Читання 22 січня

Читання дня

Євангеліє

Хай не тривожиться серце ваше: віруйте в Бога, і в Мене віруйте.

В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам.

І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я.

А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте.

Фома сказав Йому: Господи! не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь?

Іісус сказав йому: Я є путь і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.

Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його.

Филип сказав Йому: Господи! покажи нам Отця, і досить нам.

Іісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця?

Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла.

Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені; а якщо не так, то вірте Мені за самими ділами.

Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він сотворить, і більше цих сотворить; тому що Я до Отця Мого іду.

І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині.

І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю.

Якщо любите Мене, то виконуйте Мої заповіді.

І Я умолю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, що буде з вами повік,

Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде.

Не залишу вас сиротами; прийду до вас.

Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити.

У той день дізнаєтесь ви, що Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас.

Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, той возлюблений буде Отцем Моїм; і Я полюблю його і явлюся йому Сам.

Іуда, не Іскаріот, говорить Йому: Господи! що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові?

Іісус сказав йому у відповідь: хто любить Мене, той слово Моє виконуватиме; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього і оселю сотворимо у нього.

А хто не любить Мене, слів Моїх не виконує; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене.

Це сказав Я вам, перебуваючи з вами.

Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усьому і нагадає вам усе, що Я говорив вам.

Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться серце ваше і хай не страхається.

28 Ви чули, що Я сказав вам: іду від вас і прийду до вас. Коли б ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: іду до Отця; бо Отець Мій більший за Мене.

І ось, Я сказав вам про те, перше ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться.

Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього, і в Мені не має нічого.

Але щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так і творю: встаньте, підемо звідси.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава 14

Апостол

Є вірна чутка, що у вас з’явилося блудодіяння і притому таке блудодіяння, якого не чути навіть у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого.

І ви загордилися, замість того, щоб краще плакати, і того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого.

А я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло, у зібранні вашому, в ім’я Господа нашого Іісуса Христа разом з моїм духом, силою Господа нашого Іісуса Христа, віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Іісуса Христа.

Нічим вам хвалитися. Хіба не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто?

Отож очистіть стару закваску, щоб бути вам новим тістом, бо ви – безквасні, адже Пасха наша, Христос, закланий за нас.

Тому будемо святкувати не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти і істини.

Я писав вам у посланні – не знатися з блудниками; проте, не взагалі з блудниками світу цього, або лихварями, або крадіями, або ідолослужителями, бо інакше треба було б вам вийти із світу цього.

Нині ж писав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п’яницею, чи крадієм; з таким навіть і не їсти разом.

Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите?

А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 5

Старий Заповіт

І промовив Господь до Мойсея і до Елеазара, сина Аарона-священика: Зберіть мідні кадильниці з-поміж спалених, а цей чужий вогонь розсипте там, бо освятилися кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І зробіть з них ковані пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед Господа, тож вони освятилися і стали знаком для ізраїльських синів. І Елеазар, син Аарона-священика, взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони настелили їх на покриття жертовника, – на згадку ізраїльським синам, щоб хтось сторонній, який не є нащадком Аарона, не підходив, щоб класти ладан перед Господом, аби не сталося з ним так, як з Коре і його бунтівною громадою, – як і сказав Господь через посередництво Мойсея. А наступного дня ізраїльські сини нарікали на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви вигубили Господній народ! І сталося, коли громада зійшлася разом проти Мойсея і Аарона, й накинулася на намет свідчення, – аж ось його покрила хмара, і з’явилася Господня слава. Мойсей та Аарон вийшли на передню сторону намету свідчення. І Господь заговорив до Мойсея і Аарона, кажучи: Відділіться від цієї громади, і Я вигублю їх враз! І вони впали на свої обличчя. І Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип на нього ладану, й неси швидко в табір, і помолися за них! Бо вийшов з-перед Господа гнів, щоб почати знищувати народ. І взяв Аарон, як і сказав йому Мойсей, та побіг до табору. А вже почалося вигублення народу. Тож він насипав ладану і помолився за народ. Він став між мертвими та живими – і пагуба припинилася. А тих, хто помер під час пагуби, було чотирнадцять тисяч сімсот, не рахуючи тих, які померли з через Коре. Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в намет свідчення, – пагуба припинилася. І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Звернися до ізраїльських синів, і візьми у них посохи, – посох з кожного роду по батьківській лінії; від усіх їхніх старійшин – за їхніми родами по батьківській лінії – дванадцять посохів; ти напиши ім’я кожного з них на його пососі. А ім’я Аарона напиши на пососі Левія, бо є лише один посох, його і дадуть згідно з племенем по їхній батьківській лінії. І покладеш їх в наметі свідчення, перед Свідченням, – там, де Я дам тобі Себе пізнати. І станеться так, що в чоловіка, якого Я виберу, розквітне посох. Тож Я усуну з-перед Себе нарікання їзраїльських синів, яким вони нарікають на вас. Тож Мойсей звернувся до ізраїльських синів, і всі їхні старійшини віддали йому свої посохи, – по одному посоху від кожного старійшини – за кількістю старійшин згідно з їхніми родами по батьківській лінії: дванадцять посохів, і посох Аарона був між їхніми посохами. І Мойсей поклав посохи перед Господом у наметі свідчення. А наступного дня сталося таке: Мойсей і Аарон увійшли в намет свідчення, – аж ось розквіт посох Аарона з дому Левія! Він пустив пагінці й зацвів квітами й уродив горіхи. Мойсей же виніс усі посохи від Господньої присутності до всіх ізраїльських синів; вони роздивилися, і кожний узяв свій посох. І сказав Господь до Мойсея: Поклади посох Аарона перед Свідченням, нехай зберігається він як знак для бунтівних синів. І хай припинять свої нарікання на Мене, – тоді не помруть! І Мойсей з Аароном зробили так, як заповів Господь Мойсеєві, – так вони і зробили. І промовили ізраїльські сини до Мойсея, кажучи: Ось ми повністю гинемо, пропадаємо, ми зовсім винищені. Кожний, хто тільки доторкається до Господнього намету, гине. Невже ми зовсім вимремо?

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 17

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії