Читання 14 грудня

Читання дня

Євангеліє

Коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то увійшов у Капернаум.

У одного сотника був хворий при смерті слуга, яким він дорожив.

Почувши про Іісуса, він послав до Нього старійшин іудейських просити Його, щоб прийшов зцілити слугу його.

І вони, прийшовши до Іісуса, щиро благали Його, кажучи: він достойний, щоб Ти зробив для нього це,

бо любить народ наш і збудував нам синагогу.

Іісус пішов з ними. І коли Він був уже недалеко від дому, сотник послав до Нього друзів сказати Йому: Господи! не трудись, бо я недостойний, щоб Ти під покрівлю мою увійшов;

тому і самого себе не вважаю я достойним прийти до Тебе; а скажи тільки слово, і одужає слуга мій.

Бо я і підвладний чоловік, але маючи під собою воїнів, кажу одному: йди, і він іде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: роби те, і робить.

Почувши це, Іісус здивувався йому і, повернувшись, сказав до народу, що йшов за Ним: кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри.

Посланці, повернувшись в дім, знайшли хворого слугу здоровим. 

Після цього Іісус пішов до міста, що зветься Наїн; і з Ним йшло багато учнів Його і безліч народу.

Коли ж Він підійшов до воріт міста, якраз виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова; і чимало народу йшло з нею з міста.

Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач.

І, підійшовши, доторкнувся до одра; ті, що несли, зупинилися, і Він сказав: юначе! тобі кажу, встань!

Мертвий, піднявшись, сів і почав говорити; і віддав його Іісус матері його.

І всіх охопив страх і славили Бога, кажучи: великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав народ Свій.

Така чутка про Нього розійшлася по всій Іудеї і по всьому тому краю.

І сповістили про все те Іоанна учні його.

Іоанн, прикликавши двох з учнів своїх, послав до Іісуса спитати: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи іншого нам чекати?

Вони, прийшовши до Іісуса, сказали: Іоанн Хреститель послав нас до Тебе спитати: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи іншого нам чекати?

А в той час Він зцілив багатьох від хвороб і недугів і від злих духів, і багатьом сліпим дарував зір.

І сказав їм Іісус у відповідь: підіть, розкажіть Іоаннові, що ви бачили і чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, убогі благовіствують;

і блаженний той, хто не спокуситься про Мене!

А як відійшли послані Іоанном, Він почав говорити народові про Іоанна: на що ходили ви дивитися в пустиню? чи на тростину, що вітер колише?

На кого ходили дивитися? Чи на людину, одягнену в м’який одяг? Але ті, що одягаються пишно та живуть у розкошах, знаходяться в царських палацах.

На що ж ви ходили дивитися? на пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка.

Це той, про кого написано: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).

Бо кажу вам: з народжених жінками нема жодного пророка, більшого за Іоанна Хрестителя, але менший в Царстві Божому більший за нього.

І весь народ, що слухав Його, та митарі воздали славу Богові, охрестившись хрещенням Іоанновим;

а фарисеї і законники відкинули волю Божу про себе,  не хрестившись від нього.

Тоді Господь сказав: кому уподібню людей роду цього? і до кого вони подібні?

Вони подібні до дітей, що сидять на вулиці, кличуть один одного і кажуть: ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, і ви не плакали.

Бо прийшов Іоанн Хреститель: ні хліба не їсть, ні вина не п’є; і говорите: в ньому біс.

Прийшов Син Людський: їсть і п’є; і говорите: ось чоловік, Який любить їсти і пити вино, друг митарям і грішникам.

І виправдана премудрість всіма дітьми своїми*.

Один з фарисеїв просив Його, щоб вкусив з ним їжі, і Він, прийшовши в дім фарисея, возліг.

І ось, жінка з того міста, яка була грішницею, довідавшись, що Він перебуває в домі фарисея, принесла алавастрову посудину з миром

і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати ноги Його слізьми і обтирати волоссям голови своєї, цілувала ноги Його і мастила миром.

Фарисей же, що запросив Його, побачивши це, сказав сам у собі: якби Він був пророк, то знав би, хто і яка жінка доторкається до Нього, бо вона грішниця.

Звернувшись до нього, Іісус сказав: Симоне! Я маю щось сказати тобі. Він же говорить: кажи, Вчителю.

Іісус сказав: у одного лихваря було два боржники: один винен був п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят,

та коли вони не мали чим віддати, він простив обом. Скажи ж, котрий з них більше полюбить його?

Симон відповідав: думаю, що той, котрому більше простив. Він сказав: правильно ти розсудив.

І, повернувшись до жінки, сказав Симонові: чи бачиш цю жінку? Я прийшов у дім твій, і ти не дав Мені води на ноги, а вона слізьми облила ноги Мої і волоссям голови своєї обтерла;

ти цілування не дав Мені, а вона, відколи Я прийшов, не перестає цілувати ноги Мої;

Ти оливою не помастив голови Моєї, вона ж миром намастила ноги Мої.

А тому кажу тобі: прощається багато гріхів її за те, що вона полюбила багато, а кому мало прощається, той мало любить.

Їй же сказав: прощаються тобі гріхи.

Ті, що возлежали з Ним, почали говорити про себе: хто Він, що й гріхи прощає?

Він же сказав жінці: віра твоя спасла тебе, йди з миром.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 7

Апостол

Симон Петро, раб і Апостол Іісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Іісуса Христа:

благодать і мир вам хай примножиться в пізнанні Бога і Христа Іісуса, Господа нашого.

Як від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та благістю,

якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похоттю:

то ви, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті розсудливість,

в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, в терпінні благочестя,

в благочесті братолюбність, у братолюбності любов.

Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа.

А в кого цього нема, той сліпий, закрив очі, забув про очищення попередніх гріхів своїх.

Тому, браття, все більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та вибрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,

бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа.

Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені в справжній істині.

Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цій тілесній храмині, спонукати вас нагадуванням,

знаючи, що незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Іісус Христос відкрив мені.

Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це.

Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Іісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.

Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління.

І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій.

До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися день і засяє ранкова зірка в серцях ваших,

знаючи насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не  можна вирішити самому собою.

Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі Божі люди, яких просвіщав Дух Святий.

 

Друге соборне послання святого апостола Петра,
Глава 1

Старий Заповіт

Якщо ж якась душа згрішить: наприклад, почує голос взяття клятви, – а вона була свідком чогось, або бачила, або знала, – то якщо вона не оповістить про це, – то візьме на себе гріх. Або якщо якась душа доторкнеться до будь-якої нечистої речі – чи то до мертвечини, чи то до нечистої здобичі хижака, чи то до мертвечин нечистих гидот, чи то до мертвечин нечистих тварин, або доторкнеться до нечистоти людини, – до будь-якої її нечистоти, доторкнувшись до якої, оскверниться, – і це від неї утаїться, та згодом вона усвідомить це, – то вона допустилася переступу. Або якщо якась душа, виразно промовляючи устами, присягнеться зробити щось погане чи зробити щось добре, – в усьому, що б лиш людина не промовила із клятвою, – і це утаїться перед її очима, та згодом вона усвідомить це, – то вона згрішила в якійсь одній із цих речей. Тож нехай вона визнає гріх, яким у цих випадках згрішила, і принесе Господу за те, чим допустилася переступу, за гріх, яким згрішила, самку – ягничку з овець або козеня із кіз в жертву за гріх. Священик звершить за неї викуплення, за її гріх, яким вона згрішила, і цей гріх буде їй прощено.

Якщо ж її рука не спроможеться на вівцю, то нехай принесе Господу за свій гріх, яким згрішила, дві горлиці або двох голубенят: одне – в жертву за гріх, а друге – у всепалення. Нехай принесе їх до священика, і священик принесе спершу те, що в жертву за гріх: священик скрутить йому голову від шиї, але не відділить її, і покропить кров’ю жертви за гріх по стінці жертовника; решту ж крові вицідить до підніжжя жертовника. Це є жертва за гріх. А другого він приготує на всепалення, як належить. Так священик звершить викуплення за її гріх, яким вона згрішила, і їй буде прощено. Якщо ж її рука не знайде й пари горлиць чи двох голубенят, то нехай принесе у свій дар за те, що згрішила, десяту частину ефи питльованого борошна в жертву за гріх. Хай не поливає на нього олії, ані не кладе на нього ладану, бо це є жертва за гріх. Нехай вона принесе його до священика, а священик, набравши з нього повну пригорщу як його пам’ятну частку, покладе на жертовник всепалень для Господа. Це є жертва за гріх. Так священик звершить за неї викуплення, за її гріх, яким згрішила в одному із цих випадків, – і їй буде прощено. Те ж, що залишилося, буде для священика, як жертва борошна.

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

Коли якась душа забуде щось через забудькуватість і ненавмисно згрішить проти якоїсь з Господніх святих речей, то нехай принесе Господу в жертву за свій переступ барана без вади з дрібної худоби вартістю срібла сиклів сиклем святощів за те, в чому допустилася переступу. А те, чим згрішила проти якоїсь із святих речей, нехай вона відшкодує, надбавить до того ще п’яту частину й дасть те священикові. Священик звершить за неї викуплення бараном жертви за переступ, і їй буде прощено.

Душа, яка згрішить та скоїть якусь з усіх тих речей, що Господь наказав, що їх не слід чинити, – а вона не знала цього, – і вона допуститься переступу й візьме на себе гріх, – нехай приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби, вартістю срібла, в жертву за переступ. Cвященик звершить за неї викуплення за її помилку, якою вона помилилася, та не знала цього, – і їй буде прощено, адже вона таки допустилася переступуa перед Господом.

Господь промовив до Мойсея, кажучи: Якщо якась душа згрішить, і легковажно знехтує Господніми заповідями, і вчинить шахрайство у справах із ближнім, в отриманому від нього на зберігання, чи навколо спільної власності, чи навколо грабунку, або якщо пригнобить чимось ближнього, чи знайде щось загублене, і скаже про це неправду, й неправдиво присягнеться про щось з усього того, що людина може вчинити, грішачи цим, – і буде, – коли вона згрішить і допуститься переступу, – то нехай віддасть те, що пограбувала, чи те, в чому пригнобила, чи те, що було їй дано на зберігання, чи загублене, яке вона знайшла; з будь-якої речі, про яку вона неправдиво присягнулася, нехай того дня, коли буде викрита, відшкодує саму суму, надбавить до неї ще п’яту частину й віддасть тому, чия вона є. А як жертву за свій переступ нехай принесе Господу безвадного барана з дрібної худоби вартістю, відповідною до того, у чому допустилася переступу. Священик звершить за неї викуплення перед Господом, і їй буде прощено, що б з усього того вона не скоїла й не допустилася тим переступу.

 

Третя книга Мойсея
Левітів,
Глава 5

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії