Читання 6 лютого

Читання дня

Євангеліє

Пильнуйте, не творіть милостині вашої перед людьми з тим, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного.

Отже, коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже приймають нагороду свою.

У тебе ж, як твориш милостиню, хай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя,

щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно.

І, коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі люблять у синагогах і на розі вулиць, зупиняючись, молитися, щоб показатися перед людьми. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.

Ти ж, коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Котрий втайні, і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть;

не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше вашого прохання в Нього.

Моліться ж так: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім’я Твоє;

хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі;

хліб наш насущний дай нам на цей день;

і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;

і не введи* нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава повік. Амінь.

Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний,

а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.

Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають на себе похмурі обличчя, щоб на людях показатися такими, що постяться. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.

А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє,

щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий втайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа точать і де злодії підкопують і крадуть,

а збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не точать і де злодії не підкопують і не крадуть,

бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.

Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле;

коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява?

Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного буде ненавидіти, а другого любити; або до одного виявлятиме старанність, а про другого не дбатиме. Не можете служити Богові й мамоні*.

Тому кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що одягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло за одежу?

Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають в житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Чи ви ж не багато кращі за них?

Та і хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?

І про одежу чого піклуєтесь? Подивіться на лілії польові, як вони ростуть: ні трудяться, ні прядуть;

але кажу вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них;

коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще вас, маловіри!

Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися?

бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.

Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.

Отож не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день сам піклуватиметься про своє. Досить для кожного дня своїх турбот.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 6

Апостол

Отож я вирішив сам у собі не приходити до вас знову у смутку.

Бо коли я засмучую вас, то хто втішить мене, як не той, хто засмучений мною?

Те саме я і писав до вас, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за яких мені належало радіти, бо у всіх вас впевнений, що моя радість є радість і для всіх вас.

Від великої скорботи і туги серця я писав вам з великими сльозами не для того, щоб засмутити вас, але щоб ви пізнали любов, яку я без міри маю до вас.

Коли ж хто засмутив, то не мене засмутив, а частково,– щоб не сказати багато,– і всіх вас.

Для такого досить цього покарання від багатьох,

то ж вам краще вже простити його і втішити, щоб його не поглинула надмірна печаль.

І тому прошу вас виявіть до нього любов.

Бо я для того і писав, щоб дізнатися на досвіді, чи в усьому ви слухняні.

А кого ви в чому прощаєте, того і я; бо і я, коли простив кого в чому, простив для вас від лиця Христового,

щоб не заподіяв шкоди нам сатана, бо нам відомі його наміри.

Прийшовши до Троади благовістити про Христа, хоч Господь і відчинив мені двері,

я не мав спокою духу моєму, бо не знайшов там брата мого Тита; але, попрощавшись з ними, я пішов до Македонії.

Але дяка Богові, Котрий завжди дає нам торжествувати у Христі, і благоухання пізнання про Себе розповсюджує нами у всякому місці.

Бо ми Христове благоухання Богові в тих, що спасаються і в тих, що гинуть.

Для одних запах смертоносний на смерть, а для інших запах животворний на життя. І хто здатний до цього?

Бо ми не пошкоджуємо слова Божого, як багато хто, але проповідуємо щиро, як від Бога, перед Богом, у Христі.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 2

Старий Заповіт

У синів Рувима та в синів Ґада було дуже багато худоби. Вони побачили околиці Язера та околиці Ґалаада, а було те місце місцем для худоби. Тож сини Рувима й сини Ґада прийшли і сказали Мойсеєві, священикові Елеазарові й князям громади, говорячи: Атарот, Девон, Язер, Намвра, Есевон, Елеалі, Севама, Навав і Веан – це землі, які Господь передав ізраїльським синам; це землі – для пасовиськ, а в твоїх рабів є худоба. Якщо ми знайшли ласку в тебе, – говорили вони, – то нехай буде дана ця земля твоїм слугам у спадок, і не переводь нас через Йордан. А Мойсей запитав синів Ґада та синів Рувима: Ваші брати підуть у бій, а ви тут осядете? Навіщо відвертаєте розум ізраїльських синів не переходити в землю, яку їм дає Господь? Хіба не так вчинили ваші батьки, коли я послав їх з Кадиса-Варни обстежити землю? Вони пішли в Долину виноградного грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб ті не йшли в землю, яку Господь їм дав. І в той день Господь запалав гнівом, і поклявся, кажучи: Люди, які вийшли з Єгипту, від двадцятилітніх і старше, які вміли розпізнати зло і добро, не побачать землі, яку Я пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову, бо вони не пішли за Мною! За винятком Халева, сина Єфонії, який відділився, та Ісуса, сина Навина, бо і він пішов слідом за Господом! І запалав Господь гнівом на Ізраїля, і Він водив їх по пустелі сорок років, доки повністю не загинув увесь рід тих, хто чинив зло перед Господом. Замість ваших батьків ось постали ви, натовп грішних людей, щоб ще продовжити гнів Господнього обурення на Ізраїля. Адже ви відвернетеся від нього, щоб він і надалі залишив його в пустелі, – ви вчините беззаконно проти всієї цієї громади. Та вони прийшли до нього і сказали: Ми тут збудуємо загони для овець, для нашої худоби і міста для наших господарств. А самі, озброївшись, будемо першою лавою серед ізраїльських синів, доки не заведемо їх до їхнього місця. Наші ж господарства оселяться в містах, обнесених мурами від тих, хто живе на цій землі. Ми ж не повернемось до наших осель, доки ізраїльські сини не поділять своєї спадщини. І ми не отримаємо спадку з ними по той бік Йордану і далі, адже ми одержали спадщину за Йорданом, на сході! Тоді Мойсей сказав їм: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну, і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений з-перед Його обличчя, і доки земля не буде повністю опанована перед Господом і лише після цього повернетесь, то будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам у володіння перед Господом. Якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і пізнаєте свій гріх, коли захопить вас зло. Тож збудуєте самі собі міста для ваших господарств, і загони для вашої худоби – зробите те, що вийшло з ваших уст. І сини Рувима та сини Ґада сказали Мойсеєві, запевняючи: Твої раби вчинять так, як Господь наш наказує! Наші господарства, наші жінки і вся наша худоба будуть у містах Ґалааду, а твої раби, всі озброєні й у бойовій готовності, виступлять перед Господом на війну – так, як каже Господь. Тоді Мойсей поставив перед ними священика Елеазара та Ісуса, сина Навина, а також голів родів по батьківській лінії з ізраїльських племен. І Мойсей сказав їм: Якщо сини Рувима та сини Ґада перейдуть з вами Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і ви заволодієте землею, яка перед вами, то дасте їм Ґалаадську землю у володіння. Якщо ж вони не перейдуть озброєні з вами на війну перед Господом, то переправите їхні господарства, їхніх жінок і їхню худобу попереду вас у Ханаанську землю, і вони одержать спадщину між вами в Ханаанській землі. А сини Рувима та сини Ґада у відповідь сказали: Що тільки Господь говорить своїм слугам, так ми і чинитимемо. Ми, озброєні перед Господом, перейдемо через ріку в Ханаанську землю, а спадщину дасте нам за Йорданом. І Мойсей дав їм (синам Ґада, синам Рувима і половині племені Манасії, зі синів Йосипа) царство Сіона, царя аморейців, і царство Оґа, царя Васана, – землю і міста з їхніми околицями, з містами довколишньої землі. І сини Ґада збудували Девон, Атарот, Ароір, Софар і Язир, і укріпили їх; і Намвру та Ветаран – укріплені міста з загонами для овець. А сини Рувима збудували Есевон, Елеалі, Каріятем і Веелмеон, оточивши їх мурами, і Севаму; міста, які збудували, вони назвали власними іменами.¶ Якось син Махіра, сина Манасії, пішов на Ґалаад – і захопив його, а аморейців, які жили в ньому, він вигубив. Тож Мойсей віддав Ґалаад Махірові, синові Манасії, і він оселився там. А Яір, син Манасії, пішов та захопив їхні села, і назвав їх селами Яіра. І Навав пішов та захопив Канат і його села; і назвав їх Навот – своїм ім’ям.

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 32

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії