Читання 19 березня

Читання дня

Євангеліє

І коли виходив Він з храму, один з учнів Його сказав Йому: Учителю! подивись, які камені і які будівлі!

Іісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені.

І коли Він сидів на горі Єлеонській проти храму, то Петро, і Яків, і Іоанн, і Андрій запитали Його на самоті:

скажи нам, коли це буде, і яка ознака, коли все це має статись?

Відповідаючи їм, Іісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас,

бо багато прийдуть під іменем Моїм і говоритимуть, що це Я; і багатьох спокусять.

Коли ж почуєте про війни і про воєнні чутки, не жахайтесь: бо належить цьому бути,– але це ще не кінець.

Бо повстане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси місцями, і буде голод і заворушення. Це – початок хвороб.

Та ви стежте за собою, бо вас видаватимуть на судилища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас за Мене, для свідчення перед ними.

І всім народам раніше повинно бути проповідане Євангеліє.

Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дано буде вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий.

Видасть же брат брата на смерть, і батько – дітей; і повстануть діти на батьків, і уб’ють їх;

і зненавидять вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться.

Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить (хто читає, хай розуміє), тоді хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;

а хто на покрівлі, той не сходь у дім і не заходь взяти щось з дому свого;

і хто на полі, не вертайся назад взяти одежу свою.

Горе вагітним і матерям-годувальницям у ті дні.

Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.

Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде.

І коли б Господь не скоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних, яких Він вибрав, скоротив ті дні.

Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там,– не вірте.

Бо встануть лжехристи і лжепророки, і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і вибраних.

Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе.

Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла,

і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться.

Тоді побачать Сина Людського, грядущого на хмарах, з силою і славою великою.

І тоді Він пошле Своїх Ангелів і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

Від смоковниці візьміть подобу: коли гілки її стають вже м’які й пускають листя, то знаєте, що близько літо.

Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях.

Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.

Небо й земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.

Про день же той, або час, ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, а тільки Отець.

Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей.

Подібно до того, коли чоловік, відходячи в дорогу і залишаючи свій дім, дав владу слугам своїм, і кожному своє діло, і наказав воротареві пильнувати,

отож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці;

щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали.

А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 13

Апостол

Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Іісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і угождати Богові, у тому ще більше зростали,

бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Іісуса.

Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;

щоб кожний з вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,

а не в пристрасті похотей, як язичники, що не знають Бога;

щоб ви ні в чому не поводились з братом своїм протизаконно й користолюбно: тому що Господь – месник за це все, як і раніше ми говорили вам і свідчили.

Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святості.

Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Котрий і дав нам Духа Свого Святого.

Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,

бо ви так і поводитесь з усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого

і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми заповідували вам:

щоб ви поводили себе благопристойно перед зовнішніми, і ні в чому не мали потреби.

Не хочу ж, браття, залишити вас у невіданні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.

Бо, коли ми віруємо, що Іісус помер і воскрес, то й померлих в Іісусі Бог приведе з Ним.

Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не випередимо померлих,

тому що Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніше;

потім ми, що залишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господу у повітрі, і так завжди з Господом будемо.

Отож втішайте один одного цими словами.

 

Перше послання до фессалонікійців святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

І з’явився Авраамові Бог біля мамврійського дуба, коли він сидів опівдні при вході до свого намету. Підвівши свої очі, він побачив: ось три Мужі стояли перед ним. І побачивши це, побіг їм назустріч від входу свого намету і вклонився до землі, та сказав: Господи, якщо я знайшов милість перед Тобою, не обмини Твого раба. Хай принесуть води і хай помиють ваші ноги, і освіжіться під деревом. Я ж принесу хліба, і їстимете, а після цього підете своєю дорогою, задля якої ви звернули до вашого раба. А вони сказали: Зроби так, як сказав.

І Авраам поспішив у намет до Сарри, і сказав їй: Швиденько заміси три мірки= питльованого борошна і зроби паляниці. І побіг Авраам до худоби, взяв молоде, гарне теля і дав рабові, а той швидко приготував його. Взяв масло, молоко і теля, яке приготував, і положив перед ними, і вони попоїли. А сам стояв біля них під деревом.

Один із них промовив до нього: Де твоя дружина Сарра? Він же у відповідь сказав: Ось, у наметі. Повертаючись, – сказав він, – зайду до тебе у той же час і годину, і твоя дружина Сарра матиме сина. А Сарра, яка була при вході намету, почула, бо стояла за ним.

Авраам і Сарра були старі, похилого віку, і те, що звичайно буває в жінок, в Сарри припинилося. Тож Сарра засміялася про себе, говорячи: Адже це ще не сталося в мене дотепер, та й пан мій вже старий! І промовив Господь до Авраама: Чому ж це, глузуючи, Сарра сказала про себе: Невже я справді народжу? Адже я стара. Хіба сказане є неможливе для Бога? В такий же час і годину повернуся до тебе, і буде в Сарри син. Сарра перелякалася й заперечила, кажучи: Я не засміялася. А Той сказав: Ні, ти таки засміялася.

Мужі підвелися звідти й подивилися в напрямку Содома й Гоморри; Авраам же, супроводжуючи Їх, йшов разом з Ними. І сказав Господь: Чи приховуватиму Я від Авраама, Свого раба, те, що роблю? Адже Авраам неодмінно станеi великим і численним народом, і будуть благословенні у ньому всі народи землі. Бо знаю, що заповість своїм синам і своєму домові після себе, і вони будуть дотримуватися Господніх доріг, аби чинити справедливість і суд. Щоби здійснив Господь для Авраама все, що йому сказав.

Крик Содома й Гоморри посилився, – сказав Господь, – і їхні гріхи дуже великі. Тому, зійшовши, погляну, чи все відбувається так, як доносить їхній крик, котрий лине до Мене; якщо ж ні, то щоб Я знав. І повернувшись, Мужі пішли звідти в Содом; Авраам же продовжував стояти перед Господом.

Наблизившись, Авраам сказав: Невже знищиш разом праведного з неправедним, невже й праведний буде, як неправедний? Якщо буде п’ятдесят праведних у місті, чи знищиш їх? Чи не пощадиш усю місцевість задля п’ятдесяти праведних, якщо будуть у ньому? В жодному разі Ти не вчиниш за цим словом, аби знищити праведного з неправедними. Хіба буде з праведним – як з неправедним? Зовсім ні! Ти ж Суддя всієї землі! Невже не вчиниш суду? Та Господь промовив: Якщо знайду в місті Содомі п’ятдесят праведних, то збережу всю місцевість задля них.

У відповідь Авраам сказав: Тепер я, будучи землею і попелом, почав говорити до Господа, – та якщо кількість праведних зменшиться з п’ятдесяти на п’ять осіб, – чи знищиш через п’ятьох усе місто? Той сказав: Не знищу, коли там знайду сорок п’ять. Авраам продовжував промовляти до Нього і сказав: А якщо знайдуться там сорок? Той відповів: Не знищу задля сорока. Що, Господи, коли говоритиму ще? – продовжив він. – А якщо знайдуться там тридцять? Той сказав: Не знищу, якщо знайду там тридцять. Оскільки, – сказав, – я наважився говорити до Господа, – якщо ж знайдеться там двадцять? Той сказав: Не знищу і задля двадцяти. Тоді він сказав: Що, Господи, коли промовлю ще один раз? А якщо знайдеться там десять? Той сказав: Не знищу і задля десяти.

Коли Господь закінчив говорити з Авраамом, то відійшов. Авраам же повернувся на своє місце.

 

Буття,
Глава 18

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії