Читання 9 січня

Читання дня

Євангеліє

Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,– хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його, – то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.

Належало ж Йому проходити через Самарію.

Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.

Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.

Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.

Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.

Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.

Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.

Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?

Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?

Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову захоче пити,

а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.

Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.

Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,

бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.

Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.

Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.

Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.

Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.

Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.

Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.

Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.

Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.

В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?

Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:

ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?

Вони вийшли з міста і пішли до Нього.

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.

Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.

Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?

Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.

Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.

Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,

бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.

Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.

І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.

І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.

І ще більше увірувало в Нього за Його словом.

А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.        

Як минуло ж два дні Він вийшов звідти і пішов до Галілеї,

бо Сам Іісус свідчив, що пророк не має честі у cвоїй вітчизні.

Коли Він прийшов до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Ієрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.

Отож Іісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. В Капернаумі був царедворець, у якого син був хворий.

Він, почувши, що Іісус прийшов з Іудеї в Галілею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.

Іісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.

Царедворець говорить Йому: Господи! прийди, поки не вмер син мій.

Іісус каже йому: іди, син твій здоровий. Він повірив слову, що сказав йому Іісус, і пішов.

На дорозі зустріли його слуги його і сказали: син твій здоровий.

Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.

З цього батько дізнався, що це був той час, коли Іісус сказав йому: син твій здоровий, і увірував сам і весь дім його.

Це вже друге чудо сотворив Іісус, повернувшись з Іудеї в Галілею.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава 4

Апостол

Отже, питаю: невже Бог відкинув народ Свій? Зовсім ні. Бо і я ізраїльтянин, з сім’я Авраамового, з коліна Веніамінового.

Не відкинув Бог народу Свого, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що говорить Писання про Іллю? як він скаржиться Богові на Ізраїль, кажучи:

Господи! пророків Твоїх убили, жертовники Твої зруйнували; залишився я один, і моєї душі шукають (3 Цар. 19,14).

Що ж говорить йому Божа відповідь? Я зберіг Собі сім тисяч чоловік, які не преклонили коліна перед Ваалом (3 Цар. 19,18).

Так і тепер, за вибранням благодаті, зберігся остаток.

Але якщо за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б уже благодаттю. А якщо за діла, то це вже не благодать; інакше діло вже не є діло.

Що ж? Ізраїль, чого шукав, того не одержав; вибрані ж одержали, а інші озлобилися, як написано: Бог дав їм духа сонливості, очі, якими не бачать  і вуха, якими не чують, аж до цього дня (Втор. 29,4; Іс. 29,10).

І Давид говорить: хай буде трапеза їх сіттю, і тенетами, і петлею на відплату їм; хай потьмаряться очі їхні, щоб не бачили; і хребет їхній хай назавжди зігнеться (Пс. 68,23–24).

Отож питаю: невже вони спіткнулися, щоб зовсім упасти? Зовсім ні. Але від їхнього падіння спасіння язичникам, щоб викликати в них ревність.

Якщо ж падіння їхнє – багатство світові, і зменшення їхнє – багатство язичникам, то тим більше повнота їхня.

Вам кажу, язичникам. Як Апостол язичників, я прославляю служіння моє.

Чи не збуджу ревності у рідних моїх по плоті і чи не спасу декого з них?

Бо якщо відторгнення їх є примирення світу, то чим буде прийняття їх, як не життям з мертвих?

Якщо початок святий, то й ціле; і якщо корінь святий, то й гілки.

Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою маслиною, прищепився на місце їхнє і став спільником кореня та соку маслини, то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то згадай, що не ти корінь тримаєш, а корінь тебе.

Скажеш: гілки відломилися, щоб мені прищепитися.

Добре. Вони відломилися невір’ям, а ти тримаєшся вірою: не гордись, а бійся.

Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, то, гляди, чи пощадить і тебе.

Отож бачиш благість і суворість Божу: суворість до тих, що відпали, а благість до тебе, якщо ти перебуватимеш у благості Божій, інакше і ти будеш відсічений.

Але і ті, якщо не перебуватимуть у невір’ї, прищепляться, бо Бог має силу знов прищепити їх.

Бо коли ти, відсічений від дикої за природою маслини, прищепився до доброї маслини, то тим більше ці, природні, прищепляться до своєї маслини.

Бо я не хочу, щоб ви, браття, не знали цієї таємниці,– щоб ви не мріяли про себе,– що осліплення Ізраїля сталося частково, доки  ввійде повна кількість язичників; таким чином весь Ізраїль спасеться, як написано: прийде від Сіону Визволитель, і відверне нечестя від Якова.

Такий їм від Мене заповіт, коли зніму з них гріхи їхні (Іс. 27,9; 59, 20–21).

Щодо благовістя, вони вороги заради вас; а щодо вибрання – улюблені Божі заради отців.

Бо дари і покликання Боже непорушні.

Як і ви колись противились Богові, а нині помилувані через непокору їхню, так і вони тепер противляться заради вашого помилування, щоб і вони самі були помилувані.

Бо всіх Бог тримає у непокорі, щоб усіх помилувати.

О, глибина багатства і премудрості і розуму Божого! Які незбагненні суди Його і недосліджені путі Його!

Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? (Іс. 40,13).

Або хто дав Йому наперед, щоб Він повинен був віддати?

Бо все із Нього, Ним і до Нього. Йому слава повіки, амінь.

 

Послання до римлян святого апостола Павла,
Глава 11

Старий Заповіт

І промовив Господь до Мойсея і Аарона, кажучи: Визнач загальну кількість синів Каата з-поміж синів Левія – за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії, – від двадцятип’ятилітніх і старше, аж до п’ятдесятилітніх, – кожного, хто входить служити й виконувати всі роботи в наметі свідчення. Ось роботи, призначені для синів Каата в наметі свідчення, – святе святих/ святе із святого. Коли табір буде рушати, то Аарон та його сини ввійдуть у намет, знімуть затінюючу завісу і обгорнуть нею ковчег свідчення; вони покладуть на нього синє шкіряне покривало, а на нього зверху накинуть чисто синю тканину і вставлять держаки. А на стіл для хлібів покладання накинуть чисто пурпурну тканину, і поставлять миски, кадильниці, чаші та кухлі для жертв виливання, і хліби, що на ньому мають постійно перебувати. І склавши на ньому кармазиновий одяг, хай покриють його синім шкіряним покривалом і вставлять в його кільця  держаки. І візьмуть синю тканину, і накриють світильник для освітлення, і його лампадки, і щипці до нього, і його лійки, і всі посудини для олії, які використовували для служіння/ для його обслуговування, і помістять його та все його обладнання у синє шкіряне покривало, та й приладнають його на жердини для носіння. А золотий жертовник зверху накриють синьою тканиною, і загорнуть його у синє шкіряне покривало, і вставлять в його кільця держаки. І візьмуть весь службовий посуд, який використовують для служіння у святині, й покладуть у синю тканину, загорнуть його у синє шкіряне покривало і приладнають його на жердини для носіння. А на мідний жертовник він покладе кришку; вони закриють його чисто пурпурною тканиною і на нього складуть весь посуд, який тільки  використовують для звершення на ньому служіння: горщики для жару, вилки для м’яса, казани, кришку і все обладнання для жертовника. І накинуть на нього шкіряне синє покривало, і вставлять в його кільця держаки. І візьмуть пурпурну тканину, і покриють умивальник та його підставку, і помістять їх у шкіряне синє покривало, і приладнають його на жердини для носіння. І Аарон та його сини закінчать покривати святі речі/святе устаткування і весь святий посуд, коли рушатиме табір, а після цього увійдуть сини Каата, щоб нести, і не доторкатимуться до святого, щоб не померли. Ці речі в наметі свідчення переноситимуть Каатові сини. Наглядати має Елеазар, син священика Аарона: олія для освітлення, кадильна суміш, щоденна жертва і олія помазання, – на ньому догляд за цілим наметом і всім, що є в ньому – за святинею та всіма роботами/ всім обладнанням. І промовив Господь до Мойсея і Аарона, кажучи: Не вигубіть рід Каатового племені серед левитів. Це маєте робите для них, і житимуть, і не помруть, коли наближатимуться до святого святих. Нехай Аарон та його сини прийдуть і вистроять кожного з них відповідно до його вантажу, щоб вони не входили зненацька побачити святе, і не померли. І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Зроби перелік синів Ґедсона за їхніми родами по батьківській лінії, за їхніми племенами. Від двадцятип’ятилітніх і старше – до п’ятдесятилітніх порахуй їх, – кожного, хто входить служити й виконувати роботи в наметі свідчення. Ось яке служіння племені Ґедсона – обслуговувати і переносити. Воно носитиме шкіряні завіси намету, намет свідчення та його покривало, – синє покривало, що є на ньому зверху, і покривало для входу в намет свідчення, і завіси двору, що є над наметом свідчення, і довколишнє; вони дбатимуть за весь службовий посуд, – той, який використовують для служіння. За вказівкою Аарона та його синів відбуватиметься служіння синів Ґедсона – щодо всіх їхніх обов’язків і щодо всього, що ними переноситься. І ти перепиши їх по імені стововно всього, що переноситься ними. Таке служіння синів Ґедсона в наметі свідчення, і їхній нагляд під керівництвом Ітамара, сина священика Аарона. Сини Мерарі – за їхніми племенами та їхніми родами по батьківській лінії порахуйте їх. Від двадцятип’ятилітніх і старше – до п’ятдесятилітніх порахуйте їх – кожного, хто входить виконувати роботи в наметі свідчення. А ось їхні обов’язки стосовно того, що вони носитимуть, при виконанні робіт у наметі свідчення: головки для стовпів намету, його бруси, його стовпи і його підставки; і стовпи навколишнього двору, і їхні підставки, і їхні кілки, і їхні шнури, і все їхнє обладнання, і все їхнє служіння – їх поіменно перерахуйте та всі речі, за якими доглядатимуть, з того, що вони переноситимуть/ ними буде переноситися. Таким є служіння племені синів Мерарі, стосовно всіх їхніх робіт у наметі свідчення під керівництвом Ітамара, сина священика Аарона. І порахував Мойсей з Аароном та ізраїльськими старійшинами синів Каата за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії, від двадцятип’ятилітніх та старше – до п’ятдесятилітніх; кожного, хто входив служити і виконувати роботи в наметі свідчення. І було порахованих ними за їхніми племенами дві тисячі сімсот п’ятдесят чоловік. Це – перепис племені Каата, – кожний, хто служить у наметі свідчення, як їх порахував Мойсей з Аароном за словом Господа під керівництвом Мойсея. І порахували синів Ґедсона за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії; від двадцятип’ятилітніх та старше – до п’ятдесятилітніх; кожного, хто входив служити й виконувати роботи в наметі свідчення. І їх перепис за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії дав дві тисячі шістсот тридцять. Це – перепис племені синів Ґедсона, кожного, хто мав служити в наметі свідчення, кого порахували Мойсей з Аароном за словом Господа під керівництвом Мойсея. (вище!  рукою (в руці) – під керівництвом) Порахували й плем’я синів Мерарі – за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії; від двадцятип’ятилітніх та старше – до п’ятдесятилітніх; кожного, хто входив служити – для виконання робіт в наметі свідчення; і їх число було за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії, – три тисячі двісті. Це – перепис племені синів Мерарі, – ті, яких почислили Мойсей з Аароном за словом Господа під керівництвом Мойсея. Усі пораховані левити за їхніми племенами, за їхніми родами по батьківській лінії, яких Мойсей, Аарон та ізраїльські старійшини порахували, від двадцятип’ятилітніх та старше – до п’ятдесятилітніх, – кожного, хто входив для служіння і ношення в намет свідчення, І було їх число – вісім тисяч п’ятсот вісімдесят. За словом Господа пораховано їх під керівництвом Мойсея, чоловіка за чоловіком, за їхніми ділами і за тим, що вони переносять. І порахували так, як Господь заповів Мойсеєві.

 

Четверта книга Мойсея
Числа,
Глава 4

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії