Читання 7 лютого

Читання дня

Євангеліє

Не судіть, то не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти.

І що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не відчуваєш?

Або, як скажеш братові твоєму: «дай, я вийму сучок з ока твого», коли колода в оці твоїм?

Лицеміре! Вийми спершу колоду з ока твого і тоді побачиш, як вийняти сучок з ока брата твого.

Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали вас.

Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.

Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? і коли попросить риби, подала б йому змію?

Отже, якщо ви, будучи злі, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього.

Отож все, як бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, бо в цьому закон і пророки.

Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ворота і простора дорога ведуть на погибель, і багато ідуть ними; бо тісні ворота і вузька дорога ведуть у життя, і мало хто знаходить їх.

Остерігайтесь лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині вовки хижі.

По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини, або смокви з реп’яхів?

Так усяке добре дерево плоди добрі приносить, а погане дерево плоди погані приносить.

Не може дерево добре приносити плоди погані, ні дерево погане приносити плоди добрі.

Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь.

Отож по їхніх плодах пізнаєте їх.

Не кожен, хто говорить Мені: «Господи! Господи!», увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного.

Багато хто скаже Мені в той день: Господи! Господи! чи не Твоїм ім’ям ми пророкували? і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли? і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили?

І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня.

Отож всякого, хто слухає слова Мої ці і виконує їх, уподібню мужу розумному, котрий збудував будинок свій на камені; і пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був заснований на камені.

І кожен, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, котрий збудував будинок свій на піску; і пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике.

І коли Іісус скінчив слова ці, народ дивувався вченню Його, бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники і фарисеї.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 7

Апостол

Невже нам знову знайомитися з вами? Невже потрібні для нас, як для деяких, схвальні послання до вас або від вас?

Ви – наше послання, написане у серцях наших, яке пізнають і читають усі люди;

ви показуєте собою, що ви – послання Христове, через служіння наше, написане не чорнилом, а Духом Бога живого, не на кам’яних скрижалях, а на плотяних скрижалях серця.

Таку впевненість ми маємо в Бозі через Христа.

Не тому, щоб ми самі здатні були помислити щось від себе, ніби від себе, але здібність наша від Бога.

Він дав нам здібність бути служителями Нового Завіту, не букви, а духу, тому що буква вбиває, а дух животворить.

Якщо ж служіння смертоносним буквам, написане на каменях, було таке славне, що сини Ізраїлеві не могли дивитись на обличчя Мойсеєве з причини минущої слави обличчя його,–

то чи не значно славнішим має бути служіння духа?

Бо коли служіння осудження – славне, то тим більше багате славою служіння оправдання.

Те прославлене навіть не є славним з цього боку, з причини переважаючої слави наступного.

Бо, якщо минаюче славне, тим славніше перебуваюче.

Маючи таку надію, ми діємо з великим дерзновінням,

а не так, як Мойсей, котрий клав покривало на обличчя своє, щоб сини Ізраїлеві не дивилися на кінець минаючого.

Та розум їхній засліпився: бо те ж саме покривало донині лишається незнятим при читанні Старого Завіту, бо воно знімається Христом.

Донині, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на серці їхньому,

але коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається.

Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода.

А ми всі відкритим обличчям, як у дзеркалі, дивлячись на славу Господню, преображаємось у той же образ від слави до слави, як від Господнього Духа.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 3

Старий Заповіт

А це – стоянки ізраїльських синів, які вийшли з Єгипетської землі з їхнім військом, під керівництвом Мойсея і Аарона. І Мойсей описав їхні походи та їхні зупинки за Господнім словом. Це – стоянки під час їхнього походу. Вони вирушили з Рамеси першого місяця, п’ятнадцятого дня першого місяця. Наступного дня після Пасхи ізраїльські сини під рукою високою вийшли перед усіма єгиптянами/ на виду в усіх єгиптян. А єгиптяни ховали всіх своїх мертвих, яких уразив Господь, кожного первонародженого в Єгипетській землі – Господь звершив помсту серед їхніх богів. А вирушивши з Рамеси, Ізраїльські сини отаборилися в Сокхоті. А з Сокхота вони рушили і отаборилися у Вутані, який є частково в пустелі. З Вутана вони рушили далі і розмістилися біля гирла Еірота, що перед Веелсепфоном, і отаборилися навпроти Маґдола. А з-перед Еірота рушили і пройшли посеред моря до пустелі, й пішли дорогою в три дні через пустелю та отаборилися в Гіркоті. Далі рушили з Гіркоти і прибули до Еліма. А в Елімі було дванадцять водних джерел і сімдесят стовбурів пальмових дерев. Там, біля води, вони отаборилися. І рушили з Еліма, й отаборилися біля Червоного моря. І рушили від Червоного моря, і отаборилися в пустелі Сін. І рушили з пустелі Сін, і отаборилися в Рафаці. І рушили з Рафаки, і отаборилися в Елусі. І рушили з Елуса, і отаборилися в Рафідіні, а там для народу не було води для пиття. І рушили з Рафідіна, й отаборилися в пустелі Сін. І рушили з пустелі Сін, і отаборилися в Гробницях пожадання. І рушили з Гробниць пожадання, і отаборилися в Асироті. І рушили з Асирота, й отаборилися в Ратамі. І рушили з Ратама, і отаборилися в Ремон-Фаресі. І рушили з Ремон-Фареса, і отаборилися в Левоні. І рушили з Левона, і отаборилися в Десі. І рушили з Деси, й отаборилися в Макелаті. І рушили з Макелата, й отаборилися в Сафарі. І рушили з Сафара, і отаборилися в Харадаті. І рушили з Харадата, й отаборилися в Макилоті. І рушили з Макилота, й отаборилися в Катааті. І рушили з Катаата, й отаборилися в Тараті. І рушили з Тарата, й отаборилися в Матеці. І рушили з Матеки, й отаборилися в Аселмоні. І рушили з Аселмони, й отаборилися в Масуруті. І рушили з Масурута, й отаборилися в Ванаякані. І рушили з Ванаякана, й отаборилися біля гори Ґадґад. І рушили від гори Ґадґад, і отаборилися в Етеваті. І рушили з Етевати, й отаборилися в Евроні. І рушили з Еврона, й отаборилися в Ґесіон-Ґавері. І рушили з Ґесіон-Ґавера, й отаборилися в пустелі Сін. І рушили з пустелі Сін, і отаборилися в пустелі Фаран, що є Кадисом. І рушили з Кадиса, й отаборилися біля гори Ор, поблизу землі Едома. І там, на сороковому році виходу ізраїльських синів з Єгипетської землі – п’ятого місяця, першого дня місяця, священик Аарон за Господнім наказом вийшов на гору і помер. Аарон мав сто двадцять три роки, коли помер на горі Ор. А коли Хананій, цар Араду, який жив у Ханаанській землі, почув, що прибули ізраїльські сини, то вони рушили від гори Ор і отаборилися в Селмоні. І рушили з Селмона, й отаборилися у Фіно. І рушили з Фіно, та отаборилися в Овоті. І рушили з Овота, й отаборилися в Ґаї, на другому березі, на границях Моава. І рушили з Ґая, і отаборилися в Девон-Ґаді. І рушили з Девон-Ґада й отаборилися в Ґелмон-Девлатемі. І рушили з Ґелмон-Девлатема, й отаборилися в горах Аваріма, напроти Вавава. І рушили з гір Аваріма, й отаборилися на заході Моава, біля Йордану, поблизу Єрихона. Далі вони отаборилися біля Йордану, між Есімотом та Велсатімом, на заході Моава.¶ І тут, на заході Моава, біля Йордану, поблизу Єрихона, Господь звернувся до Мойсея, кажучи: Говори до ізраїльських синів і скажи їм: Ви переходите через Йордан у Ханаанську землю. Тож вигубите всіх, хто живе на землі перед вашими обличчям, і знищите їхні висоти і всіх їхніх відлитих ідолів; їх ви знищите, а всі їхні пам’ятні стовпи усунете! Ви вигубите всіх, хто заселяє цю землю, і поселитеся в ній! Бо Я дав вам їхню землю у спадок. І отримаєте як спадщину їхню землю за жеребом, згідно з вашими племенами. Численнішим збільшите їхнє володіння, а меншим зменшите їхнє володіння. На що лише випаде його ім’я при жеребкуванні, – там йому буде; успадкуєте за вашими родами по батьківській лінії. Якщо ж не вигубите з-перед себе тих, хто живе на цій землі, то буде, що ті, кого з них залишите, будуть скалкою у ваших очах і списом у ваших легенях, і будуть ворогами на землі, на якій ви поселитеся. І буде, що так, як Я задумав зробити з ними, те вчиню з вами.

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 33

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії