Читання 17 лютого

Читання дня

Євангеліє

У той час дійшла чутка до Ірода четвертовладника про Іісуса

і сказав прислужникам своїм: це Іоанн Хреститель; він воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.

Бо Ірод взяв Іоанна, зв’язав його і посадив у темницю через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого,

тому що Іоанн говорив йому: не можна тобі мати її.

І хотів убити його, та побоявся народу, бо вважали його пророком.

Під час святкування дня народження Ірода дочка Іродіади танцювала перед зібранням і догодила Іродові,

тому він поклявся дати їй, що б вона не попросила.

Вона ж, з намови матері своєї, сказала: дай мені тут на блюді голову Іоанна Хрестителя.

І засмутився цар, але, ради клятви і тих, що возлежали з ним, звелів дати їй.

І послав відсікти голову Іоанну в темниці.

І принесли голову його на блюді і дали дівиці, а та віднесла матері своїй.

Учні ж його, прийшовши, взяли тіло і поховали його; пішли і сповістили Іісуса.

І, почувши, Іісус віддалився звідти на човні у пустинне місце один; а народ, почувши про те, пішов за Ним з міст пішки.

І, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх.

Як настав вечір, підійшли до Нього учні Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, хай підуть у селища і куплять собі їжу.

Іісус же сказав їм, не треба їм іти, ви дайте їм їсти.

Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини.

Він сказав: принесіть їх Мені сюди.

І звелів народові сісти на траву і, взявши п’ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив, переломив і дав учням хліби, а учні – народові.

І їли всі і наситились; і набрали кусків, що залишились, дванадцять повних кошиків;

а тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловік, крім жінок та дітей.

І зараз же звелів Іісус учням Своїм сісти в човен і відправитись раніш Нього на той бік, поки Він відпустить народ.

І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишався там один.

А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був зустрічний.

У четверту ж сторожу ночі пішов Іісус до них, ідучи по морю.

І учні, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид; і зі страху скрикнули.

Але Іісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! це Я, не бійтеся.

Петро сказав Йому у відповідь: Господи! якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.

Він же сказав: іди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Іісуса,

та, побачивши сильний вітер, злякався, і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!

Іісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловірний! чого ти засумнівався?

І, як увійшли вони в човен, вітер стих.

Ті, що були в човні, підійшли, поклонилися Йому й сказали: воістину Ти Син Божий.

Переправившись, вони прибули в землю Геннісаретську.

Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій околиці і принесли до Нього всіх недужих,

і просили Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, що доторкалися, зцілялись.

Євангеліє від Матфея,
Глава 14

Апостол

Я ж, Павел, котрий особисто між вами скромний, а заочно проти вас сміливий, переконую вас лагідністю й поблажливістю Христовою.

Прошу, щоб мені, коли прийду, не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку думаю вжити проти деяких, що думають про нас, ніби ми діємо за плоттю.

Бо ми, будучи в плоті, не по плоті воюємо.

Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми

і всяке звеличування, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий помисел на послух Христу,

і готові покарати всілякий непослух, коли ваш послух виповниться.

Чи на особу ви дивитесь? Хто впевнений в собі, що він Христовий, той сам по собі суди, що, як він Христовий, так і ми Христові.

Бо коли б я і більше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не був би у соромі.

Втім, хай не здається, що я залякую вас тільки посланнями.

Так як дехто говорить: у посланнях він суворий і сильний, а в особистій присутності слабкий, і мова його незначна,–

такий хай знає, що які ми на словах у посланнях заочно, такі самі і на ділі особисто.

Бо ми не сміємо рівняти або прирівнювати себе до тих, котрі самі себе виставляють: вони міряють себе самими собою та порівнюють себе з собою нерозумно.

А ми не будемо хвалитись безмірно, а в міру уділу, що призначив нам Бог, в таку міру, щоб досягти і до вас.

Бо ми не напружуємо себе як ті, що не досягли до вас, тому що ми досягли і до вас благовістям Христовим.

Ми не без міри хвалимось, не чужими трудами, але надіємось, що разом із зростанням віри вашої, ми збільшимо у вас уділ наш,

так щоб і дальше вас проповідувати Євангеліє, а не хвалитися готовим у чужому наділі.

Хто ж хвалиться, хай хвалиться в Господі (Ієр. 9,24).

Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 10

Старий Заповіт

Коли Господь, твій Бог, введе тебе у землю, в яку входиш, щоб заволодіти нею, то Він усуне перед твоїм обличчям великі й численні народи: хета, ґерґесейця, аморейця, ханаанця, ферезейця, евейця та євусейця – сім численних і сильніших від вас народів. Господь, твій Бог, видасть їх у твої руки, і ти поб’єш їх. Неодмінно вигубишf їх, – не укладеш з ними завіту і не матимеш до них милосердя. І не будете з ними ріднитися: не видаватимеш своєї дочки за їхнього сина і не братимеш їхньої дочки для свого сина, бо вона відверне твого сина від Мене, і він служитиме іншим богам; тоді Господь запалає на вас гнівом і швидко вигубить тебе. Але вчините з ними ось як: їхні жертовники порозвалюєте, їхні стовпи порозтрощуєте, їхні священні гаї повирубуєте і різьблені зображення їхніх богів поспалюєте вогнем. Бо ти є святим народом для Господа, твого Бога, і Господь, твій Бог, обрав тебе, щоб ти був для Нього особливим народом понад усі народи, що на поверхні землі. Господь уподобав вас і обрав вас не тому, що ви численніші від усіх народів, – адже ви менші від усіх народів, – але тому, що Господь вас полюбив, і тому, що Він дотримується клятви, якою поклявся вашим батькам, Господь вивів вас могутньою рукою й піднесеним раменом та визволив тебе з дому неволі, з руки фараона, єгипетського царя. Тож усвідом, що Господь, твій Бог, – Він є Богом, вірним Богом, Який на тисячу поколінь зберігає завіт і милосердя до тих, хто Його любить і дотримується Його заповідей, і Який відплачує особисто тим, хто Його ненавидить, щоб вигубити їх. Він не зволікатиме з тими, хто Його ненавидить, а відплатить їм особисто. Дотримуйся цих заповідей, постанов та присудів, які я заповідаю тобі сьогодні виконувати. І буде, – коли ви слухатимете усі ці постанови, дотримуватиметесь і виконуватимете їх, то і Господь, твій Бог, зберігатиме завіт і милосердя, як Він поклявся твоїм батькам. Він любитиме тебе, поблагословить тебе і помножить тебе; поблагословить нащадків твого лона і плід твоєї землі, твоє збіжжя, твоє вино і твою олію, стада твоєї великої худоби й отари твоєї дрібної худоби на землі, яку Господь поклявся твоїм батькам дати тобі. Ти будеш благословенним понад усі народи. Ні серед вас, ні серед твоєї худоби не буде безплідного чи безплідної. Господь віддалить від тебе всяку неміч і не нашле на тебе жодних згубних єгипетських хвороб, які ти бачив і які пізнав, а нашле їх на всіх тих, хто тебе ненавидить. Знищ усю здобич, захоплену в народів, які Господь, твій Бог, видає тобі: хай твоє око не має до них пощади. І не служи їхнім богам, бо це для тебе пастка. Якщо ж ти скажеш у своєму міркуванні: Цей народ численніший від мене, – як я зможу їх вигубити? – не бійся їх! Лишень згадайg, що Господь, твій Бог, вчинив з фараоном та всіма єгиптянами, – великі випробовування, які бачили твої очі, ті великі знамення та чудеса, могутню руку і піднесене рамено, якими Господь, твій Бог, вивів тебе. Так само Господь, наш Бог, вчинить з усіма народами, обличчя яких ти боїшся. Господь, твій Бог, пошле на них шершнів, доки ті, що залишилися та поховалися від тебе, не будуть вигублені. Ти не матимеш страху перед їхнім обличчям, бо Господь, твій Бог, є серед тебе, – великий і могутній Бог. Господь, твій Бог, вигублятиме ці народи перед твоїм обличчям поволі, поступово. Ти не зможеш вигубити їх швидко, щоб земля не стала запустілою, і щоб проти тебе не намножилося диких звірів. Господь, твій Бог, видасть їх у твої руки і нищитиме їх великим знищенням, доки повністю не вигубить їх. Він видасть у ваші руки їхніх царів, і їхнє ім’я буде стерте з того місця. Ніхто не встоїть проти твого обличчя, доки ти повністю не вигубиш їх. Різьблені зображення їхніх богів спаліть вогнем. Не запалюйся жадобою до срібла та золота з них, не забирай його собі, щоб ти через нього не спіткнувся, бо це є гидота для Господа, твого Бога. Тож не внось у свій дім гидоти, а то станеш як і вона – закляттям. Ти повинен ненавидітиh її та гидуватиi нею, бо вона – закляття.

П’ята книга Мойсея
Второзаконня,
Глава 7

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії