Читання 12 грудня

Читання дня

Євангеліє

Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського, і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті.

Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна.

Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову.

Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть.

Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них.

І дали знак товаришам з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути.

Побачивши це, Симон Петро припав до колін Іісуса і сказав: Господи! вийди від мене, бо я чоловік грішний.

Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, який зловили;

також і Якова та Іоанна, синів Зеведеєвих, які були товаришами Симона. І сказав Іісус Симонові: не бійся; віднині будеш ловцем людей.

І витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.

Коли Іісус був в одному місті, прийшов чоловік увесь в проказі і, побачивши Іісуса, упав ниць і благав Його: Господи! якщо Ти хочеш, можеш мене очистити.

Він простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І відразу проказа зійшла з нього.

І Він звелів йому нікому не говорити, а піти показатися священникові і принести жертву за очищення своє, як повелів Мойсей, на свідчення їм.

Але тим більше розповсюджувалася чутка про Нього, і сходилося до Нього безліч народу послухати і зцілитися від недугів своїх.

А Він відходив у безлюдні місця і молився.

Одного дня, коли Він вчив, і сиділи тут фарисеї і вчителі закону, що поприходили з усіх місць Галілеї та Іудеї і з Ієрусалима, і сила Господня являлася в зціленні хворих,–

ось, принесли деякі на постелі чоловіка, який був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Іісусом;

і, не знайшовши де пронести його через багатолюдність, вилізли на дім і через покрівлю спустили його з постіллю на середину перед Іісусом.

І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: прощаються тобі гріхи твої.

Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: хто Цей, що богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?

Іісус, зрозумівши міркування їхні, сказав їм у відповідь: що ви помишляєте в серцях ваших?

Що легше сказати: прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: встань і ходи?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– сказав Він розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди в дім твій.

І він відразу встав перед ними, взяв те, на чому лежав, і пішов до дому свого, славлячи Бога.

І жах охопив усіх, і славили Бога і, сповнені страху, говорили: дивні діла бачили ми нині.

І після цього вийшов Іісус і побачив митаря* на ім’я Левій, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною.

І він, покинувши все, встав і пішов услід за Ним.

І влаштував Йому Левій в домі своїм велику гостину; і там було багато митарів та інших, які возлежали з ними.

Книжники ж і фарисеї нарікали і говорили учням Його: чому ви їсте і п’єте з митарями та грішниками?

Іісус же сказав їм у відповідь: не здорові мають потребу в лікареві, а недужі;

Я прийшов покликати не праведників до покаяння, а грішників.

Вони ж сказали Йому: чому учні Іоаннові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої їдять і п’ють?

Він же сказав їм: чи можете примусити синів чертога весільного поститися, коли з ними наречений?

Але прийдуть дні, коли заберуть від них нареченого, і тоді поститимуть в ті дні.

При цьому сказав їм притчу: ніхто не накладає латки до старої одежі, відірвавши від нової одежі; а інакше і нову розірве, і до старої не підійде латка від нової.

І ніхто не вливає молодого вина в старі міхи, бо молоде вино розірве міхи, і саме виллється, і міхи пропадуть;

а молоде вино в нові міхи треба вливати; тоді збережеться і те і друге.

І ніхто, хто пив старе вино, не захоче зараз же молодого, бо скаже: старе краще.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 5

Апостол

Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтесь тією ж думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити,

щоб останній в тілі час жити уже не за людськими похотями, а за волею Божою.

Бо досить, що ви в минулий час життя чинили за волею язичницькою, віддаючись нечистотам, похотям (мужоложству, скотоложству, помислам), пияцтву, безчинному бенкетуванню, хабарництву і огидному ідолослужінню;

тому вони й дивуються, що ви не берете участі з ними в тій розпусті, і лихословлять вас.

Вони дадуть відповідь Тому, Хто невдовзі буде судити живих і мертвих.

Бо для того і мертвим благовіствувалося, щоб вони, як люди, прийнявши суд по плоті, жили у Бозі духом.

А втім близький усьому кінець. Отож будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах.

Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів.

Будьте гостинні один до одного без нарікань.

Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домобудівничі різної благодаті Божої.

Чи говорить хто, говори як слова Божі; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Іісуса Христа, Якому слава і влада на віки вічні. Амінь.

Улюблені! вогненої спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої,

але як ви берете участь у стражданнях Христових, радуйтеся, щоб і в явлення слави Його ви зраділи і звеселились.

Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави, Дух Божий почиває на вас. Тими Він зневажається, а вами прославляється.

Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже;

а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку участь.

Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо раніше почнеться з нас, то який кінець тих, хто не покоряється Євангелію Божому?

І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться?

Тому і ті, що страждають з волі Божої, хай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро.

 

Перше соборне послання святого апостола Петра,
Глава 4

Старий Заповіт

Коли ж чийсь дар Господу – жертва спасіння, то, якщо він приноситиме його з великої худоби, – нехай приведе перед Господа чи то самця, чи то самицю без вади. Нехай покладе руки на голову дару й заріже його біля входу в намет свідчення, а сини Аарона, священики, виллють його кров довкола на жертовник всепалень. Тоді принесуть як вогняне приношення Господу з жертви спасіння жир, який покриває нутрощі, й увесь жир, що на нутрощах, обидві нирки й жир, що на них, над стегнами, і сальник, що над печінкою, – нехай відділить його разом із нирками. А сини Аарона, священики, принесуть їх на жертовник для всепалень, на дрова, що на вогні. Це – вогняне приношення, приємні пахощі для Господа.

Якщо ж його дар – з дрібної худоби, то нехай він приведе, як жертву спасіння Господу, також самця або самицю без вади. Якщо він приноситиме в дар ягня, то нехай приведе його перед Господа, покладе руки на голову свого дару й заріже його біля входу в намет свідчення. А сини Аарона, священики, виллють його кров довкола на жертовник. Тоді він принесе, як вогняне приношення Богові з жертви спасіння, жир та неушкоджену задню частину, – нехай відділить це разом з поперековими частинами, – жир, який покриває нутрощі, й жир, що на нутрощах, обидві нирки й жир, що на них, над стегнами, і сальник, що над печінкою, – відділивши разом із нирками, – і нехай священик принесе це на жертовник. Це – приємні пахощі, вогняне приношення для Господа.

Якщо ж його дар – із кіз, то нехай приведе його перед Господа, покладе руки на його голову, і його заріжуть перед Господом біля входу в намет свідчення; а сини Аарона, священики, виллють його кров довкола на жертовник. Тоді він принесе з нього як вогняне приношення Господу жир, який покриває нутрощі, й увесь жир, що на нутрощах, обидві нирки й весь жир, що на них, над стегнами, і сальник печінки нехай відділить разом із нирками, а священик нехай принесе це на жертовник. Це – вогняне приношення, приємні пахощі для Господа.

Весь жир нехай буде для Господа. Це – закон навіки для ваших поколінь у кожному вашому поселенні: не будете споживати жодного жиру і жодної крові.

 

Третя книга Мойсея
Левітів,
Глава 3

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії