Читання 13 лютого

Читання дня

Євангеліє

У той час проходив Іісус в суботу засіяними ланами; учні ж Його зголодніли і почали зривати колоски і їсти.

Фарисеї, побачивши це, сказали Йому: ось учні Твої роблять, чого не годиться робити в суботу.

Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?

Як він увійшов у храм Божий і їв хліби предложення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священникам?

Або, хіба ви не читали в законі, що по суботах священники в храмі порушують суботу, однак невинні?

Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму;

коли б ви знали, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6), то не осудили б невинних,

бо Син Людський є господар і суботи.

І, відійшовши звідти, увійшов Він у їхню синагогу.

І ось, був там чоловік, що мав суху руку. І спитали Іісуса, щоб звинуватити Його: чи можна зціляти в суботи?

Він же сказав їм: хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її?

Наскільки ж людина краща вівці! Отож можна в суботи творити добро.

Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здорова, як і друга.

Фарисеї ж, вийшовши, радились проти Нього, як би погубити Його. Але Іісус, дізнавшись, пішов звідти.

І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх

і заборонив їм розголошувати про Нього,

щоб справдилось сказане Ісаією пророком, який говорить:

Це Отрок Мій, Котрого Я обрав, Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього і провістить народам суд;

не буде суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на вулицях голосу Його;

тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги;

і на ім’я Його уповатимуть народи (Іс. 42,1–4).

Тоді привели до Нього біснуватого сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити.

І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, син Давидів?

А фарисеї, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою веєльзевула, князя бісівського.

Але Іісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться; і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть.

І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його?

І якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями.

Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то досягло до вас Царство Боже.

Або, як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його речі, якщо спершу не зв’яже сильного? І тоді розграбує дім його.

Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.

Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, а хула на Духа не проститься людям;

коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому; якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.

Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається по плоду.

Породження єхиднині! як ви можете говорити добре, будучи злими? Бо від повноти серця говорять уста.

Добра людина з доброго скарбу* виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле.

Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь в день суду:

бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений.

Тоді дехто з книжників і фарисеїв сказали: Учителю! хотілося б побачити нам від Тебе знамення.

Але Він сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний шукає знамення; і знамення не дасться Йому, крім знамення Іони пророка;

бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.

Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший від Іони.

Цариця південна встане на суд з родом цим і осудить його, бо вона приходила з краю землі послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона.

Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає по безводних місцях, шукаючи спокою, і не знаходить;

тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. Та, прийшовши, знаходить його незайнятим, заметеним і прибраним;

тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і, ввійшовши, живуть там; і буває для тієї людини останнє гірше першого. Так буде і з цим злим родом.

Коли ж Він ще говорив до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.

І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою.

Він же відповів тому, що говорив до Нього: хто Мати Моя? і хто брати Мої?

І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої;

бо, хто виконуватиме волю Отця Мого Небесного, той Мені брат, і сестра, і мати.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 12

Апостол

Сповіщаємо вам, браття, про благодать Божу, дану церквам Македонським,

бо вони серед великого випробування скорботами дуже багаті на радість; і глибока вбогість їхня дуже багата на щедрість їхню.

Бо вони доброзичливі по силах і над сили – я свідок;

вони дуже переконливо просили нас прийняти дар і участь їхню у служінні святим;

і не тільки те, чого ми сподівалися, але вони віддали самих себе, поперше, Господу, потім і нам з волі Божої;

тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і закінчив у вас і це добре діло.

А як ви багаті всім: вірою і словом, і пізнанням, і всіляким старанням, і любов’ю вашою до нас,– так багатійте і цією чеснотою.

Кажу це не як повеління, але старанністю інших випробовую щирість і вашої любові.

Адже ви знаєте благодать Господа нашого Іісуса Христа, що Він, будучи багатим, став убогим ради вас, щоб ви збагатились Його убогістю.

Я даю на це пораду: бо це корисно вам, котрі не тільки почали робити це, але й бажали того ще з минулого року.

Зробіть же тепер саме діло, щоб чого ревно бажали, те й виконано було по достатку.

Бо коли є старанність, то вона приймається дивлячись на те, хто що має, а не на те, чого не має.

Не треба, щоб іншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рівномірність.

Нині ваш надлишок на доповнення їхнього недостатку; а потім їхній надлишок на доповнення вашого недостатку, щоб була рівномірність,

як написано: хто зібрав багато, не мав зайвого; і хто мало, не мав недостатку.

Дяка Богові, Котрий поклав на серце Титове таку старанність до вас.

Бо, хоча я й просив його, а втім він, будучи дуже старанним, пішов до вас добровільно.

З ним послали ми також брата, якого по всіх церквах хвалять за благовістя,

і до того вибраного церквами супроводжувати нас для цього добродіяння, якому ми служимо на славу Самого Господа і відповідно до вашого старання,

оберігаючись, щоб нам не зазнати від кого нарікання при такій великій кількості пожертв, доручених нашому служінню;

бо ми дбаємо про добре не тільки перед Господом, але й перед людьми.

Ми послали з ними і брата нашого, старанність котрого не раз випробували багато в чому, і він тепер ще старанніший у великій впевненості у вас.

Що ж стосується Тита, – це мій товариш і співробітник у вас, а щодо братів наших, – це посланці церков, слава Христова.

Отож перед лицем церков дайте їм доказ любові вашої і того, що ми справедливо хвалимося вами.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 8

Старий Заповіт

Відтак, повернувши, ми піднялися дорогою до Васану. І вийшов нам назустріч Оґ, васанський цар, – він та весь його народ, – на війну до Едраїна. Тоді Господь сказав мені: Не бійся його, бо Я видав його, весь його народ та всю його землю в твої руки, і ти вчиниш із ним те саме, що вчинив із Сеоном, царем аморейців, який жив в Есевоні. І Господь, наш Бог, видав його у наші руки, – також Оґа, васанського царя, та весь його народ, – і ми побили його так, що навіть не залишили йому потомства. Того часу ми захопили всі його міста; не було міста, якого б ми у них не взяли, – шістдесят міст, усі околиці Арґову, царства Оґа у Васані; всі ці міста – укріплені: високі мури, брами та засуви, не рахуючи дуже великої кількості міст ферезейців. Ми вигубили їх так само, як вчинили із Сеоном, есевонським царем: вигубили по черзі кожне місто, – і жінок, і дітей. А всю худобу та здобич із міст ми забрали собі. Й того часу ми забрали землю з рук двох аморейських царів, які були за Йорданом, від потоку Арнон аж до Аермону (фінікійці називають Аермон Саніором, а аморейці називали його Саніром), – усі міста Місору, весь Ґалаад та весь Васан аж до Селхи та Едраїна, – міста царства Оґа у Васані. Адже з рафаїнців залишився лише Оґ, васанський цар. Ось його ліжко, залізне ліжко, – ось воно в місті синів Аммана; його довжина – дев’ять ліктів, а його ширина – чотири лікті, міряючи ліктем мужчини. Отже, того часу ми заволоділи всією цією землею. Землю від Ароера, що на березі потоку Арнон, і половину гори Ґалаад з її містами я дав Рувимові та Ґадові. А решту Ґалааду і весь Васан, царство Оґа, я дав половині племені Манасії – всю околицю Арґову, весь той Васан, що вважатиметься землею рафаїнців. Яір, син Манасії, взяв усю околицю Арґову аж до кордонів ґарґасійців та омахатійців. Він назвав їх своїм ім’ям: Васан Авот Яір, як це і є аж до цього дня. Махірові я дав Ґалаад. А Рувимові та Ґадові я дав землю від Ґалаада аж до потоку Арнон, зі серединою потоку як кордоном, і аж до Явоку (цей потік – кордон синів Аммана, а Арава та Йордан – кордон Маханарату), і аж до моря Арави, до Солоного моря, під Асидотом, з Фасґою на сході. Того часу я звелів вам, кажучи: Господь, ваш Бог, дав вам цю землю у володіння. Тож кожний, хто сильний, озброївшись, ідіть попереду, перед обличчям ваших братів, ізраїльських синів. Тільки ваші жінки, ваші діти та ваша худоба (я знаю, що у вас багато худоби!) нехай живуть у ваших містах, які я вам дав, аж поки Господь, ваш Бог, не дасть спочинку вашим братам, так само, як і вам, – і вони також заволодіють землею, яку Господь, ваш Бог, дає їм за Йорданом. Тоді повернетесь кожний до свого володіння, яке я вам дав. Того часу я дав настанови Ісусові, кажучи: Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, вчинив із цими двома царями. Так само Господь вчинить з усіма царствами, до яких ти переправляєшся. Не бійтеся їх, бо Господь, ваш Бог, Сам воюватиме за вас! Того часу я благав Господа, кажучи: Господи, Господи, Ти почав показувати Своєму слузі Свою міць і Свою силу, могутню руку і піднесене рамено! Адже хто той бог на небі чи на землі, який вчинив би так, як Ти вчинив, подібно до Твоєї сили? Тож нехай я, переправившись, побачу ту добру землю, що за Йорданом, ту добру гору та Антиливан! Та Господь не зважив на мене через вас і не вислухав мене. І Господь сказав мені: Досить тобі, перестань далі говорити про це. Піднімись на вершину Тесаного каменю й поглянь очима на мореb, на північ, на південь та на схід. Подивися своїми очима, бо ти не переправишся через цей Йордан! Дай настанови Ісусові, укріпи його і підбадьор його, бо це він переправиться на чолі цього народу, і він передасть їм у спадщину землю, яку ти бачив. І ми осіли в долині поблизу дому Фоґора.

 

П’ята книга Мойсея
Второзаконня,
Глава 3

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії