Читання 19 січня

Читання дня

Євангеліє

Тоді приходить Іісус з Галілеї на Іордан до Іоанна хреститися від нього.

Іоанн же стримував Його і говорив: мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?

Але Іісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду. Тоді Іоанн допускає Його.

І, хрестившись, Іісус вийшов зразу ж з води,– і ось, розкрились Йому небеса, і побачив Іоанн Духа Божого, Котрий сходив, як голуб, і спускався на Нього.

І ось, голос з неба, який говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 3, вірші 13–17

Апостол

Бо явилась благодать Божа, спасительна для всіх людей,

яка вчить нас, щоб ми, відкинувши нечестя і мирські похоті, доброчесно, праведно і благочестиво жили в нинішньому віці,

очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа,

Котрий дав Себе за нас, щоб визволити нас від усякого беззаконня і очистити Собі людей вибраних, ревних до добрих діл.

 

Коли ж явилась благодать і людинолюбство Спасителя нашого, Бога,

Він спас нас не за діла праведності, які б ми сотворили, а з Своєї милості, через купіль відродження і оновлення Святим Духом,

Якого щедро вилив на нас через Іісуса Христа Спасителя нашого,

щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вічного життя.

 

Послання до Тита святого апостола Павла,
Глава 2, вірші 11–14, глава 3, вірші 4–7

Старий Заповіт

І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч. Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Вся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали! І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет? І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет! Тоді Мойсей з Аароном впали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів, а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, – з тих, хто оглядав землю, – роздерли на собі одяг, і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра. Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, – землю, що тече молоком і медом. Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас – пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас – Господь! Не бійтеся їх! Однак вся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення – всім ізраїльським синам. І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них? Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, – більшим, ніж цей. Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ. Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі. А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє ім’я, говоритимуть, кажучи: Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі. А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи: Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистимf винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь. Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер! А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них – за твоїм словом. Але живу Я, і живе Моє ім’я, і Господня слава наповнить усю землю! Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, – таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, всякий недосвідчений та молодий, – цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її! Халев же, Мій раб, – оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, – то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її! Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря. І промовив Господь до Мойсея й Аарона, кажучи: Доки бути цій злій громаді? Те, що вони нарікають на Мене, і скарги ізраїльських синів на вас Я почув. Скажи їм: Я живу! – каже Господь. Що ви сказали до Моїх вух, те дійсно і зроблю вам. У цій пустелі поляжуть ваші кості, – вся ваша кількість, ваші пораховані від двадцятилітніх і старше, які нарікали на Мене. Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, – крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина. А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули. А ваші кості поляжуть у цій пустелі. Тож ваші сини живитимуться в пустелі/ будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі. За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, – сорок днів, – будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років – рік за день, – і ви пізнаєте гнів Мого обурення. Я, Господь, це сказав! Насправді так зроблю з цією нікчемною громадою, яка об’єдналася проти Мене! Вони будуть вигублені в цій пустелі, – тут вони загинуть! А ті люди, яких посилав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, нарікали на неї перед громадою та розпускали погані чутки про землю, – померли від пошесті перед Господом ті люди, які говорили погане проти землі. А Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглянути землю. І Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, і народ дуже засмутився. А вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми, присутні тут, підемо до краю, про який сказав Господь, бо ми згрішили. Та Мойсей сказав: Чому ви порушуєте слово Господа? Успіху не буде у вас! Не йдіть, бо немає з вами Господа, тож ви впадете перед вашими ворогами. Адже там перед вами – амалик і ханаанець, і поляжете від меча, бо ви відвернулися, виявивши непослух Господу, тож Господа не буде посеред вас. І все ж таки вони рішуче пішли на вершину гори. А ковчег Господнього завіту і Мойсей не рушали з табору. Амалик же і ханаанець, які засіли на тій горі, спустилися і розгромили їх, і вигублювали їх аж до Ерми. І вони повернулися до табору.

 

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 14

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії