Різдвяні святки від 25.12 до 7.01. Блог Георгія Коваленка

Новий блог ректора Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості написано до двох різдвяних дат — 25 грудня (світового Різдва Христового) і 7 січня (традиційного дня, коли в Україні святкують народження Сина Божого).

В авторській колонці отець-ректор міркує над унікальністю кожної з дат та можливістю поєднати їх в один календарно-церковний цикл — нові святки.

***

Георгій Коваленко

«Різдвяною» просвітою я займаюся вже багато років. 

Колись у 2010-му ми організовували перший в Києві різдвяний ярмарок на Майдані під гаслом «Від Миколая до Різдва». 

У той самий час з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира ми почали звершувати різдвяні літургії 25 грудня для працівників румунського посольства, бо у православних румун Різдво відзначають саме в цей день. 

З 2016-го, коли було створено Відкритий православний університет, ми почали проводити Open Christmas і це вже стало традицією. 

Головною нашою ідеєю було і є: не відмовляючись від власних традицій святкування Різдва 7 січня, наповнити різдвяними сенсами і новими традиціями 25 грудня, коли Різдво святкує світ (в т.ч. і більшість православних Церков світу), а також бути гостинними господарями для тих, у кого свято саме цього дня. 

У 2017-му рішенням Верховної Ради 25 грудня стало вихідним. 

А з отриманням Томосу для Православної Церкви України розпочалася нова історія незалежного самоврядування (суть автокефалії саме в цьому), в т.ч. і щодо 25 грудня. По-перше, з відкриттям у Києві ставропігії Константинопольського Патріархату в Андріївській церкві автоматично різдвяне богослужіння буде звершуватися саме 25 грудня, бо Константинопольський патріархат живе за ново-юліанським календарем. По-друге, Православна Церква України устами Предстоятеля вже задекларувала свою відкритість до обговорення цього питання, але не планує поспішати і скоріше за все обере стратегію дозволити тим, хто бажає, святкувати 25 грудня, а тим, хто не бажає зміни календаря, святкувати 7 січня. Такою позицією одразу скористалися православні в Луцьку, які звернулися до місцевого митрополита і отримали дозвіл на різдвяне богослужіння 25 грудня. Хоча для традиційної більшості українців, парафій і монастирів різдвяним днем залишається 7 січня. 

Але ми маємо одну важливу церковну традицію, за допомогою якої можемо по-справжньому об’єднати і ці дві дати, і дві традиції — сучасну і стародавню.

Я маю на увазі Різдвяні святки — дні святкування Різдва, бо за традицією великі свята православні відзначають протягом декількох днів, а то і тижнів.

Традиційно Різдвяними святками називається період від Різдва до Богоявлення — з 7 по 19 січня. Але чи відповідає це реальності? Особливо в містах, де вже 8-9 січня всі виходять на роботу і про релігію і традиції згадають лише 19-го, щоб посвятити води і зануритися до ополонки. А де ж святки? Частково традиція залишається в середовищі семінаристів, родинах священиків і оточенні архієреїв. Але й тут після святкування архідиякона Стефана 9 січня, привітання архієрея у кафедральному соборі, святкове релігійне життя оживає хіба що на Василя 14-го, а потім 18-19 січня на Водохреще-Богоявлення.

То, можливо, варто замислитися над тим, щоб перенести Різдвяні святки на період з 24-25 грудня до 7-8 січня? Саме тут у всіх вихідні і канікули. Є можливість завітати в гості до друзів і відвідати родичів. Саме тут час співати різдвяні колядки і новорічні щедрівки, грати театралізовані вертепи і влаштовувати новорічні казкові карнавали. Бо в період між двома різдвяними днями й Новий рік виглядає як той, що черговий від Різдва Христового (або «нової (християнської) ери»).

Я очікую запитання: «А як же піст, коли святкуємо?»

А хіба святки (святі дні) — це коли їмо все без розбору і п’ємо, не знаючи міри? Можливо, саме для нас, православних, буде більш благочестивим святкувати і колядувати в піст, щоб зосередитися на вшануванні Христа і провести ці святі дні в святості і радості без штучного розігріву.

Плюс, спокійно і з любов’ю дивися на тих, хто не постує, пам’ятаючи слова апостола, що «їжа нас не наближає і не віддаляє від Бога», а також те, що, якщо «хтось їсть, нехай не зневажає того, хто не їсть, а той, хто не їсть, нехай не засуджує того, хто їсть». 

Тож давайте, врешті-решт, зрозуміємо, що святкуємо ми не дату, а подію. І Різдво у нас не католицьке, і не православне; не польське, і не українське; не за новим, і не за старим стилем, а РІЗДВО — воно ХРИСТОВЕ. То чому б нам його не святкувати не тільки і 25 грудня, і 7 січня, але й весь період з 25 грудня по 7 січня?

Христос народився! Славімо Його!

За матеріалами блогу Георгія Коваленка

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *