Читання 14 березня

Читання дня

Євангеліє

І сказав їм: істинно говорю вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі.

І через шість днів взяв Іісус Петра, Якова та Іоанна, і вивів їх одних на гору високу, і преобразився перед ними:

одяг Його став блискучим, дуже білим, мов сніг, як білильник не може вибілити на землі.

І з’явився їм Ілля з Мойсеєм; і розмовляли з Іісусом.

При цьому Петро сказав Іісусові: Равві! добре нам тут бути; зробимо три намети: Тобі один, Мойсеєві один, та Іллі один.

Бо не знав, що сказати; тому що страх охопив їх.

І з’явилась хмара і огорнула їх, і зійшов голос з хмари, кажучи: Цей є Син Мій Улюблений; Його слухайте.

І, раптом подивившись навкруги, нікого вже з собою не бачили, крім одного Іісуса.

Коли ж вони сходили з гори, Він наказав їм нікому не розказувати про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.

І вони утримали в собі це слово, питаючи один одного, що значить: воскреснути з мертвих.

І спитали Його: як же книжники говорять, що раніше належить прийти Іллі?

Він же відповідав їм: правда, Ілля повинен прийти раніше і приготувати все; і Синові Людському, як написано про Нього, належить багато постраждати і бути зневаженим.

Але кажу вам, що Ілля прийшов, і вчинили з ним, як хотіли, як написано про нього.

Прийшовши до учнів, побачив багато народу біля них і книжників, які сперечалися з ними.

І відразу, побачивши Його, весь народ здивувався, і, підбігаючи, вітали Його.

Він запитав книжників: про що сперечаєтеся з ними?

Один з народу сказав у відповідь: Учителю! я привів до Тебе мого сина, одержимого духом німим:

де тільки нападе на нього, кидає його на землю, і він пускає піну, і скрегоче зубами своїми, і ціпеніє. Я казав учням Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли.

Відповідаючи йому, Іісус сказав: о, роде невірний! доки буду з вами? доки буду терпіти вас? Приведіть його до Мене.

І привели його до Нього. Як тільки біснуватий побачив Його, дух стряснув його; він упав на землю і валявся, пускаючи піну.

Іісус запитав батька його: як давно це сталося з ним? Він сказав: з дитинства;

дуже часто дух кидав його у вогонь і у воду, щоб згубити його; але, якщо щось можеш, змилосердься над нами, допоможи нам.

Іісус сказав йому: якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому.

І відразу батько отрока викрикнув крізь сльози: вірую, Господи! допоможи моєму невір’ю.

Іісус, побачивши, що збігається народ, заборонив духові нечистому, сказавши йому: душе німий і глухий! Я тобі велю: вийди з нього і більше не входь у нього.

І, скрикнувши та сильно стряснувши його, вийшов; і він став, наче мертвий, так що багато хто говорили, що він помер.

Але Іісус, взявши його за руку, підняв його; і він встав.

Коли Іісус увійшов у дім, учні спитали Його на самоті: чому ми не могли вигнати його?

І сказав їм: цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту.

Вийшовши звідти, проходили через Галілею, і Він не хотів, щоб хто довідався.

Бо вчив учнів Своїх і говорив їм, що Сина Людського видано буде до рук людських і вб’ють Його, і, вбитий, Він на третій день воскресне.

Але вони не розуміли цих слів, а запитати Його боялися.

Прийшов до Капернаума; і коли був у домі, запитав їх: про що дорогою ви міркували між собою?

Вони мовчали; бо дорогою міркували між собою, хто більший.

І, сівши, покликав дванадцятьох і сказав їм: хто хоче бути першим, хай буде з усіх останнім і всім слугою.

І, взявши дитя, поставив його посеред них і, обнявши його, сказав їм:

хто прийме в ім’я Моє одного з таких дітей, той Мене приймає; а хто Мене прийме, той не Мене приймає, а Того, Хто послав Мене.

При цьому Іоанн сказав: Учителю! ми бачили чоловіка, який Твоїм іменем виганяє бісів, а не ходить за нами; і заборонили йому, бо не ходить за нами.

Іісус сказав: не забороняйте йому, бо ніхто, сотворивши чудо іменем Моїм, не може скоро злословити Мене.

Бо хто не проти вас, той за вас.

І хто напоїть вас чашею води в ім’я Моє, тому що ви Христові, істинно кажу вам, не втратить своєї нагороди.

А хто спокусить одного з малих цих, віруючих в Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь жорновий на шию і кинули його в море.

І якщо спокушає тебе рука твоя, відітни її: краще тобі калікою ввійти в життя, ніж з двома руками йти в геєну, у вогонь невгасимий,

де черв їх не вмирає і вогонь не вгасає.

І якщо нога твоя спокушає тебе, відітни її; краще тобі кривим увійти в життя, ніж з двома ногами бути вкинутим у геєну, у вогонь невгасимий,

де черв їх не вмирає і вогонь не вгасає.

І якщо око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі з одним оком увійти в Царство Боже, ніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогненну,

де черв їх не вмирає і вогонь не вгасає.

Бо кожний вогнем осолиться, і всяка жертва сіллю осолиться.

Сіль – добра річ; а якщо сіль несолона буде, чим ви її поправите? Майте сіль у собі, і майте мир між собою.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 9

Апостол

Господарі, віддавайте рабам належне і справедливе, знаючи, що і ви маєте Господа на небесах.

Будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній з подякою.

Моліться також і за нас, щоб Бог відчинив нам двері для слова, звіщати тайну Христову, за яку я і в кайданах,

щоб я відкрив її, як належить мені звіщати.

Із зовнішніми поводьтесь розсудливо, користуючись часом.

Слово ваше хай буде завжди з благодаттю, приправлене сіллю, щоб ви знали, як відповідати кожному.

Про мене все скаже вам Тихик, улюблений брат і вірний служитель та співробітник у Господі,

якого я послав до вас для того, щоб він довідався про ваші обставини і втішив серця ваші,

з Онисимом, вірним і улюбленим братом нашим, котрий від вас. Вони розкажуть вам про те, що діється тут.

Вітає вас Арістарх, ув’язнений разом зі мною, і Марк, племінник Варнави (про котрого ви отримали накази: якщо прийде до вас, прийміть його),

також Іісус, прозваний Іустом, обидва з обрізаних. Вони – єдині співробітники для Царства Божого, що були мені відрадою.

Вітає вас Єпафрас ваш, раб Іісуса Христа, котрий завжди подвизається за вас у молитвах, щоб ви перебували досконалими і збагаченими всім, що угодне Богові.

Свідчу про нього, що він має велику ревність і турботу про вас і про тих, хто перебуває в Лаодікії та Ієраполі.

Вітає вас Лука, лікар улюблений, і Димас.

Вітайте братів з Лаодікії, і Німфана та домашню церкву його.

Коли це послання прочитане буде у вас, то розпорядіться, щоб воно було прочитане і в Лаодікійській церкві, а те, що з Лаодікії, прочитайте і ви.

Скажіть Архипові: гляди, щоб ти виконав служіння, яке ти прийняв у Господі.

Привітання моєю рукою, Павловою. Пам’ятайте мої кайдани. Благодать з усіма вами. Амінь.

 

Послання до колосян святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

Тож пішов Аврам з Єгипту в пустелю, – він сам, його дружина й усе, що його, а разом з ним і Лот. Аврам був дуже багатим на худобу і на срібло та золото. І прибув туди, звідки прийшов, – до Бетелю в пустелю, на місце, де раніше стояв його намет, – між Бетелем і Анґеєм, – до місцевості, де перед тим спорудив жертовник, і там Аврам прикликав ім’я Господа. І Лот, який ішов з Аврамом, мав вівці, воли і намети. І не вміщала їх земля, щоб жили разом, оскільки їхнє майно було велике, тож не могли жити разом. І зчинилася бійка між пастухами худоби Аврама і між пастухами худоби Лота. А жили тоді на цій землі ханаанці та ферезейці.

Тоді Аврам сказав Лотові: Хай не буде незгоди між мною і тобою, між моїми пастухами й твоїми пастухами, адже ми – близькі родичі. Хіба ж не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти – ліворуч, то я – праворуч; якщо ж ти – праворуч, то я – ліворуч. Лот, підвівши свої очі, побачив усю Йорданську околицю, що вся вона, перед тим, як Бог знищив Содом та Гоморру, була зрошена водою, як Божий рай, як Єгипетська земля, – та околиця, що на підході до Сиґора! І обрав собі Лот усю Йорданську околицю. Тож помандрував Лот зі сходу, і вони розлучилися один з одним. Аврам оселився в землі Ханаанській, а Лот оселився в місті, в околицях, і замешкав у Содомі. Люди, які жили в Содомі, були дуже лихі та грішні перед Богом.

І сказав Бог Аврамові після того, як Лот відділився від нього: Підведи свої очі й поглянь з того місця, де ти є тепер, на північ і південь, на схід і на захід. Бо всю землю, яку ти бачиш, Я навіки дам її тобі й твоєму потомству. І зроблю твоє потомство, як пісок землі, – якщо хтось зможе перерахувати піщинки землі, то й твоє потомство буде пораховане. Вставши, пройдися по землі, пройди її в довжину і в ширину, бо Я дам її тобі. Згорнувши намети, Аврам пішов і оселився біля мамврійського дуба, який був у Хевроні, й збудував там жертовник Господу.

Буття,
Глава 13

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії