Читання 10 грудня

Читання дня

Євангеліє

У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія кесаря, коли Понтій Пілат правив в Іудеї, Ірод був четвертовладником у Галілеї, Филип, брат його, був четвертовладником в Ітуреї і Трахонітському краї, а Лісаній був четвертовладником в Авілінеї,

за первосвященників Анни і Каіафи, було слово Боже до Іоанна, сина Захарії, в пустині.

І він проходив по всій околиці Іорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,

як написано в книзі слів пророка Ісаії, котрий говорить: глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому;

кожна долина хай наповниться і всяка гора і горб знизяться, і стануть кривизни прямими, і вибоїсті дороги рівними;

і побачить всяка плоть спасіння Боже (Іс. 40,3–5).

Іоанн говорив народові, що приходив хреститися від нього: породження єхиднині! хто навчив вас втікати від майбутнього гніву?

Сотворіть же достойні плоди покаяння, і не думайте говорити в собі: отець у нас Авраам, бо кажу вам, що Бог з каміння цього може сотворити дітей Авраамові.

Вже й сокира біля кореня дерев лежить: всяке дерево, що не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.

І питав його народ: що ж нам робити?

Він сказав їм у відповідь: у кого дві одежі, той дай тому, хто не має, і в кого є їжа, роби те саме.

Прийшли і митарі хреститися і сказали йому: учителю, що нам робити?

Він відповідав їм: нічого не вимагайте більше того, що призначено вам.

Питали його також і воїни: а що нам робити? І сказав їм: нікого не кривдіть, не обмовляйте і задовольняйтеся платою вашою.

Коли ж народ чекав і всі думали в серцях своїх про Іоанна, чи не Христос він,–

Іоанн усім відповідав: я хрещу вас водою, але йде Сильніший за мене, у Котрого я недостойний розв’язати ремінь взуття; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем.

Лопата Його в руці Його, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю в засіки Свої, а солому спалить вогнем невгасимим.

І багато іншого благовіствував він народові, повчаючи його.

Ірод же, четвертовладник, якого Іоанн докоряв за Іродіаду, жінку брата його, і за все, що зробив Ірод лихого,

додав до всього іншого і те, що ув’язнив Іоанна в темницю.

Коли ж хрестився весь народ, і Іісус, охрестившись, молився, розкрилося небо,

і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб; і був голос з неба, Який говорив: Ти Син Мій Улюблений; в Тобі Моє благовоління!

Іісус, починаючи Своє служіння, був років тридцяти, і був, як думали, син Йосифів, Іліїв,

Матфатів, Левіїв, Мелхіїв, Іаннаїв, Йосифів,

Маттафіїв, Амосів, Наумів, Еслімів, Наггеїв,

Маафів, Маттафіїв, Семеіїв, Йосифів, Іудин,

Іоаннанів, Рисаїв, Зоровавелів, Салафіїлів, Ниріїв,

Мелхіїв, Аддіїв, Косамів, Елмодамів, Ірів,

Іосіїв, Єлієзерів, Іорімів, Матфатів, Левіїв,

Симеонів, Іудин, Йосифів, Іонанів, Єліакимів,

Мелеаїв, Маїнанів, Маттафаїв, Нафанів, Давидів,

Ієссеїв, Овідів, Воозів, Салмонів, Наассонів,

Амінадавів, Арамів, Єсромів, Фаресів, Іудин,

Яковів, Ісааків, Авраамів, Фаррин, Нахорів,

Серухів, Рагавів, Фалеків, Єверів, Салинів,

Каїнанів, Арфаксадів, Симів, Ноїв, Ламехів,

Мафусалів, Єнохів, Іаредів, Малелеїлів, Каїнанів,

Єносів, Сифів, Адамів, Божий.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 3

Апостол

Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я,

як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;

бо ви вкусили, що благий Господь.

Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного,

і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові,  Іісусом Христом.

Бо сказано в Писанні: ось, Я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний; і віруючий в Нього не посоромиться (Іс. 28,16).

Отож Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним (Пс. 117,22), камінь спотикання і камінь спокуси,

об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й залишені.

А ви – рід вибраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати досконалості Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло;

колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані (Ос. 2,23).

Улюблені! прошу вас, як пришельців і странників, уникати тілесних похотей, які повстають на душу,

і провадити доброчесне життя між язичниками, щоб вони за те, за що злословлять вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.

Отож будьте покірні всякому людському начальству, заради Господа: чи цареві, як верховній владі,

чи правителям, як від нього посланих для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро,–

бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей,–

як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.

Усіх шануйте, братерство любіть, Бога бійтесь, царя поважайте.

Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,

бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, переносить скорботи, страждаючи несправедливо.

Бо що за похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, терпите, це угодно Богові.

Бо ви до цього покликані, тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.

Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його (Іс. 53,9).

Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.

Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на древо, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.

Бо ви були, як вівці заблудлі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших (Іс. 53,4–6).

 

Перше соборне послання святого апостола Петра,
Глава 2

Старий Заповіт

Господь покликав Мойсея і промовив до нього з намету свідчення, кажучи: Промов до ізраїльських синів та скажи їм:

Коли якийсь чоловік з-поміж вас приноситиме Господу дари з тварин, то приносьте свої дари з великої чи з дрібної худоби.

Якщо його дар – всепалення з великої худоби, то нехай він приведе самця без вади. Нехай приведе його до входу в намет свідчення, щоб він був прийнятним перед Господом, і нехай покладе руку на голову приношення, – воно прийнятне для нього, щоби звершити за нього викуплення. І те теля заріжуть перед Господом, а сини Аарона, священики, принесуть його кров та виллють цю кров довкола на жертовник, що біля входу в намет свідчення. Тоді, здерши шкуру зі всепалення, розділять його на частини, а сини Аарона, священики, покладуть на жертовник вогонь і розкладуть на вогні дрова. І сини Аарона, священики, розкладуть розчленовані частини, голову та жир на дровах, що на вогні, на жертовнику. Нутрощі ж і ноги вимиють водою, і священики покладуть все це на жертовник. Це є вогняне приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.

Якщо ж його дар на всепалення Господу – з дрібної худоби, з ягнят чи козенят, то нехай приведе також самця без вади й покладе руку на його голову. Нехай його заріжуть перед Господом з північної сторони жертовника, а сини Аарона, священики, виллють його кров довкола на жертовник. І розділять його на частини – і голову, і жир, – а священики розкладуть їх на дровах, що на вогні, на жертовнику. Нутрощі ж і ноги вимиють водою, і священик принесе це все й покладе на жертовник. Це є вогняне приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.

Якщо ж він приноситиме в дар Господу вогняне приношення з птахів, то нехай принесе свій дар з горлиць або з голубів. Нехай священик принесе його до жертовника і скрутить йому голову; й нехай священик покладе її на жертовник, а кров вицідить до підніжжя жертовника. Далі він відділить воло з пір’ям і викине його на попелище зі східної сторони жертовника; тоді розломить його біля крил, та не розділить. І священик покладе його на жертовник, на дрова, що на вогні. Це є вогняне приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.

Третя книга Мойсея
Левітів,
Глава 1

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії