водою. Це виключно наша, слов’янська традиція, якої у греків, наприклад, не існує. Я це знав ще 25 років тому, коли служив свою першу Пасху як священик. Але коли вийшов до людей і подивився їм в очі, то зрозумів, що вони не сприймуть моїх богословських аргументів, бо чекають радості від христосування і окроплення. І я їм цю радість подарував.
Але цього року якраз прийшов час пояснити, що паска — це не Пасха, а «освячення» пасок не те саме, коли ми освячуємо, наприклад, ікони, ризи чи святе причастя. Молитва, яку ми читаємо після закінчення пасхального богослужіння, — це, скоріше, офіційне оголошення про закінчення посту, дозвіл-благословення їсти непісне і починати святкувати.
Тому пасхальний кошик або стіл може перехрестити і, якщо є бажання, окропити святою водою хтось із родини, а не обов’язково священик.
Так само в парафії можна організувати не масове, а індивідуальне освячення великодніх кошиків. І я впевнений, що священики зможуть це зробити.
«Пасхальний кошик або стіл може перехрестити і окропити святою водою хтось із родини, не обов’язково священик»
Як причащатися на Пасху під час пандемії?
Багато років я пропагував і запрошував до причастя всіх вірних під час Великодньої літургії. Саме про це говорить і святитель Іван Золотоуст у своєму слові, яке вже понад тисячу років читається на Великдень в кожному православному храмі замість проповіді. «І перші, і останні.., багаті і бідні.., хто постував і хто не постував.., насолоджуйтеся всі.., тож ніхто хай не піде голодним». Масово причащатися на Великдень вже стало традицією по всій Україні. І це питання більш важливе з богословської і церковної точки зору, ніж «освячення» кошиків.
Але й тут є варіанти діяти у відповідності до віри і до настанов МОЗ.
І якщо раніше вірні приходили до священника в храм, то, можливо, тепер прийшов час, коли священик з пасхальними дарами (святим причастям) може відвідати своїх вірних? Або, якщо дозволить ситуація, після того, як вірні переглянуть онлайн-трансляцію великоднього богослужіння, вони з дотриманням «соціальної дистанції» і з виконанням усіх рекомендацій священноначалля і МОЗ зможуть в індивідуальному порядку протягом пасхального дня прийти до храму, щоб причаститися. А розговіння і великодній стіл трошки почекають.
«Якщо раніше вірні приходили до священника в храм, то, можливо, тепер прийшов час священику з пасхальними дарами відвідати своїх вірних?»
А ще ця ситуація ставить перед нами більш глибинне питання: що є центром нашого церковного життя: Христос чи причастя?
Бо коли богослужбові вказівки говорять, що паски не є Пасха і що тільки той, хто причащається, істинну вкушає Пасху, вони намагаються пояснити, що літургія і причастя є набагато важливішими ніж великоднє застілля і «освячені» пасочки. Вислів «Пасха — це сам Христос» — глибший, ніж констатація факту про те, що Христос є в причасті і Його немає у великодньому кошику.
Христос більший за
своє євхаристичне Тіло і Кров — святе причастя. Христос — це Боже Слово і Божа
Премудрість, з якою ми зустрічаємося і якою ми наповнюємося, читаючи Святе
Письмо. Христос — це Син Божий, який постраждав заради нашого спасіння і чиє
Воскресіння з мертвих ми святкуємо на Великдень.
Далі буде…
За матеріалами блогу Георгія Коваленка
Дякую, отче за Ваші турботи. Ангела Хранителя Вам і Вашій родині.