Читання 8 лютого

Читання дня

Євангеліє

Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.

І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.

Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.

І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.

Коли ж увійшов Іісус у Капернаум, підійшов до Нього сотник і благав Його:

Господи! слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.

Іісус говорить йому: Я прийду і зцілю його.

Сотник же, відповідаючи, сказав: Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій;

бо я і підвладна людина, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: «іди», і йде; і другому: «прийди», і приходить; і слузі моєму: «зроби це», і зробить.

Почувши це, Іісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.

Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;

а сини царства вигнані будуть у тьму безпросвітню: там буде плач і скрегіт зубів.

І сказав Іісус сотникові: іди, і як вірив ти, хай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.

Прийшовши до Петрового дому, Іісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,

і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і служила їм.

Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,

щоб справдилося сказане пророком Ісаією, який говорить: Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби (Іс. 53,4).

А як побачив Іісус довкола Себе багато народу, звелів учням відпливти на другий бік.

Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю! я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.

І каже йому Іісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити.

Інший же з учнів Його сказав Йому: Господи! дозволь мені спершу піти і поховати батька мого.

Але Іісус сказав йому: іди за Мною, і залиши мертвим ховати своїх мерців.

І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.

І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.

Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.

І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.

Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?

І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.

І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.

А далеко від них паслося велике стадо свиней.

І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.

І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.

Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.

І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 8

Апостол

Тому, маючи з милості Божої таке служіння, ми не сумуємо,

але, відкинувши приховані соромні вчинки, не вдаючись до хитрості та не перекручуючи слова Божого, а відкриваючи істину, доручаємо себе совісті кожної людини перед Богом.

Якщо ж і закрите благовіствування наше, то закрите для тих, що гинуть.

Для невіруючих, у яких бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Котрий є образ Бога невидимого.

Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Іісуса, Господа, а ми – раби ваші для Іісуса,

тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Іісуса Христа.

Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам.

Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії;

нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо.

Завжди носимо в тілі мертвість Господа Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося в тілі нашому.

Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося у смертній плоті нашій,

то ж смерть діє в нас, а життя у вас.

Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо,

знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Іісуса, воскресить через Іісуса і нас і поставить перед Собою з вами.

Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу.

Тому ми не сумуємо; але якщо зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній з дня на день оновлюється.

Бо короткочасне легке страждання наше викликає безмежну вічну славу,

коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме вічне.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

Господь звернувся до Мойсея, кажучи: Накажи ізраїльським синам і промов до них: Ви входите в Ханаанську землю. Вона буде вам у спадок – Ханаанська земля в її границях. І буде вам належати південна сторона від пустелі Сін аж до кордону Едома; і буде для вас кордон з півдня – від частини Солоного моря зі сходу. І поверне ваш кордон на півдні до висот Акравіна, і пройде Сенну, і простягнеться на південь до Кадис-Варни, і вийде до поселення Арад, і пройде Асемону. Він обігне лінією від Асемони до єгипетського потоку, а закінченням буде море. А західний кордон буде у вас: Велике море буде кордоном, – це буде ваш кордон із заходу. А оце ваші кордони на півночі: від Великого моря відміряєте самі для себе від Гор-гори. І від Гор-гори відміряєте собі до входу в Емат, тож кордон перетне Сараду; і вийде кордон до Дефрона, а його закінченням буде Асернаїн. Це буде для вас кордон з півночі. І відміряєте для себе східний кордон від Асернаїна до Сепфами. І піде кордон від Сепфами до Арвили зі сходу, до джерел; далі кордон піде від Вили поза Генесаретським морем зі сходу. І спуститься кордон по Йордані, а його закінченням буде Солоне море. Це буде ваша земля і її кордони довкола. І заповів Мойсей ізраїльським синам, кажучи: Це земля, яку отримаєте у володіння жеребкуванням, як заповів Господь Мойсеєві: дати її дев’ятьом племенам та половині племені Манасії. Оскільки плем’я синів Рувима та плем’я синів Ґада, як і половина племені Манасії, отримали з їхніми родами по батьківській лінії – вони вже одержали свою спадщину; ці два племені й половина племені одержали свою спадщину за Йорданом – напроти Єрихона до півдня, на сході. І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Оце імена мужів, які поділять вам у спадщину землю: священик Елеазар та Ісус, син Навина. І візьмете по одному старійшині/ князю з племені, щоб поділили вам у спадщину землю. Ось імена тих мужів: з племені Юди – Халев, син Єфонії; з племені Симеона – Саламіїл, син Еміюда; з племені Веніамина – Елдад, син Хаслона; з племені Дана – старійшина/ князь Вакхір, син Еґлія; із синів Йосипа з племені синів Манасії – старійшина/ князь Аніїл, син Уфіда; з племені синів Єфрема – старійшина/ князь Камуїл, син Савати; з племені Завулона – старійшина/ князь Елісафан, син Фарнаха; з племені синів Іссахара – старійшина/ князь Фалтіїл, син Ози; з племені синів Асира – старійшина/ князь Ахіор, син Селемія; з племені Нефталима – старійшина/ князь Фадаїл, син Венаміюда. Це ті, яким Господь заповів поділити спадщину ізраїльським синам у Ханаанській землі.

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 34

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії