Читання 9 лютого

Читання дня

Євангеліє

Два чоловіки прийшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митар.

Фарисей, ставши, молився сам у собі так: Боже! дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники, або як цей митар:

пощуся двічі на тиждень, даю десяту частину з усього, що придбаю.

А митар, стоячи віддаля, не смів і очей звести на небо; але, б’ючи себе в груди, говорив: Боже! будь милостивий до мене, грішника!

Кажу вам, що цей пішов до дому свого оправданий більше, ніж той: бо всякий, хто підносить сам себе, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 18, вірші 10–14

Апостол

А ти наслідував мене у вченні, житті, прихильності, вірі, великодушності, любові, терпінні,

у гоніннях, стражданнях, що спіткали мене в Антіохії, Іконії, Лістрах; які гоніння я переніс, і від усіх визволив мене Господь.

Та й усі, бажаючі жити побожно в Христі Іісусі, будуть гнані.

Лихі ж люди і обманщики матимуть успіх у злому, зводячи інших і себе зводячи.

А ти перебувай у тому, чого тебе навчили і що тобі довірили, знаючи, ким ти навчений.

До того ж, ти з дитинства знаєш священні писання, які можуть умудрити тебе на спасіння вірою в Христа Іісуса.

 

Друге послання до Тимофія святого апостола Павла,
Глава 3, вірші 10–15

Старий Заповіт

Господь звернувся до Мойсея на заході Моава, біля Йордану, поблизу Єрихона, промовляючи: Накажи ізраїльським синам, хай дадуть левитам зі спадщини їхньої власності міста для проживання, і прилеглі околиці міст, що довкола них, вони також дадуть левитам. Міста будуть їм для проживання, а відділена земля буде їм, їхній худобі та всім їхнім чотириногим. Околиці міст, які дасте левитам, простягатимуться від стін міста й далі, – на дві тисячі ліктів довкола. Тож відміряєш ззовні міста сторону, що до сходу, – дві тисячі ліктів, і сторону, що до півдня, – дві тисячі ліктів, і сторону, що до моря, – дві тисячі ліктів, і сторону, що до півночі, – дві тисячі ліктів. А місто для вас буде посередині цього, – і прилеглі території міста. З міст, які дасте левитам, шість міст будуть як сховища, щоб утікали туди вбивці, а крім них, – ще сорок два міста. Усіх міст, які дасте левитам, буде сорок вісім – їх і їхніх прилеглих околиць. Щодо міст, які передасте з володіння ізраїльських синів, то від численних виділите більше, а від нечисленних – менше, – кожний, в залежності від свого спадку, який отримав, передасть міста левитам. І промовляв Господь до Мойсея, кажучи: Скажи ізраїльським синам і звели їм: Ви переходите через Йордан у Ханаанську землю. Ви відділите самі собі міста: міста-сховища будуть у вас, щоб утікали туди вбивці, – ті, хто вбив душу не навмисно. І будуть вам ці міста за сховища від кровних месників; і не помре той, хто вбив, перш ніж стане на суд перед громадою.¶ І міста, котрі дасте, – це шість міст, які будуть для вас сховищами. Три міста дасте по інший бік Йордану і три міста дасте в Ханаанській землі. Вони будуть сховищами для ізраїльських синів, для приходьків і тих, які живуть між вами; ці міста будуть сховищами, щоб утекти туди кожному, хто вбив душу ненавмисне. Але той, хто вб’є його залізним знаряддям, і він загине, то це – вбивство; вбивця неодмінно має помертиy! Якщо ж ударить його каменем з руки, від якого можна померти, і той помре, то він – убивця; вбивця неодмінно має померти! Якщо ж ударить його дерев’яним знаряддям з руки, від якого можна померти, і той помре, то він – убивця; вбивця неодмінно має померти! Кровний месник, – він уб’є вбивцю; коли він його зустріне, – він його вб’є. Якщо ж штовхне його з ворожості або кине на нього будь-яку річ із засідки і той помре, або в гніві вдарить його рукою і той помре, то той, хто вдарив, неодмінно має померти; він – убивця. Вбивця неодмінно має помертиac. Кровний месник хай уб’є вбивцю, коли його зустріне.¶ Коли ж штовхне його випадково, не через ворожнечу, чи кине на нього будь-яку річ не з ненависті, якимось каменем, від якого він помре, не знаючи, що він упаде на нього і вб’є, а він не був його ворогом і не шукав йому зла, то хай розсудить громада між тим, хто вдарив, і між кровним месником. І громада визволить убивцю від кровного месника, і громада поверне його до його міста-сховища, куди утік; і житиме там до смерті великого священика, якого помазали святою олією. Якщо ж вбивця часом вийшов биad поза межі міста, до якого він утік, і знайде його кровний месник поза межами міста-сховища, і кровний месник уб’є вбивцю, то не буде він винний; тож нехай живе в місті-сховищі, доки не помре великий священик. А після смерті великого священика нехай повернеться вбивця в землю свого володіння.¶ І це буде вам за правило суду у ваші роди, в усіх ваших поселеннях.¶ Кожен, хто вб’є душу, – при свідках буде покараний як убивця, але не один свідок свідчитиме на душу, щоб їй заподіяти смерть. І не візьмете викупу за душу від убивці, на якому вина і який повинен бути вбитим; він неодмінно має померти. Не візьмете викупу, щоб утік до міста-сховища і далі жив на землі, доки не помре великий священик. І не оскверните вбивством/ кров’ю землю, на якій ви живете. Бо та кров – вона оскверняє вбивством землю. Земля не буде очищена/ отримає примирення/ викуплення через пролиту на ній кров, хіба кров’ю того, хто пролив. І не оскверните землю, на якій живете, на якій Я поселюся між вами. Бо Я Господь, Котрий живе між ізраїльськими синами.

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 35

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії