Читання 2 березня

Читання дня

Євангеліє

Коли Іісус скінчив усі ці слова, то сказав учням Своїм: ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.

Тоді зібрались первосвященники, книжники і старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каіафа, і вирішили на раді взяти Іісуса підступом і вбити; але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося обурення в народі.

Коли ж Іісус був у Віфанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього жінка з алавастровою посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, возлежалому, на голову.

Побачивши це, учні Його обурились і говорили: до чого така трата?

Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим.

Але Іісус, зрозумівши це, сказав їм: що турбуєте жінку? вона добре діло зробила для Мене: бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте; зливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене на погребіння; істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світі, сказано буде в пам’ять її і про те, що вона зробила.

Тоді один з дванадцяти, званий Іуда Іскаріот, пішов до первосвященників і сказав: що дасте ви мені, і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібняків; і відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.

Першого ж дня опрісноків учні приступили до Іісуса і сказали Йому: де велиш нам приготувати Тобі пасху?

Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; в тебе справлю пасху з учнями Моїми.

Учні зробили, як звелів їм Іісус, і приготували пасху.

Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учнями; і коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене.

Вони дуже засмутились, і почали говорити Йому кожен з них: чи не я, Господи?

Він же сказав у відповідь: хто опустив зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене; проте Син Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б цій людині не народжуватися.

При цьому і Іуда, зрадник Його, сказав: чи не я, Равві? Іісус говорить йому: ти сказав.

І коли вони їли, Іісус взяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи учням, сказав: прийміть, їжте; це є Тіло Моє.

І, взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.

Кажу ж вам, що віднині не буду пити від плоду цього виноградного до того дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Отця Мого.

І, проспівавши, пішли на гору Єлеонську.

Тоді говорить їм Іісус: всі ви спокуситесь про Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари (Зах. 13,7); після ж воскресіння Мого попереджу вас у Галілеї.

Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться про Тебе, то я ніколи не спокушусь.

Іісус сказав Йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.

Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі учні.

Потім приходить з ними Іісус до місцевості, що зветься Гефсіманією, і говорить учням: посидьте тут, поки Я піду, помолюся там.

І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.

Тоді говорить їм Іісус: душа Моя сумує смертельно; побудьте тут і пильнуйте зі Мною.

І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! якщо можливо, хай обмине Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.

І приходить до учнів і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: чи так не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?

Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.

Ще, відійшовши вдруге, молився, кажучи: Отче Мій! якщо не може чаша ця минути Мене, щоб Мені не пити її, хай буде воля Твоя.

І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли.

І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те ж слово.

Тоді приходить до учнів Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте? ось, наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників; встаньте, підемо: ось, наблизився той, хто зраджує Мене.

І, коли Він ще говорив, ось Іуда, один з дванадцятьох, прийшов і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвященників і старійшин народних.

Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його.

І, відразу ж підійшовши до Іісуса, сказав: радуйся, Равві! І поцілував Його.

Іісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Іісуса, і взяли Його.

І ось, один з тих, що були з Іісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященника, відсік йому вухо.

Тоді Іісус говорить йому: верни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть; чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш, як дванадцять легіонів Ангелів?

Як же збудуться Писання, що так повинно бути?

Тоді сказав Іісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб взяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.

Це ж усе сталося, щоб збулися писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, розбіглися.

А воїни, які взяли Іісуса, повели Його до Каіафи, первосвященника, де зібрались книжники і старійшини.

Петро ж йшов за Ним здаля, до двору первосвященника; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець.

Первосвященники і старійшини і весь синедріон* шукали лжесвідчення проти Іісуса, щоб убити Його, і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, нарешті, прийшли два лжесвідки і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його.

І, вставши, первосвященник сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш? що вони проти тебе свідчать?

Іісус мовчав. І первосвященник сказав Йому: заклинаю Тебе Богом живим, скажи нам, чи ти Христос, Син Божий?

Іісус говорить йому: ти сказав; а навіть кажу вам: віднині побачите Сина Людського, Котрий сидітиме праворуч сили і йтиме на хмарах небесних.

Тоді первосвященник роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? ось, тільки що ви чули богохульство Його!

Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті.

Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?

Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна рабиня і сказала: і ти був з Іісусом Галілеянином.

Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш.

Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша, і говорить тим, що були там: і цей був з Іісусом Назореєм.

І він знову відрікся з клятвою, що не знає Цього Чоловіка.

Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе.

Тоді він почав клястися й божитися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.

І згадав Петро слово, сказане йому Іісусом: перш ніж проспіває півень, тричі відречешся від Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 26

Апостол

Задля цього я, Павел, став в’язнем Іісуса Христа за вас язичників.

Як ви чули про домобудівництво благодаті Божої, даної мені для вас,

бо одкровенням мені провіщена таємниця (про що я раніше написав коротко),

тому ви, читаючи, можете збагнути моє розуміння таїни Христової,

яка не була провіщена людським синам минулих поколінь, а нині відкрита святим Апостолам Його і пророкам Духом Святим,

щоб і язичникам бути співспадкоємцями, котрі становлять одне тіло, і співучасниками обітниці Його у Христі Іісусі через благовіствування,

служителем якого був і я за даром благодаті Божої, даної мені діянням сили Його.

Мені, найменшому з усіх святих, дана благодать ця – благовіствувати язичникам недосліджуване багатство Христове

і відкрити всім, в чому полягає домобудівництво таємниці, споконвіку утаєної в Бозі, Котрий все створив Іісусом Христом,

щоб нині стала відомою через Церкву начальствам і властям на небесах різноманітна премудрість Божа,

за предвічним визначенням, яке Він здійснив у Христі Іісусі, Господі нашому,

в Котрому ми маємо дерзновіння і надійний доступ через віру в Нього.

А тому благаю вас не сумувати з приводу моїх заради вас скорбот, які є ваша слава.

Для цього я преклоняю коліна свої перед Отцем Господа нашого Іісуса Христа,

від Котрого іменується всякий рід на небесах і на землі,

щоб дав вам, по багатству слави Своєї, міцно утвердитися Духом Його у внутрішній людині,

вірою вселитися Христові в серця ваші,

щоб ви, вкорінені і утверджені в любові, могли зрозуміти з усіма святими, що є ширина і довгота, і глибина і висота,

і зрозуміти любов Христову, яка перевищує розуміння, щоб вам сповнитися всією повнотою Божою.

А Тому, Хто силою, що діє в нас, може робити незрівнянно більше того, чого ми просимо, або про що помишляємо,

Тому слава в Церкві у Христі Іісусі в усі роди повік. Амінь.

 

Послання до єфесян святого апостола Павла,
Глава 3

Старий Заповіт

На початку Бог створив небо та землю. Земля ж була непримітна і невпорядкована; над безоднею лежала темрява, а Дух Божий ширяв над водою. І сказав Бог: Нехай буде світло! І постало світло. Побачив Бог світло, що це добре, і відділив Бог світло від темряви. Бог назвав світло днем, а темряву назвав ніччю. І був вечір, і настав ранок – день перший.

І сказав Бог: Нехай буде небозвід посеред води, щоби був поділ між водою і водою! І сталося так. І створив Бог небозвід, і відокремив Бог воду, яка була під небозводом, і воду, що над небозводом. Бог назвав небозвід небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і настав ранок – день другий.

І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне водоймище, і нехай з’явиться суша! І сталося так. І зібралася вода, що під небом, у свої водоймища, і показалася суша. Бог назвав сушу землею, а зібрані разом води назвав морями. І побачив Бог, що це добре. І сказав Бог: Нехай зростить земля лугові трави, що розсівають насіння, – за родом і за подобою, – і плодові дерева, що приносять плоди, в яких міститься їхнє насіння, – за родом на землі! І сталося так. І видала земля лугові трави, що розсівають насіння, – за родом і за подобою, – і плодові дерева, що приносять плоди, в яких міститься їхнє насіння, – за родом на землі. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і настав ранок – день третій.

І сказав Бог: Хай постануть світила на небозводі, щоб освітлювати землю і розрізняти день від ночі; і хай будуть як знаки, що визначають пори, дні та роки, і хай будуть вони світилами на небозводі, щоб освітлювати землю! І сталося так. Бог створив два великих світила: більше світило – щоб управляти днем, а менше світило – щоб управляти ніччю, і зорі. І Бог помістив їх на небозводі, щоб світили на землю, управляли днем і ніччю та розділяли світло від темряви. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і настав ранок – день четвертий.

І сказав Бог: Нехай виведе вода плазунів, живі душі, та птахів, які літають над землею по небозводі! І сталося так. Бог створив величезних морських істот, і кожну душу живих плазунів, котрих вивели води, – за їхнім родом, і всяких крилатих птахів – за родом. І побачив Бог, що це добре. Бог поблагословив їх, кажучи: Зростайте і розмножуйтеся, наповняйте води в морях, а птахи хай розмножуються на землі. І був вечір, і настав ранок – день п’ятий.

І сказав Бог: Нехай виведе земля душу живу – за родом; четвероногих, плазунів і звірів землі – за родом! І сталося так. Бог створив земних звірів – за родом, і худобу – за родом, і всіх плазунів землі – за своїм родом. І побачив Бог, що це добре.

І сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом і подобою, – і хай панують над рибами морськими, птахами небесними, худобою, над усією землею і всіма плазунами, які повзають по землі. І створив Бог людину – за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою. Бог поблагословив їх, кажучи: Зростайте і розмножуйтеся, наповніть землю і володійте нею, пануйте над рибами морськими і птахами небесними, всією худобою, всією землею і всіма плазунами, які повзають по землі. І сказав Бог: Ось дав Я вам усякі посівні трави, що розсівають насіння, – які по всій землі, та всяке дерево, що має в собі плід з насінням для посіву, – це вам буде для їжі, і всім звірам землі, й усім небесним птахам, і кожному плазунові, який повзає по землі, який має в собі душу життя, – усяку зелену рослинність – як їжу. І сталося так. І поглянув Бог на все те, що створив, – і ось воно дуже добре. І був вечір, і настав ранок – день шостий.

Буття,
Глава 1

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії