Читання 26 березня

Читання дня

Євангеліє

У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія кесаря, коли Понтій Пілат правив в Іудеї, Ірод був четвертовладником у Галілеї, Филип, брат його, був четвертовладником в Ітуреї і Трахонітському краї, а Лісаній був четвертовладником в Авілінеї,

за первосвященників Анни і Каіафи, було слово Боже до Іоанна, сина Захарії, в пустині.

І він проходив по всій околиці Іорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,

як написано в книзі слів пророка Ісаії, котрий говорить: глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому;

кожна долина хай наповниться і всяка гора і горб знизяться, і стануть кривизни прямими, і вибоїсті дороги рівними;

і побачить всяка плоть спасіння Боже (Іс. 40, 3–5).

Іоанн говорив народові, що приходив хреститися від нього: породження єхиднині! хто навчив вас втікати від майбутнього гніву?

Сотворіть же достойні плоди покаяння, і не думайте говорити в собі: отець у нас Авраам, бо кажу вам, що Бог з каміння цього може сотворити дітей Авраамові.

Вже й сокира біля кореня дерев лежить: всяке дерево, що не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.

І питав його народ: що ж нам робити?

Він сказав їм у відповідь: у кого дві одежі, той дай тому, хто не має, і в кого є їжа, роби те саме.

Прийшли і митарі хреститися і сказали йому: учителю, що нам робити?

Він відповідав їм: нічого не вимагайте більше того, що призначено вам.

Питали його також і воїни: а що нам робити? І сказав їм: нікого не кривдіть, не обмовляйте і задовольняйтеся платою вашою.

Коли ж народ чекав і всі думали в серцях своїх про Іоанна, чи не Христос він,–

Іоанн усім відповідав: я хрещу вас водою, але йде Сильніший за мене, у Котрого я недостойний розв’язати ремінь взуття; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем.

Лопата Його в руці Його, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю в засіки Свої, а солому спалить вогнем невгасимим.

І багато іншого благовіствував він народові, повчаючи його.

Ірод же, четвертовладник, якого Іоанн докоряв за Іродіаду, жінку брата його, і за все, що зробив Ірод лихого,

додав до всього іншого і те, що ув’язнив Іоанна в темницю.

Коли ж хрестився весь народ, і Іісус, охрестившись, молився, розкрилося небо,

і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб; і був голос з неба, Який говорив: Ти Син Мій Улюблений; в Тобі Моє благовоління!

Іісус, починаючи Своє служіння, був років тридцяти, і був, як думали, син Йосифів, Іліїв,

Матфатів, Левіїв, Мелхіїв, Іаннаїв, Йосифів,

Маттафіїв, Амосів, Наумів, Еслімів, Наггеїв,

Маафів, Маттафіїв, Семеіїв, Йосифів, Іудин,

Іоаннанів, Рисаїв, Зоровавелів, Салафіїлів, Ниріїв,

Мелхіїв, Аддіїв, Косамів, Елмодамів, Ірів,

Іосіїв, Єлієзерів, Іорімів, Матфатів, Левіїв,

Симеонів, Іудин, Йосифів, Іонанів, Єліакимів,

Мелеаїв, Маїнанів, Маттафаїв, Нафанів, Давидів,

Ієссеїв, Овідів, Воозів, Салмонів, Наассонів,

Амінадавів, Арамів, Єсромів, Фаресів, Іудин,

Яковів, Ісааків, Авраамів, Фаррин, Нахорів,

Серухів, Рагавів, Фалеків, Єверів, Салинів,

Каїнанів, Арфаксадів, Симів, Ноїв, Ламехів,

Мафусалів, Єнохів, Іаредів, Малелеїлів, Каїнанів,

Єносів, Сифів, Адамів, Божий.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 3

Апостол

Отож передусім прошу підносити молитви, моління, благання, подяки за всіх людей,

за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне у всякому благочесті і чистоті,

бо це добре і угодне Спасителеві нашому Богу,

Котрий хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини.

Бо єдиний Бог, єдиний і посередник між Богом і людьми Людина Христос Іісус,

Котрий віддав Себе для викуплення всіх. Таке було в свій час свідчення,

для якого я поставлений проповідником і Апостолом,– істину кажу у Христі, не обманюю,– учителем язичників у вірі та істині.

Отож бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву;

щоб також і жінки, в пристойному вбранні, з соромливістю і невинністю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом,

а добрими ділами, як личить жінкам, які присвячують себе благочестю.

Жінка хай вчиться в безмовності, в повній покорі;

а навчати жінці не дозволяю, ані панувати над чоловіком, а бути в безмовності.

Бо спершу був створений Адам, а потім Єва;

і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись, впала в злочин;

а втім спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі й любові та в святості з невинністю.

 

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла,
Глава 2

Старий Заповіт

Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура. Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіама, Єсвока і Сове. А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім. Сини ж Мадіама – Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Всі вони були синами Хетури.

Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові, а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід – до східної землі.

Днів же життя Авраама, які прожив, – сто сімдесят п’ять років. Авраам відійшов – помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу. Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, – на полі, в печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру. Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. І Ісаак поселився біля Криниці видіння.

Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри, ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам, Масма, Ідума, Масси, Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма. Це – сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів – за своїми народами. Сто тридцять сім років – ось вік життя Ізмаїла. І відійшов – помер і приєднався до свого роду. Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, – поселився напроти всіх своїх братів.

А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. З’явився син, первенець – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я – Ісав. А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я – Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.

Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: вмів полювати. А Яків – людиною нелукавою, він перебував удома. Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич – це його пожива. Ревека ж любила Якова. Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько – Едом. А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! А Ісав відповів: Ось я вмираю – то навіщо мені те первородство? І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. А Яків дав Ісавові хліба та страву з сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.

 

Буття,
Глава 25

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії