Читання 7 березня

Читання дня

Євангеліє

І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.

І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.

Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.

А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.

І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.

Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.

Але Іісус з учнями Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, Іудеї,

Ієрусалима, Ідумеї та з-за Іордану. І ті, що живуть в околицях Тиру та Сидону, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.

І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.

Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидались до Нього, щоб торкнутись Його.

І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.

Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.

Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.

І вибрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,

і щоб вони мали владу зціляти від недугів і виганяти бісів;

і поставив Симона, давши йому ім’я Петро,

Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата Якова, давши їм імена Воанергес, тобто «сини громові»,

Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фаддея, Симона Кананіта

та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.

Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.

І, почувши, ближні Його пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.

А книжники, які прийшли з Ієрусалима, говорили, що Він має в Собі веєльзевула і що виганяє бісів силою бісівського князя.

І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?

Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те;

і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;

і якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.

Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніше не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.

Істинно кажу вам: простяться синам людським всі гріхи та хула, якими б вони не хулили;

але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення  довіку, а підлягає він вічному осудженню.

Це сказав Він, тому що говорили: в Ньому нечистий дух.

Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.

Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої, надворі, питають Тебе.

І відповідав їм: хто мати Моя і брати Мої?

І, оглянувши сидячих навколо Себе, сказав: ось мати Моя і брати Мої;

бо хто творитиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 3

Апостол

Отже, коли є яке втішання у Христі, коли є яка відрада любові, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і співчутливість,

то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту ж любов, будьте однодушні та однодумні;

нічого не робіть з любові до суперечок або чванливості, але в смиренномудрості вважайте один одного вищим за себе.

Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших,

бо у вас повинні бути ті самі почування, які і у Христі Іісусі:

Він, будучи образом Божим, не вважав за посягання бути рівним Богові;

але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік;

смирив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної.

Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім’я вище над усяке ім’я,

щоб перед іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і преісподніх,

і всякий язик сповідував, що Господь Іісус Христос у славу Бога Отця.

Отже, улюблені мої, як ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутності, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння;

тому що Бог створює в вас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням.

Усе робіть без нарікання й сумніву,

щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими, непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі,

зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я не марно подвизався і не марно трудився.

Але якщо я і стаю жертвою за жертву і служіння віри вашої, то радуюсь і співрадію усім вам.

Про це саме і ви радійте і співрадійте мені.

Надіюсь же в Господі Іісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я, довідавшись про ваші обставини, утішився духом.

Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас.

Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Іісусу Христу.

А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені у благовіствуванні.

Отож я маю надію послати його негайно, як тільки дізнаюсь, що буде зі мною.

Я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду до вас.

А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродіта, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй,

бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу.

Бо він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалась мені печаль до печалі.

Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і я був менше засмучений.

Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і таких майте в повазі,

бо він за діло Христове близький був до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити недостаток ваших послуг мені.

 

Послання до филипійців святого апостола Павла,
Глава 2

Старий Заповіт

І сталося, коли стало багато людей на землі, в них народжувалися дочки. А сини Божі побачили, що людські дочки вродливі, й брали їх собі за жінок, яких вибирали з-поміж усіх. І промовив Господь Бог: Дух Мій не перебуватиме в цих людях повік, бо вони – тіло; тож буде їхніх днів – сто двадцять років. А в ті дні на землі були велетні – після того, як входили Божі сини до людських дочок й народжували їм: це були велетні – люди, відомі од віку.

Побачив Господь Бог, що зло людей розмножилося на землі, що кожний у своєму серці весь час пильно роздумує про зло, і стало тяжко Богові, Який створив людину на землі, і замислився Він. І Бог промовив: Зітру людину, яку Я створив, з поверхні землі – від людини до худоби, від плазунів до небесних птахів, – бо розкаявся Я, що створив їх. Та Ной знайшов благодать перед Господом Богом.

Ось родовід Ноя: Ной, праведний чоловік, який був досконалим серед свого роду, – Ной догодив Богові. Ной породив трьох синів: Сима, Хама та Яфета. А земля була зіпсута перед Богом, – наповнилася земля неправедністю. Господь Бог оглянув землю: і була вона зіпсута, бо всяке тіло понищило свою дорогу на землі. І сказав Бог Ноєві: Час кожної людини прийшов перед Мене, оскільки земля наповнилася неправедністю від них, тож ось Я знищу і їх, і землю. Тому з чотирикутних дощок зроби собі ковчег. Зробиш ковчег з перегородками і посмолиш його зсередини та ззовні смолою. Зробиш ковчег таким: у довжину ковчег – триста ліктів, у ширину – п’ятдесят ліктів, а у висоту – тридцять ліктів. Зробиш ковчег, звужуючи його: на один лікоть закінчиш його вгорі. Двері зробиш збоку. Збудуєш у ньому двоповерхові й триповерхові приміщення.

Бо ось Я насилаю потоп – води на землю, щоби знищити під небом усяке тіло, в якому є дух життя. І все, що є на землі, загине. Та з тобою Я укладу Мій завіт. Увійдеш у ковчег ти, твої сини, твоя дружина і дружини твоїх синів разом з тобою. І з усієї худоби, з усіх плазунів, з усіх звірів, з усякого тіла – по парі з усіх введеш у ковчег, щоби прогодувати з собою. Хай будуть вони – самець і самиця. З усіх крилатих птахів – за родом, і з усієї худоби – за родом, і з усіх плазунів, які повзають по землі, – за їхнім родом; по парі з усіх увійдуть до тебе, щоби прогодуватися з тобою, – самці та самиці. Ти ж візьми собі різноманітної їжі, яку їстимете, – і заготовиш собі, тож буде тобі та для них на поживу. І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог, – саме так зробив.

Буття,
Глава 6

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії