Читання 14 лютого

Читання дня

Євангеліє

Того ж дня, вийшовши з дому, Іісус сів біля моря.

І зібралось до Нього багато народу, так що Йому довелося ввійти в човен і сісти; а весь народ стояв на березі.

І повчав їх багато притчами, кажучи: ось вийшов сіяч сіяти; і коли він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи і поклювали його; інше впало на місця кам’янисті, де небагато було землі, і скоро зійшло, бо земля була неглибока.

Коли ж зійшло сонце, зів’яло, і, не маючи кореня, засохло; інше впало в терни, і виросли терни і заглушили його; інше впало на добру землю і принесло плід: одне в стократ, а друге в шістдесят, інше в тридцять.

Хто має вуха слухати, хай слухає!

І, приступивши, учні сказали Йому: чому притчами говориш їм?

Він сказав їм у відповідь: тому, що вам дано розуміти тайни Царства Небесного, а їм не дано, бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має;тому говорю їм притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють; і збувається над ними пророцтво Ісаії, яке говорить: слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима дивитись будете – і не побачите, бо згрубіло серце людей цих і вухами ледве чують, і очі свої зімкнули, щоб не побачити очима і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх (Іс. 6,9–10).

Ваші ж очі блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують, бо істинно кажу вам, що багато хто з пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути те, що ви чуєте, і не чули.

Ви ж вислухайте значення притчі про сіяча: до кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його – ось кого означає посіяне при дорозі.

А посіяне на кам’янистих місцях означає того, хто слухає слово і зразу ж з радістю сприймає його; але не має кореня в собі і тому непостійний; коли ж прийде скорбота або гоніння за слово, відразу спокушається.

А посіяне в тернах означає того, хто чує слово, але турбота віку цього і спокуса багатством заглушає слово, і воно буває безплідне.

Посіяне ж на добрій земліозначає того, хто слухає слово і розуміє, який і буває плодоносним, так що один приносить плід в стократ, другий в шістдесят, а інший в тридцять.

Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своєму; коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв плевелів між пшеницею і пішов.

Коли зійшла зелень і показався плід, тоді з’явились і плевели.

Прийшли раби домовладики і сказали йому: господарю! чи не добре насіння ти сіяв на полі твоєму? звідки ж плевели на ньому?

Він же сказав їм: це зробив ворог людей. А раби сказали йому: чи хочеш, ми підем і виберем їх?

Але він сказав: ні, щоб, вибираючи плевели, ви не вирвали разом з ними і пшеницю.

Залиште рости разом те і друге до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спершу плевели і зв’яжіть їх у снопи, щоб спалити їх; а пшеницю зберіть у житницю мою.

Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке взяв чоловік і посіяв на полі своєму, яке, хоч найменше від усіх насінин, але, коли виросте, буває більшим всіх злаків і стає деревом, так що птахи небесні прилітають і ховаються у гілках його.

Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла і поклала в три мірки борошна, доки все не вкисне.

Усе це говорив Іісус людям притчами і без притчі не говорив їм, щоб збулося сказане через пророка, який говорить: відкрию в притчах уста Мої; сповіщу сокровенне від створення світу (Пс. 77,2).

Тоді Іісус, відпустивши людей, увійшов у дім. І, підійшовши до Нього, учні Його сказали: поясни нам притчу про плевели на полі.

Він же сказав їм у відповідь: Той, Хто посіяв добре насіння, є Син Людський;

поле є світ; добре насіння – це сини Царства, а плевели – сини лукавого;

ворог, що посіяв їх, є диявол; жнива є кінець віку, а женці – Ангели.

Тому як збирають плевели і спалюють вогнем, так буде при кінці віку цього:

пошле Син Людський Ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня, і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, хай слухає!

Ще Царство Небесне подібне до скарбу, закопаного на полі, який знайшов чоловік і приховав, і на радощах іде й продає все, що має, і купує поле те.

Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрі перла, і, знайшовши одну коштовну перлину, пішов і продав усе, що мав, і купив її.

Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, що захопив риби всякого роду, який, коли наповнився, витягли на берег і, сівши, вибрали добре в посуд, а погане викинули геть.

Так буде при кінці віку: зійдуть Ангели і відділять злих від праведних, і вкинуть їх у піч вогняну: там буде плач і скрегіт зубів.

І запитав їх Іісус: чи зрозуміли ви все це? Вони говорять Йому: так, Господи!

Він же сказав їм: тому кожен книжник, навчений Царства Небесного, подібний до господаря, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.

І, коли скінчив Іісус притчі ці, пішов звідти.

І, прийшовши у Свою вітчизну, вчив їх у синагозі їхній, так що всі дивувалися й говорили: звідки в Нього така премудрість і сили? чи Він не теслярів син? чи не Його Мати зветься Марією і брати Його Яків та Іосій, і Симон, і Іуда? і сестри Його, чи не всі між нами? звідки ж у Нього все це?

І спокушались про Нього. Іісус же сказав їм: не буває пророк без честі, хіба тільки у вітчизні своїй і в домі своїм.

І не сотворив там багатьох чудес через невір’я їхнє.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 13

Апостол

Для мене втім зайва річ писати вам про допомогу святим,

бо я знаю щирість вашу і хвалюся вами перед македонцями, що Ахаія приготована ще з минулого року, і ревність ваша заохотила багатьох.

А братів послав я для того, щоб похвала моя про вас не виявилася марною в цьому випадку, але щоб ви, як я говорив, були приготовані,

і щоб, коли прийдуть зі мною македоняни і знайдуть вас неготовими, не лишилися ми в соромі,– не кажу «ви»,– похвалившись з такою впевненістю.

Тому вважав я за потрібне впросити братів, щоб вони пішли наперед до вас і заздалегідь потурбувались, щоб сповіщене вже благословіння ваше було готове як благословіння, а не як побор.

При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне.

Кожен вділяй з ласки серця, не з гіркотою серця і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог.

Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і у всьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло.

Як написано: розтратив, роздав убогим; правда його перебуває повік.

Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб в їжу, подасть щедрість посіяному вами і примножить плоди правди вашої,

так щоб ви були багаті всім на всяку щедрість, яка через нас викликає подяку Богові.

Бо діло служіння цього не тільки доповнює вбогість святих, але й викликає в багатьох великі подяки Богові;

бо, спостерігаючи досвід цього служіння, вони прославляють Бога за покірність сповідуваному вами Євангелію Христовому і за щире спілкування з ними та з усіма,

молячись за вас з прихильності до вас, за дуже щедру у вас благодать Божу.

Дяка Богові за невимовний дар Його!

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 9

Старий Заповіт

А тепер, Ізраїлю, слухай постанови та присуди, які я сьогодні навчаю вас виконувати, щоб ви жили й, увійшовши, заволоділи землею, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам. Не додавайте нічого до слова, яке я вам заповідаю, і не відіймайте нічого від нього. Дотримуйтесь заповідей Господа, вашого Бога, які я сьогодні вам заповідаю. Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, вчинив із Веелфеґором, – що Господь, ваш Бог, вигубив з-поміж вас кожну людину, яка пішла слідом за Веелфеґором. Ви ж усі, хто тримався Господа, вашого Бога, сьогодні живі. Ось я об’явив вам постанови та присуди, як Господь і заповів мені, щоб ви чинили так на землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею. Дотримуйтесь і виконуйте їх, бо це ваша мудрість і розум перед усіма народами, які почують усі ці постанови і скажуть: Ось цей великий народ – мудрий і розумний народ! Адже який великий народ має такого близького до себе бога, як Господь, наш Бог, близький до нас в усьому, в чому ми б Його не покликали? І який великий народ має такі справедливі постанови та присуди, як весь цей закон, що я даю вам сьогодні? Пильнуй за собою і добре стережи свою душу, щоб ти не забув усіх тих речей, що бачили твої очі. Хай вони не виходять з твого серця по всі дні твого життя. Навчи їх своїх синів та синів своїх синів. Пам’ятай день, коли ви стояли перед Господом, вашим Богом, на Хориві, в день зібрання, коли Господь сказав мені: Збери до Мене народ, і нехай вони послухають Моїх слів, щоб вони навчилися боятися Мене всі дні, скільки житимуть на землі, й навчили цього своїх синів. Ви прийшли тоді й стали під горою; гора ж палала вогнем аж до неба, а навколо – темрява, морок і буря. Господь промовляв до вас з-посеред вогню; ви чули голос слів, але жодної подоби не бачили, окрім голосу. І Він оголосив вам Свій завіт, який повелів вам виконувати, – десять слів, – і написав їх на двох кам’яних скрижалях. А мені Господь повелів того часу навчити вас постанов та присудів, щоб ви їх виконували на землі, в яку входите, щоб заволодіти нею. Стережіть добре свої душі, – адже того дня, коли Господь промовляв до вас на Хориві, на горі, з-посеред вогню, ви не бачили жодної подоби; тож не чиніть беззаконня і не робіть самі собі різьбленої подоби, будь-якого образу, – подоби чоловіка чи жінки, подоби будь-якої тварини, що на землі, подоби будь-якого крилатого птаха, що літає під небом, подоби будь-якого плазуна, що плазує по землі, чи подоби будь-якої риби, що у водах, під землею. І щоб, поглянувши на небо й побачивши сонце, місяць, зорі й усю небесну оздобу, потрапивши в оману, ти не почав поклонятися їм та служити їм, яких Господь, твій Бог, дарував для всіх народів, що під небом. Вас же Бог узяв і вивів вас із залізного горна, з Єгипту, щоб ви були для Нього народом Його спадщини, як це і є цього дня. Господь розгнівався на мене за речі, які ви говорили, і поклявся, що я не переправлюся через цей Йордан і що не ввійду в землю, яку Господь Бог дає тобі у спадщину, оскільки я помру на цій землі й не переправлюся через цей Йордан; ви ж переправитеся й заволодієте цією доброю землею. Тож пильнуйте, щоб не забули завіту Господа, вашого Бога, який Він уклав з вами, і щоб не зробили самі собі різьбленої подоби якогось сотворіння, що Господь, твій Бог, заборонив тобі. Адже Господь, твій Бог, – нищівний вогонь, ревнивий Бог. Якщо ж, коли ти породиш синів та синів твоїх синів, і ви проживете довший час на землі, ви вчините беззаконня і зробите різьблену подобу якогось сотворіння, і скоїте зло перед Господом, вашим Богом, доводячи Його до гніву, – то я сьогодні кличу вам за свідків небо та землю, що ви неодмінно будете вигубленіc із землі, до якої переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. Не проживете ви на ній багато днів, а безсумнівно будете знищені. Господь розсіє вас поміж усіма народами, і вас залишиться мало поміж народами, до яких Господь вас зашле. Там ви будете служити іншим богам – витвору людських рук, дереву й камінню, які не бачать, не чують, не їдять і не відчувають запаху. І ви будете шукати там Господа, свого Бога, і знайдете, якщо шукатимете Його з усього свого серця і з усієї своєї душі в своєму нещасті. І коли усі ці речі спіткають тебе, то наприкінці днів ти повернешся до Господа, свого Бога, і слухатимеш Його голос. Адже Господь, твій Бог, – милосердний Бог; Він не покине тебе і не вигубить тебе, Він не забуде завіту з твоїми батьками, про який поклявся їм. Розпитайте-но про минулі часи, що були перед тобою, починаючи від дня, коли Бог створив на землі людину, від одного кінця неба до другого кінця неба, – чи бувало щось таке, як ця велична річ, чи чувано про щось таке? Чи чув якийсь народ голос живого Бога, Який промовляв би з-посеред вогню, так, як чув ти, і залишився живим? Чи намагався Бог піти й узяти Собі народ з-посеред іншого народу випробовуванням, знаменнями, чудесами й війною, могутньою рукою й піднесеним раменом та великими видіннями – подібно до всього того, що Господь, ваш Бог, учинив у Єгипті перед тобою, як ти бачив? Це щоб ти пізнав, що Господь, твій Бог, – Він Бог, і крім Нього немає іншого бога. З неба стало чутно Його голос, щоб тебе навчити, а на землі Він показав тобі Свій великий вогонь, і ти чув Його слова з-посеред вогню. Задля Своєї любові до твоїх батьків Він обрав їхніх нащадків після них – вас – і Сам Своєю великою силою вивів тебе із Єгипту, щоб вигубити перед твоїм обличчям великі й сильніші від тебе народи, щоби ввести тебе і дати тобі успадкувати їхню землю, як ти маєш її сьогодні. Тож усвідом сьогодні та переконайся розумом, що Господь, твій Бог, – Він Бог вгорі, на небі, та внизу, на землі, й окрім Нього немає іншого бога. Дотримуйся Його постанов та Його заповідей, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі й твоїм синам після тебе було добре, і щоб ви були довголітніми на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі на всі часи. Тоді Мойсей виділив три міста за Йорданом, на сході сонця, щоб туди міг втекти убивця, який ненароком убив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, – щоб він міг втекти в одне з цих міст і жити: Для Рувима – Восор у пустелі, на рівнинній землі, для Ґада – Рамот у Ґалааді й для Манасії – Ґавлон у Васані. Це є закон, який Мойсей виклав перед ізраїльськими синами; це є свідчення, постанови та присуди, які Мойсей проголосив ізраїльським синам, коли вони вийшли з Єгипетської землі, за Йорданом, в долині поблизу дому Фоґора, в землі аморейського царя Сеона, який жив в Есевоні, і якого розбили Мойсей та ізраїльські сини, коли вийшли з Єгипетської землі. Вони заволоділи його землею та землею васанського царя Оґа, – двох аморейських царів, які жили за Йорданом, на сході сонця, – від Ароера, що на березі потоку Арнон, й аж до гори Сеону, тобто до Аермона, – всю Араву за Йорданом, на сході сонця, під Асидотом, висіченим у скалі.

 

П’ята книга Мойсея
Второзаконня,
Глава 4

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії