Читання 4 січня

Читання дня

Євангеліє

Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.

Воно було споконвіку у Бога.

Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталось, що сталось.

У Ньому було життя, і життя було світлом людям.

І світло в темряві світить, і темрява не огорнула Його.

Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоанн.

Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього.

Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло.

Було Світло істинне, Яке просвічує кожну людину, яка приходить у світ.

У світі був, і світ через Нього стався, і світ Його не пізнав.

До своїх прийшов, і свої Його не прийняли.

А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути,

які не від крові, не від хотіння плоті, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися.

І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця.

Іоанн свідчить про Нього і голосно каже: Цей був Той, про Кого я говорив: Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був.

І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать,

бо закон даний через Мойсея; а благодать і істина сталися через Іісуса Христа.

Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Котрий в лоні Отця, Він явив.

І ось свідчення Іоанна, коли іудеї послали з Ієрусалима священників і левітів спитати його: хто ти?

Він оголосив, і не відрікся, і оголосив, що я не Христос.

І спитали його: то що ж? ти Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні.

Тоді сказали йому: хто ж ти? щоб нам відповідь дати тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе?

Він сказав: я глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, як сказав Ісаія пророк (Іс. 40,3).

А посланці були з фарисеїв;

і вони запитали його: що ж ти хрестиш, якщо ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?

Іоанн сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Котрого ви не знаєте.

Він-то Грядущий за мною, але Котрий став попереду мене. Я недостойний розв’язати ремінь взуття Його.

Це сталося у Віфаварі по той бік Іордана, де хрестив Іоанн.

Другого дня бачить Іоанн Іісуса, Котрий ішов до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріхи світу.

Це Той, про Котрого я сказав: за мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніш від мене.

Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явлений був Ізраїлеві.

І свідчив Іоанн, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому.

Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим.

І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий.

Другого дня знову стояв Іоанн та двоє з його учнів.

І, побачивши Іісуса, Котрий ішов, сказав: ось Агнець Божий.

Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Іісусом.

Іісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: що ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві! (що означає: учитель), де Ти живеш?

Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день. А було близько десятої години.

Один з тих двох, які чули від Іоанна про Іісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.

Він перший знаходить свого брата Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос;

і привів його до Іісуса. Іісус же, поглянувши на нього, сказав: ти – Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь (Петро).

На другий день Іісус захотів йти до Галілеї, і знаходить Филипа і каже йому: йди за Мною.

Филип же був з Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром.

Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Котрого писали Мойсей у законі і пророки, Іісуса, сина Йосифа, з Назарету.

Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарету? Филип говорить йому: піди і подивись.

Іісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства.

Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Іісус відповів йому: перш ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею.

Нафанаїл відповів Йому: Равві! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів.

Іісус сказав йому у відповідь: ти віриш, тому що Я тобі сказав: Я бачив тебе під смоковницею; побачиш більше цього.

І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і Ангелів Божих, які піднімаються і спускаються до Сина Людського.

 

Євангеліє від Іоанна,
Глава 1

Апостол

Отож нема нині ніякого осудження тим, котрі в Христі Іісусі живуть не за плоттю, а за духом,

тому що закон духу життя в Христі Іісусі звільнив мене від закону гріха і смерті.

А як закон, ослаблений плоттю, був безсилий, то Бог послав Сина Свого в подобі плоті гріховної в жертву за гріх і осудив гріх у плоті,

щоб виправдання закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.

Бо ті, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що живуть за духом,– про духовне.

Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир,

тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога; бо законові Божому не підкоряються, і не можуть.

Тому ті, що живуть за плоттю, Богові угодити не можуть.

Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тільки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духу Христового не має, той і не Його.

А коли Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведності.

Якщо ж Дух Того, Хто воскресив з мертвих Іісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас.

Отже, браття, ми не боржники плоті, щоб жити за плоттю;

бо, коли живете за плоттю, то помрете, а коли духом умертвляєте діла плотські, то живі будете.

Бо всі, що Духом Божим ведені, є сини Божі.

Тому що ви не прийняли духа рабства, щоб знову жити в страсі, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»

Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі.

А якщо діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці ж Христу, коли тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитися.

Бо думаю, що нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас.

Бо творіння з надією чекає одкровення синів Божих,

тому що творіння підкорилося суєті не добровільно, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,

що й саме творіння буде визволене від рабства тлінню на свободу слави дітей Божих.

Бо знаємо, що все творіння сукупно стогне і мучиться донині;

і не тільки воно, але й ми самі, маючи початок Духа, і ми в собі стогнемо, чекаючи усиновлення, відкуплення тіла нашого.

Бо ми спасені в надії. Надія ж, коли бачить, не є надією; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?

Але, коли надіємось того, чого не бачимо, тоді чекаємо в терпінні.

Також і Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними.

А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він піклується за святих з волі Божої.

До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для блага.

Бо кого Він передбачив, тим і наперед визначив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма браттями.

А кого Він наперед визначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.

Що ж сказати на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?

Той, Котрий Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?

Хто буде звинувачувати вибраних Божих? Бог виправдовує їх.

Хто осуджує? Христос Іісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і ходатайствує за нас.

Хто відлучить нас від любові Божої: скорбота, чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? як написано:

за Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець (приречених) на заколення (Пс. 43,23).

Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.

Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні Начала, ні Сили, ні теперішнє, ні майбутнє,

ні висота, ні глибина, ні інше яке творіння не може відлучити нас від любові Божої в Христі Іісусі, Господі нашому.

 

Послання до римлян святого апостола Павла,
Глава 8

Старий Заповіт

Не робіть самим собі рукотворних чи різьблених ідолів, не споруджуйте собі стовпа і не ставте каменя для оглядання на вашій землі, щоб йому поклонятися. Я – Господь, ваш Бог. Дотримуйтесь Моїх субот і шануйте Мої святощі. Я – Господь.

Якщо ви будете поводитися згідно з Моїми постановами, будете дотримуватися Моїх заповідей і виконувати їх, то Я дам вам своєчасно дощ, – і земля дасть свій урожай, і польові дерева дадуть свій плід. Молотьба у вас досягатиме до збирання винограду, а збирання винограду досягатиме до сівби, – і ви їстимете свій хліб досхочу, і житимете на своїй землі безпечно. По вашій землі не проходитиме війна, 6 і Я дам на вашій землі мир; ви спатимете, і не буде нікого, хто вас лякатиме; і Я вигублю з вашої землі злих диких звірів. Ви будете гнати ваших ворогів, і вони падатимуть перед вами трупом. П’ятеро з вас будуть гнати сотню, а сотня з вас буде гнати десятки тисяч, і ваші вороги падатимуть перед вами від меча. Я дивитимусь на вас і побільшу вас, розмножу вас і укладу з вами Мій завіт. Ви будете їсти старе і престаре і будете виносити старе, щоб звільнити місце для нового. Я поставлю серед вас Мій намет, і Моя душа не гидуватиме вами. Я ходитиму серед вас і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом. Я є Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипетської землі, коли ви були рабами; Я розтрощив упряж вашого ярма і явно вів вас.

Якщо ж ви не послухаєтесь Мене і не будете виконувати цих Моїх заповідей, а збунтуєтесь проти них, і ваша душа гидуватиме Моїми присудами, так що ви не будете виконувати всіх Моїх заповідей і розірвете Мій завіт, то ось як Я вчиню вам: Я наведу на вас нужду, коросту, жовтяницю і захворювання, що виснажать ваші очі, й вони зморять вашу душу; ви даремно сіятимете своє насіння: його з’їдять ваші вороги. Я зверну проти вас своє обличчя, і ви попадаєте перед вашими ворогами; вас гнатимуть ті, що вас ненавидять, і ви будете втікати, навіть коли ніхто не гнатиметься за вами. А якщо ви при цьому не послухаєтесь Мене, то Я збільшу покарання за ваші гріхи семикратно. Я зруйную зухвалість вашої гордості і вчиню вам небо як залізо, а вашу землю – як мідь. Ваша сила буде даремною, ваша земля не дасть свого урожаю, а дерево з вашого поля не дасть свого плоду. А якщо ви й після цього ходитимете криво й не захочете слухатися Мене, то Я додам вам ще сім кар, згідно з вашими гріхами. Я нашлю на вас диких земних звірів, і вони пожеруть вас, вигублять вашу худобу та зроблять вас нечисленними, – і ваші дороги запустіють. А якщо ви й цим не будете навчені, але підете до Мене криво, то Я також піду на вас кривим гнівом і Я також поб’ю вас семикратно за ваші гріхи. Я наведу на вас меча, який мстить помстою завіту, і ви повтікаєте у свої міста; та Я пошлю на вас смерть, і ви будете видані в руки ворогів. Коли Я пригноблю вас нестачею хліба, то десять жінок будуть пекти ваші хліби в одній печі та віддаватимуть ваші хліби на вагу; ви будете їсти, та не насичуватиметесь. Якщо ж ви й після цього не послухаєтесь Мене й підете до Мене криво, то і Я сам піду на вас кривим гнівом і покараю вас за ваші гріхи семикратно. Ви будете їсти тіла своїх синів і будете їсти тіла своїх дочок. Я спустошу ваші стовпи, винищу ваших дерев’яних рукотворних божків і складу ваші трупи на трупи ваших ідолів, і Моя душа гидуватиме вами. Я вчиню ваші міста запустілими, спустошу ваші святині й не сприйматиму пахощів ваших жертв. Я спустошу вашу землю, і ваші вороги, які житимуть на ній, дивуватимуться нею. Я розпорошу вас серед народів, і меч, прийшовши, вигубить вас. Ваша земля стане пустелею, і ваші міста стануть пустирями. Отоді земля вдоволиться своїми суботами в усі дні свого запустіння, коли ви будете на землі ваших ворогів. Тоді земля відпочине і вдоволиться своїми суботами. Усі дні свого запустіння вона відпочиватиме, надолужуючи те, що не відпочивала під час ваших субот, коли ви жили на ній. А тим, хто з вас залишиться, Я наведу на їхні серця полохливість в землі їхніх ворогів; їх гнатиме шелест падаючого листка, і вони втікатимуть, як ті, що втікають від війни, та падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься. Брат нехтуватиме братом, мов на війні, хоч ніхто вас не переслідуватиме, і ви не зможете протистояти своїм ворогам. Ви загинете серед народів, і земля ваших ворогів пожере вас. І ті, хто з вас залишиться, зітліють через свої гріхи, розтануть на землі своїх ворогів. Тоді вони визнають свої гріхи та гріхи своїх батьків, що вони переступили і зневажили Мене та що ходили переді Мною криво, через що і Я пішов на них кривим гнівом і вигублю їх на землі їхніх ворогів. Тоді їхнє необрізане серце буде посоромлене, й тоді вони вдоволяться своїми гріхами. І Я згадаю про завіт Якова та завіт Ісаака, згадаю про завіт Авраама і згадаю про землю. Земля буде залишена ними; тоді земля отримає свої суботи, будучи спустошеною через них, а вони отримають за свої беззаконня, задля яких вони знехтували Моїми присудами і гидували в своїй душі Моїми заповідями. Та незважаючи на це, коли вони будуть на землі своїх ворогів, Я не знехтую ними і не гидуватиму ними, так щоб вигубити їх, щоб розірвати Мій завіт із ними, бо Я – Господь, їхній Бог. Я згадаю про їхній попередній завіт, коли Я вивів їх з Єгипетської землі, з дому неволі, перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я – Господь. Це присуди, заповіді та закон, що Господь установив між Собою та ізраїльськими синами на горі Синай за посередництвом Мойсея.

 

Третя книга Мойсея
Левітів,
Глава 26

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії