Читання 29 лютого

Читання дня

Євангеліє

Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.

П’ять з них були мудрі, а п’ять нерозумні.

Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.

Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.

А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.

Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.

Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.

Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.

А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.

Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися; пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.

Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.

Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.

Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє: одному дав п’ять талантів*, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.

Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п’ять талантів; так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два; той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.

Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.

Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю! п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів я придбав на них.

Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.

Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.

Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.

Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав; і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.

Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав; тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком; отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів, бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має; а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.

Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.

Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли? коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли? коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?

І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.

Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його: бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.

Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?

Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.

І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 25

Апостол

І вас, мертвих через злочини і гріхи ваші,

в яких ви колись жили за звичаями світу цього, з волі князя піднебесного, духа, діючого тепер в синах противлення,

між якими і ми всі жили колись за нашими плотськими похотями, виконуючи бажання плоті й помислів, та були за природою дітьми гніву, як і інші,

Бог, багатий милістю, по великій Своїй любові, якою нас полюбив,

і нас, мертвих за злочинами, оживотворив з Христом,– благодаттю ви спасені,–

і воскресив з Ним, і посадив на небесах у Христі Іісусі,

щоб у майбутніх віках явити безмірне багатство благодаті Своєї в благості до нас у Христі Іісусі.

Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, Божий дар:

не від діл, щоб ніхто не хвалився.

Бо ми – Його творіння, створені у Христі Іісусі на добрі діла, які Бог призначив нам виконувати.

Отож пам’ятайте, що ви, колись язичники по плоті, яких називали необрізаними, так звані обрізані плотським обрізанням, рукотворним,

що ви були в той час без Христа відчуженими від громади ізраїльської, чужі завітам обітниці, не мали надії і були безбожниками в світі,

а тепер у Христі Іісусі ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою.

Бо Він є мир наш, Котрий створив з обох одне і зруйнував перешкоду, яка стояла посередині,

знищивши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, створюючи мир,

і в єдиному тілі примирити обох з Богом посередництвом хреста, убивши ворожнечу на ньому.

І, прийшовши, благовіствував мир вам, далеким і близьким,

бо через Нього і ті й інші маємо доступ до Отця, в одному Дусі.

Отож ви вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові,

будучи утверджені на основі Апостолів і пророків, маючи наріжним каменем Самого Іісуса Христа,

на Котрому вся будівля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господі,

на якому і ви будуєтесь Духом в оселю Божу.

 

Послання до єфесян святого апостола Павла,
Глава 2

Старий Заповіт

Коли Господь, твій Бог, вигубить народи, землю яких твій Бог дає тобі, ви заволодієте ними й оселитеся в їхніх містах та в їхніх домах, то виділиш собі посеред своєї землі, яку Господь Бог дає тобі, три міста. Розрахуєш собі дорогу й розділиш межі своєї землі, яку Господь, твій Бог, виділяє тобі, на три частини, й нехай там буде сховище для будь-якого вбивці. Ось який припис буде щодо вбивці, який втече туди і житиме. Хто ненароком вбив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, чи хто прийшов би з ближнім у ліс збирати дрова, і його рука, рубаючи дерево, замахнулася сокирою, і залізо, злетівши з держака, влучило у ближнього, і той загинув би, – нехай такий утече в одне з цих міст і нехай живе. Щоби месник за кров, розгарячившись серцем та погнавшись за вбивцею, не наздогнав його, – якщо дорога буде дальшою, – не побив його душі, й той не помер, хоч на ньому немає смертного присуду, оскільки він не був його ворогом ні вчора, ні передучора. Тому-то я заповідаю тобі це слово, кажучи: Виділи собі три міста. А коли Господь Бог розширить твої кордони, як Він поклявся твоїм батькам, і дасть тобі всю ту землю, яку обіцяв дати твоїм батькам, – якщо ти будеш слухняним, виконуючи всі ці заповіді, які я тобі сьогодні заповідаю, люблячи Господа, свого Бога, та ходячи усіма Його дорогами всі дні, – то додаси собі до цих трьох ще три міста. Хай на твоїй землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі у спадщину, не проливається невинна кров, і хай серед тебе не буде винного у кровопролитті. Якщо ж буде якийсь чоловік, який буде ненавидіти ближнього, чатуватиме на нього, нападе на нього, поб’є його душу, і той помре, і він утече в одне з цих міст, то нехай старійшини його міста пошлють по нього, заберуть його звідти й видадуть його в руки месника за кров, і він помре. Хай твоє око не має до нього пощади; змий з Ізраїлю невинну кров, – і тобі буде добре. Не пересувай меж ближнього, котрі встановили твої батьки у спадщині, яку ти отримав на землі, якою Господь, твій Бог, дає тобі заволодіти. Хай один свідок не виступає проти людини у будь-якій несправедливості, в будь-якому проступку чи в будь-якому гріху, яким вона згрішить. Кожний факт повинен бути встановлений за свідченням двох свідків чи за свідченням трьох свідків. А якщо проти якогось чоловіка виступить несправедливий свідок, закидаючи йому безбожність, то нехай обидва чоловіки, між якими виникне суперечка, стануть перед Господом, перед священиками та перед суддями, які будуть у ті дні, й нехай судді пильно розслідять: якщо несправедливий свідок свідчив несправедливо і виступив проти свого брата, то вчините йому так, як він мав намір вчинити своєму братові, – і так викорениш зло з-посеред вас самих. А інші, почувши це, будуть боятися і більше ніколи не чинитимуть серед вас такої злої речі, як ця. Хай твоє око не має до нього пощади. Життя за життя, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу!

П’ята книга Мойсея
Второзаконня,
Глава 19

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії