Читання 31 грудня

Читання дня

Євангеліє

Поглянувши, Він побачив багатих, які клали дари свої в скарбницю;

побачив також і одну бідну вдову, яка туди поклала дві лепти,

і сказав: істинно говорю вам, що ця бідна вдова більше всіх поклала;

бо всі ті від надлишку свого клали в дар Богові, а вона від нестатку свого поклала весь прожиток свій, що мала.

І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений дорогим камінням і пожертвами, Він сказав:

прийдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені; все буде зруйноване.

І запитали Його: Учителю! коли ж це буде? і яка ознака, коли це має статися?

Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в заблудження, бо багато прийде під іменем Моїм, кажучи, що це Я. І час цей близько: не ходіть за ними.

Коли почуєте про війни та заворушення, не жахайтеся, бо цьому належить бути раніш; але не в той час кінець.

Тоді сказав їм: повстане народ на народ і царство на царство.

Будуть великі землетруси по місцях, і голод, і мор, і жахливі явища, і великі знамення з неба.

А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, віддаючи в синагоги і в темниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє.

І буде це вам для свідчення.

Отож покладіть собі на серці не задумувати наперед, що відповідати,

бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть перечити, ні протистояти всі, хто противиться вам.

І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять;

і зненавидять вас усі за ім’я Моє,

але й волосина з голови вашої не пропаде,–

терпінням вашим спасайте душі ваші.  

Коли ж побачите Ієрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилось запустіння його.

Тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори; і хто в місті, хай виходить з нього; а хто в околицях, хай не входить у нього,

бо це дні помсти, щоб збулося все написане.

Горе вагітним і тим, що годують грудьми в ті дні: бо буде велика біда на землі і гнів на народ цей.

І поляжуть від вістря меча, і відведені будуть у полон поміж усі народи; і Ієрусалим топтатимуть язичники, аж доки не скінчаться часи язичників.          

І будуть знамення в сонці і місяці і зірках, а на землі туга народів і безнадійність; і море зашумить і збуриться.

Люди вмиратимуть від страху і чекання бід, що йдуть на всесвіт, бо сили небесні захитаються.

І тоді побачать Сина Людського, грядущого на хмарах з силою і славою великою.        

Коли ж це почне збуватись, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше.

І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева:

коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, знаєте, що вже близько літо.

Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже.

Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це станеться.

Небо і земля перейдуть, а слова Мої не перейдуть.

Дивіться ж за собою, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не настав для вас несподівано,

бо він, як сіть, захопить усіх, що живуть на поверхні всієї землі.

Отож пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всіх тих бід, що мають бути, і стати перед Сином Людським.

Вдень Він учив у храмі, а на ніч виходив і перебував на горі, що зветься Єлеонською.

І весь народ зранку приходив до Нього в храм слухати Його.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 21

Апостол

Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть?

Якщо Авраам виправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом.

Бо що говорить Писання? Повірив Авраам Богові і це вмінилося йому у праведність (Бут. 15,6).

Нагорода тому, хто робить, дається не з милості, а за обов’язком.

А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його вміняється у праведність.

Так і Давид називає блаженним чоловіка, якому Бог вміняє праведність незалежно від діл;

блаженні ті, чиї беззаконня прощені, і чиї гріхи відпущені.

Блаженний чоловік, якому Господь не вмінить гріха (Пс. 31,1–2).

Блаженство це належить до обрізання, чи до необрізання? Ми говоримо, що Авраамові віра вмінилася у праведність.

Коли вмінилась? після обрізання чи до обрізання? Не після обрізання, а до обрізання.

І знак обрізання він одержав, як печать праведності через віру, яку мав у необрізанні, так що став отцем усіх віруючих у необрізанні, щоб і їм вмінилась праведність.

І отцем обрізаних, не тільки тих, що прийняли обрізання, але і тих, що ходять по слідах віри отця нашого Авраама, яку він мав у необрізанні.

Бо не законом дарована Авраамові чи нащадкам його обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.

Якщо спадкоємцями є ті, що стверджуються законом, то даремна віра, обітниця недіюча;

бо закон викликає гнів, тому що, де нема закону, нема і злочину.

Отож по вірі, щоб було по милості, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за законом, а й за вірою нащадків Авраама, котрий є отець усім нам

(як написано: Я поставив тебе отцем багатьох народів) перед Богом, Котрому він повірив, Котрий оживляє мертвих і називає неіснуюче, як існуюче (Бут. 17,5).

Він, зверх надії, повірив з надією, через що став отцем багатьох народів, за сказаним: таке численне буде сім’я твоє (Бут. 15,5).

І, не знемігшись вірою, він не помишляв, що тіло його, майже сторічного, вже омертвіло, і утроба Саррина в омертвінні;

не похитнувся в обітниці Божій невірою, а перебував стійким у вірі, віддавши славу Богові

і будучи цілком упевнений, що Він сильний і виконати обіцяне.

Тому і вмінилося йому у праведність.

А втім не тільки щодо нього одного написано, що вмінилося йому,

але й відносно нас; вміниться і нам, віруючим в Того, Хто воскресив з мертвих Іісуса Христа, Господа нашого,

Котрий був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.

 

Послання до римлян святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

Господь промовив до Мойсея, кажучи: Скажи Ааронові та його синам: Хай вони остерігаються перед святощами ізраїльських синів, які ті посвячують Мені, щоб вони не опоганили Мого святого імені. Я – Господь. Скажи їм: Будь-який чоловік з усіх ваших нащадків у ваших майбутніх поколіннях, який наблизиться до святощів, що ізраїльські сини посвятять Господу, а на ньому буде нечистота, – та душа буде вигублена з-перед Мене. Я – Господь, ваш Бог. Жодний чоловік з нащадків священика Аарона, якщо він хворіє проказою або має виділення сімені, хай не їсть святощів, аж доки не очиститься. Той, хто доторкнеться до будь-якої нечистоти померлого, чи чоловік, у якого станеться виверження сімені, чи хтось, хто доторкнеться до будь-якого нечистого плазуючого, який вчинить його нечистим, або до якогось чоловіка, через якого він вчинить себе нечистим, якою б не була його нечистота, – душа, яка доторкнеться до них, до вечора буде нечистою; хай такий не їсть зі святощів, хіба що помиє своє тіло водою, й коли зайде сонце, стане чистим, і тоді може їсти святощі, бо це його хліб. Хай він не їсть мертвечини та здобичі хижака, щоб не осквернити себе ними. Я – Господь. Нехай дотримуються Моїх заповідей, щоб через них не взяли на себе гріха і не померли через них, якщо вони їх опоганять. Я – Господь Бог, Який освячує їх.

Хай святого не їсть жодний сторонній: пожилець священика чи наймит хай не їсть святого. Якщо ж священик придбає якусь душу, купивши її за гроші, то вона може їсти його хліб; і ті, що народилися в його домі, – також можуть їсти його хліб. Якщо дочка якогось священика вийде заміж за стороннього, хай вона не їсть зі святих дарів. А якщо священикова дочка овдовіє чи буде відпущена, і в неї не було дітей, то нехай вона повернеться до батьківського дому як за своєї молодості й нехай їсть хліб свого батька. А жодний сторонній хай його не їсть. А чоловік, який з незнання з’їсть святощі, – нехай додасть до того п’яту частину й віддасть святе священикові. Хай священики не опоганюють святощів ізраїльських синів, які вони підносять Господу, і не наводять на себе беззаконня переступу, коли їстимуть свої святощі, бо Я – Господь, який їх освячує.

Господь промовив до Мойсея, кажучи: Промов до Аарона, його синів та всієї ізраїльської громади і скажи їм: Якщо якийсь чоловікaj з ізраїльських синів чи з синів захожих, які проживають з ними в Ізраїлі, приноситиме свої дари згідно з будь-яким своїм визнанням чи згідно з будь-яким своїм вибором, які звичайно приносять Богові на всепалення, – то прийняті від вас будуть безвадні самці з великої худоби, з овець чи з кіз. Хай вони не приносять Господу нічого, що матиме в собі якусь ваду, бо воно не буде прийняте від вас. Якщо якийсь чоловік приноситиме Господу жертву спасіння з великої худоби чи з овець, чи то склавши обітницю, чи то згідно з вибором, чи то у ваші свята, – нехай воно, щоб бути прийнятним, буде безвадне; хай у ньому не буде жодної вади. Сліпого, чи травмованого, чи з відрізаним язиком, чи з болячками, чи зі злоякісною коростою, чи яке має парші, – таких хай вони не приводять Богові; не давайте з них у вогняне приношення на жертовник Господу. Теля чи вівцю з відрізаними вухами чи з відтятим хвостом – заріж таких собі, а в твою обітну жертву таке не буде прийняте. Тварин зі сплющеними, розчавленими, відрізаними чи відірваними яєчками – таких не приносьте Господу; не чиніть такого у вашому краї. І з руки чужинця також не приносьте своєму Богові дарів із жодних таких тварин, бо в них є пошкодження, в них є вада, – й такі не будуть від вас прийняті.

Господь промовив до Мойсея, кажучи: Як народиться теля, вівця чи козеня, то нехай воно сім днів буде при матері, і лиш від восьмого дня й надалі буде прийняте в дар, як вогняне приношення Господу. Не ріж корови чи вівці разом з її малям в один день. Коли будеш приносити в жертву Господу обітну жертву радості, то приносьте це так, щоб воно було від вас прийняте. Нехай вона буде спожита того самого дня, не залишайте м’яса до ранку. Я є Господь. Дотримуйтесь Моїх заповідей і виконуйте їх; не опоганюйте святого імені й нехай Я буду освячений серед ізраїльських синів. Я – Господь, який освячує вас, який вивів вас з Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я – Господь.

 

Третя книга Мойсея
Левітів,
Глава 22

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії