Читання 11 січня

Читання дня

Євангеліє

Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.

За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.

Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.

Наближалася ж Пасха, іудейське свято.

Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?

Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.

Филип відповів Йому: їм на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.

Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:

тут у одного юнака є п’ять хлібів ячмінних і дві риби; але що то на таку кількість?

Іісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отож сіло людей близько п’яти тисяч.

Іісус, взявши хліби і воздавши подяку, роздав учням, а учні – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.

І коли наситились, то сказав учням Своїм: зберіть куски, що залишились, щоб нічого не пропало.

І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків кусками від п’яти ячмінних хлібів, що залишились у тих, котрі їли.

Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Іісус, сказали: це воістину Той Пророк, Котрий має прийти у світ.

Іісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.

Коли ж настав вечір, то учні Його зійшли до моря

і, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Іісус не приходив до них.

Дув сильний вітер і море хвилювалось.

Пропливши стадій* близько двадцяти п’яти чи тридцяти, вони побачили Іісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.

Але Він сказав їм: це Я; не бійтесь.

Вони хотіли взяти Його в човен; і відразу човен пристав до берега, куди пливли.

Другого дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли учні Його, і що Іісус не входив у човен з учнями Своїми, а відпливли одні учні Його.

Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб з благословіння Господнього.

Отже, коли народ побачив, що тут нема Іісуса, ні учнів Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Іісуса.

І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Равві! коли Ти прийшов сюди?

Іісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.

Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка зостається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Отець, Бог.

Вони сказали Йому: що нам робити, щоб творити діла Божі?

Іісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже: щоб ви вірували в Того, Кого Він послав.

На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти сотвориш, щоб ми побачили і повірили Тобі? що Ти робиш?

Батьки наші їли манну в пустині, як написано: хліб з неба дав їм їсти (Пс. 77,29).

Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.

Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.

На це сказали Йому: Господи! завжди давай нам такий хліб.

Іісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.

Але Я вам сказав, що ви і бачили Мене, і не віруєте.

Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,

бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Котрий послав Мене.

Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб із того, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.

Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.

Нарікали на Нього іудеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.

І говорили: чи не Іісус це, син Йосифа, батька і Матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?

Іісус сказав їм у відповідь: не нарікайте між собою.

Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не покличе його; і Я воскрешу його в останній день.

У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене (Іс. 54,13).

Це не те, щоб хто бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.

Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.

Я є хліб життя.

Батьки ваші їли манну в пустині й померли;

хліб, який сходить з небес, є такий, що, хто його їсть, той не помре.

Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.

Тоді іудеї почали сперечатись між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?

Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі.

Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.

Бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є пиття.

Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому.

Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так і той, хто їсть Мене, житиме Мною.

Цей-то є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.

Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.

Багато хто з учнів Його, слухаючи те, говорили: які дивні слова! хто може це слухати?

Але Іісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його нарікають на те, сказав їм: чи це спокушає вас?

А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніше?

Дух животворить; плоть аніскільки не допомагає. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.

Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Іісус знав спочатку, хто не вірує і хто зрадить Його.

І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.

Відтоді багато з учнів Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.

Тоді Іісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?

Симон Петро відповів Йому: Господи! до кого нам йти? Ти маєш слова життя вічного:

і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.

Іісус відповів їм: чи не дванадцятьох вас вибрав Я? але один з вас диявол.

Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо цей мав зрадити Його, будучи одним з дванадцятьох.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава 6

Апостол

Всяка душа хай буде покірна  вищій владі, бо нема влади не від Бога; існуючі ж власті від Бога встановлені.

Тому той, хто противиться владі, противиться Божому повелінню. А ті, що противляться, самі викличуть на себе осудження.

Бо начальствуючі страшні не для добрих діл, а для злих. Чи хочеш не боятися влади? Роби добро і одержиш похвалу від неї, бо начальник є Божий слуга, тобі на добро. А якщо робиш зло, бійся, бо він недаремно носить меч: він Божий слуга, месник на покарання того, хто робить зло.

І тому треба підкорятися не тільки із страху покарання, але й по совісті.

Для цього ви і податки платите, бо вони, Божі слуги, цим самим постійно зайняті.

Отож віддавайте всім належне: кому податок – податок; кому оброк – оброк; кому страх – страх; кому честь – честь.

Не залишайтесь винними нікому нічим, крім взаємної любові; бо хто любить другого, той виконав закон.

Бо заповіді: не перелюбствуй, не убивай, не кради, не лжесвідчи, не побажай чужого і інші полягають у цьому слові: люби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18).

Любов не робить ближньому зла; отож любов є виконання закону.

Так робіть, знаючи час, що вже пора нам від сну прокинутися. Бо нині ближче до нас спасіння, ніж коли ми увірували.

Ніч минула, а день наблизився: отож відкинемо діла темряви і зодягнемось у зброю світла.

Як удень, будемо поводитись благопристойно, не в розгулах і п’янстві, не в перелюбстві і розпусті, не в сварливості і заздрості; а зодягніться в Господа нашого Іісуса Христа, і піклування про плоть не перетворюйте на похоті.

 

Послання до римлян святого апостола Павла,
Глава 13

Старий Заповіт

І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Промовляй до ізраїльських синів і скажи їм: Чоловік або жінка, який складе Господу особливу обітницю молитви очищення, щоб очистити себе, – буде стримуватися від вина та оцту з вина, і оцту з міцного напою він не вживатиме, і, що тільки виготовляється з винограду, він не питиме, і свіжого та сухого винограду він також не їстиме. В усі дні своєї обітниці він не вживатиме у їжу нічого, що тільки походить з винограду, – від вина з вичавленого винограду до виноградних кісточок. В усі дні своєї обітниці  очищення бритва не торкнеться його голови, доки не сповняться дні, на які давав обіцянку Господу; відрощуючи волосся на голові, буде святим. буде святим  буде виокремленим (окремим, відділеним) – виділятися серед В усі дні обітниці Господу не підійде до жодної померлої душі: ні до батька, ні до матері, ні до брата, ні до сестри – він не стане нечистим через них, якщо вони помруть, бо обітниця його Бога – на ньому, на його голові. Всі дні його обітниці він буде святим перед Господом. Якщо ж поруч з ним хтось раптово помре, то відразу оскверниться голова його обітниці, і він обстриже свою голову в той день, коли очиститься. Сьомого дня він пострижеться, а восьмого дня принесе священикові до входу в намет свідчення дві горлиці чи двох голубенят; і священик принесе одне за гріх, а одне – на всепалення; і священик для нього звершить примирення за те, що той згрішив через  мертву душу; і він освятить свою голову в той день, у який посвятився Господу –  на дні обітниці: він приведе однорічне ягня за провину, а попередні дні не будуть зараховані, бо осквернилася голова його обітниці. А це – закон для того, хто складає обітницю. Того дня, коли завершить свою обітницю, нехай особисто принесе жертвоприношення до входу в намет свідчення, принесе свій дар Господу: одне однорічне ягня без вади – на всепалення, і одну однорічну овечку без вади – за гріх, і одного барана без вади – за спасіння; а також кошик прісних хлібів з питльованого пшеничного борошна, приготованого на олії, прісного коржа, змащеного олією, свою жертву і свою жертву виливання.  і пов’язане з ними жертвопринесення та їхнє (мн.) жертовне виливання І священик принесе це перед Господа; він приготує те, що за його гріх та його всепалення, а барана принесе Господу як жертву спасіння разом з кошиком прісних хлібів, і священик принесе його  жертву і жертву виливання. І той, хто давав обітницю, обстриже голову задля  своєї обітниці/, яка свідчила про його обітницю, біля входу в намет свідчення, і покладе волосся на вогонь, що горить під жертвою спасіння. І священик візьме варену  лопатку барана, один прісний хліб з кошика та один прісний корж, і покладе на руки того, хто давав обітницю, – після обстриження ознаки його обітниці. І священик принесе їх як дар перед Господом. Це освячене – для священика, на додаток до грудинки з принесеного і до стегна особливого дару. І після цього той, хто давав обітницю, може пити вино. Це – закон для того, хто складає обітницю і хто обіцяє Господу свій дар для Господа стосовно обітниці, – понад те, на що спроможна його рука, згідно з силою його обітниці, яку складає згідно із законом очищення. І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Скажи Ааронові та його синам, говорячи: Так будете благословляти ізраїльських синів, промовляючи до них, і хай покладуть Моє ім’я на ізраїльських синах, і Я, Господь, поблагословлю їх: Нехай поблагословить тебе Господь і збереже тебе; хай засяє Господь Своїм обличчям на тебе і виявить тобі милосердя! Нехай Господь підійме Своє обличчя на тебе і хай дасть тобі мир!

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 6

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії