Читання 3 грудня

Читання дня

Євангеліє

Через два дні мало бути свято Пасхи і опрісноків. І шукали первосвященники і книжники, як би взяти Його хитрощами і вбити; але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі.

І коли Він був у Віфанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, – прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову.

Деякі обурились і між собою говорили: навіщо така трата мира?

Бо можна було б його продати більш як за триста динаріїв і роздати вбогим. І дорікали їй.

Іісус же сказав: облиште її; навіщо її бентежите? Вона добре діло зробила для Мене.

Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм благодіяти; а Мене не завжди маєте.

Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло до погребіння.

Істинно кажу вам: по всьому світі, де буде проповідане це Євангеліє, буде сказано, на спомин про неї, і про те, що вона зробила.

І пішов Іуда Іскаріот, один з дванадцяти, до первосвященників, щоб видати Його їм.

Вони ж, почувши, зраділи, і пообіцяли дати йому срібняків. І він шукав, як би в зручний час видати Його.

У перший день опрісноків, коли готували пасхальне ягня, учні сказали Йому: де хочеш їсти пасху? ми підемо і приготуємо.

І посилає двох з учнів Своїх, і каже їм: підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води; підіть за ним,

і куди він увійде, скажіть господареві дому того: Учитель говорить: де кімната, в якій би Мені їсти пасху з учнями Моїми?

І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам.

І пішли учні Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували пасху.

Як настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.

І коли вони возлежали і їли, Іісус сказав: істинно кажу вам, один з вас, той, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.

Вони засмутились і почали говорити Йому один за одним: чи не я? і інший: чи не я?

Він же сказав їм у відповідь: один з дванадцятьох, який вмочає зі Мною в блюдо.

Та Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б тій людині не родитися.

І коли вони їли, Іісус взяв хліб, благословив, переламав, дав їм і сказав: прийміть, їжте; це є Тіло Моє.

І, взявши чашу та подякувавши, подав їм; і пили з неї всі.

І сказав їм: це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається.

Істинно кажу вам: Я вже не питиму від плода виноградного до того дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому.

І, проспівавши, пішли на гору Єлеонську.

І сказав їм Іісус: цієї ночі всі ви спокуситеся про Мене, бо написано: уражу пастиря і розбіжаться вівці (Зах. 13,7).

По воскресінні ж Моєму, буду раніш за вас у Галілеї.

Петро сказав Йому: хоч і всі спокусяться, але не я.

І говорить йому Іісус: істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.

Він же ще більше запевняв: хоч би мені належало і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Так само і всі говорили.

Прийшли до селища, що зветься Гефсіманія; і Він сказав учням Своїм: посидьте тут, поки Я помолюся.

І взяв з собою Петра, Якова та Іоанна; і почав жахатися й сумувати.

І сказав їм: смертельно сумує душа Моя; побудьте тут і пильнуйте.

І, трохи відійшовши, впав на землю і молився, щоб, коли можливо, минув Його час цей;

і говорив: Авва Отче! все можливе Тобі; пронеси мимо Мене чашу цю; але не чого Я хочу, а чого Ти.

Повертається і знаходить їх сплячими, і каже Петрові: Симоне! ти спиш? не міг ти пильнувати одної години?

Пильнуйте і моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.

І знову відійшов і молився, сказавши те саме слово.

І, повернувшись, знову знайшов їх сплячими; бо очі в них обважніли, і вони не знали, що Йому відповідати.

І прийшов утретє і каже їм: ви все ще спите і спочиваєте? Годі, прийшов час: Син Людський видається в руки грішників.

Встаньте, підемо: ось, наблизився той, хто видає Мене.

І зараз же, як Він ще говорив, прийшов Іуда, один з дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвященників і книжників і старійшин.

Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є; беріть Його і ведіть обережно.

І, прийшовши, відразу підійшов до Нього і каже: Равві! Равві! і поцілував Його.

А вони наклали руки свої на Нього і взяли Його.

Один же з тих, що стояли тут, вихопив меча і вдарив раба первосвященника і відсік йому вухо.

Тоді Іісус сказав їм: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб Мене взяти.

Кожний день Я бував з вами в храмі і вчив, і ви не брали Мене. Але хай збудуться Писання.

Тоді, залишивши Його, всі повтікали.

Один юнак, загорнувшись покривалом на голе тіло, йшов вслід за Ним; і воїни схопили його.

Але він, покинувши покривало, нагий утік від них.

І привели Іісуса до первосвященника; і зібрались до нього всі первосвященники і книжники та старійшини.

Петро віддалік ішов вслід за Ним аж до середини двору первосвященника; і сидів зі слугами і грівся біля вогню.

Первосвященники ж і весь синедріон шукали свідчення на Іісуса, щоб віддати Його на смерть; і не знаходили.

Бо багато лжесвідчили на Нього, але ці свідчення не були достатні.

І деякі, вставши, неправдиво свідчили проти Нього і говорили:

ми чули, як Він казав: Я зруйную храм цей рукотворний і через три дні зведу інший, нерукотворний.

Але й таке свідчення їхнє не було достатнім.

Тоді первосвященник став посередині і спитав Іісуса: що ж Ти нічого не відповідаєш? що вони проти Тебе свідчать?

Він же мовчав і нічого не відповідав. Знову первосвященник спитав Його і сказав Йому: чи Ти Христос, Син Благословенного?

Іісус сказав: Я; і ви побачите Сина Людського, сидячого праворуч сили і грядущого на хмарах небесних.

Тоді первосвященник, розірвавши одяг свій, сказав: навіщо ще нам свідки?

Ви чули богохульство? Як вам здається? Вони ж усі визнали Його повинним смерті.

І деякі почали плювати на Нього і, закриваючи Йому лице, бити Його і говорити Йому: проречи. І слуги били Його по щоках.

Коли Петро був на дворі внизу, прийшла одна із служниць первосвященника

і, побачивши Петра, який грівся, та придивившись до нього, сказала: і ти був з Іісусом Назарянином.

Але він відрікся, сказавши: не знаю і не розумію, що ти говориш. І вийшов геть на передній двір; і заспівав півень.

Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що цей з них.

Він знову відрікся. Трохи згодом присутні знову стали говорити Петрові: та й справді ти з них, бо ти галілеянин, і мова твоя схожа.

Він же почав клястися і божитися: не знаю Чоловіка Цього, про Якого говорите.

Тоді вдруге заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Іісусом: перш ніж двічі проспіває півень, тричі відречешся від Мене; і почав плакати.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 14

Апостол

Браття мої! майте віру в Іісуса Христа нашого Господа слави, не зважаючи на особу.

Бо, якщо у зібрання ваше ввійде людина із золотим перстнем, у багатій одежі, увійде ж і бідний в убогій одежі,

і ви, дивлячись на одягненого в багату одежу, скажете йому: тобі добре сісти тут, а бідному скажете: ти стань там, або сідай тут, біля ніг моїх,–

то чи не пересуджуєте ви в собі і чи не стаєте суддями з недобрими думками?

Послухайте, браття мої улюблені: хіба не бідних світу вибрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, котрі люблять Його?

А ви зневажили бідного. Хіба не багаті притісняють вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди?

Хіба не вони знеславлюють добре ім’я, яким ви називаєтесь?

Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: возлюби ближнього твого, як себе самого, – добре робите.

Але коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтесь злочинцями.

Хто виконує весь закон і согрішить у чомунебудь одному, той стає винуватим у всьому.

Бо Той же, Хто сказав: не перелюбствуй, сказав і: не убий; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом.

Так говоріть і так робіть, як такі, що мають бути судимі за законом свободи.

Бо немилостивий суд тому, хто не творив милості; милість же підноситься над судом.

Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? чи може ця віра спасти його?

Якщо брат або сестра нагі і не мають денного прожитку,

а хто-небудь з вас скаже їм: йдіть з миром, грійтесь і їжте, але не дасть їм потрібного для тіла, яка користь?

Так само й віра, якщо не має діл, сама по собі мертва.

Але скаже хто-небудь: ти маєш віру, а я маю діла: покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою із діл моїх.

Ти віруєш, що Бог єдин: добре робиш; і демони вірують і тремтять.

Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що віра без діл мертва?

Хіба не ділами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Ісаака?

Чи бачиш, що віра сприяла ділам його, і ділами віра досягла досконалості?

І сповнилось слово Писання: вірував Авраам Богові, і це вмінилось йому в праведність, і він названий другом Божим.

Чи бачите, що людина виправдовується ділами, а не тільки вірою?

Так само і блудниця Раав хіба не ділами виправдалась, прийнявши підглядачів і вивівши їх іншою дорогою?

Бо, як тіло без духу мертве, так і віра без діл мертва.

 

Соборне послання апостола Якова,
Глава 2

Старий Заповіт

І сказав Господь Мойсеєві: Витеши собі дві кам’яні скрижалі, як і попередні, і вийди до Мене на гору, і Я напишу на скрижалях слова, які були на перших скрижалях, котрі ти розбив. І будь готовий на ранок, і вийди на Синайську гору, і предстань там переді Мною на вершині гори. Та з тобою хай ніхто не виходить, і хай ніхто не появиться на всій горі. І вівці та худоба хай не пасуться поблизу тієї гори. І він витесав дві кам’яні скрижалі, такі, як і попередні. І, вставши, Мойсей уранці вийшов на Синайську гору, як йому і заповів Господь. І взяв Мойсей з собою дві кам’яні скрижалі. А Господь зійшов у хмарі, і став там перед ним, і проголосив іменем Господа. І пройшов Господь перед його обличчям, і проголосив: Господь – Бог співчутливий і милосердний, дуже терпеливий, багатомилостивий і правдивий, Який дотримується справедливості та чинить милосердя тисячам поколінь, віддаляє беззаконня, неправедність і гріхи, та не очищує винного, – Він наводить беззаконня батьків на дітей і на дітей їхніх дітей – до третього й четвертого поколінь. Мойсей, припавши до землі, поспішно поклонився і сказав: Якщо я знайшов милість перед Тобою, то нехай іде мій Господь з нами. Бо народ є впертий, та наші гріхи й беззаконня Ти віддалиш, і ми будемо Твоїми. А Господь сказав Мойсеєві: Ось Я укладаю з тобою завіт. Перед усім твоїм народом звершу славні діла, – те, чого не було в усій землі й посеред жодного народу. І весь народ, серед якого ти є, побачить Господні діла, які Я вчиню тобі, бо вони – дивовижні. Ти зважай на все, що Я тобі заповідаю. Ось Я проганяю з-перед вашого обличчя аморейця, ханаанця, хета, ферезейця, евейця, ґерґесейця і євусейця. Остерігайся, щоб ти не уклав завіту з тими, які живуть на землі, в яку ти ввійдеш, щоб не було між вами спокуси! Ви знищите їхні вівтарі, розіб’єте їхні пам’ятні стовпи, вирубаєте їхні священні гаї і у вогні спалите різьблення їхніх богів. Бо не будете поклонятися іншому богові! Адже Господь Бог – ревниве ім’я. Він є ревнивим Богом. Щоб часом ти не уклав завіту з тими, які живуть на землі, і щоб вони не чинили розпусти, ідучи за їхніми богами, не приносили жертви їхнім богам і не закликали тебе, і щоб ти не їв їхньої жертви; щоб ти не взяв їхніх дочок для своїх синів, а своїх дочок не дав їхнім синам; і щоб твої дочки не чинили розпусти, ідучи за їхніми богами, і щоб твої сини не чинили розпусти, ідучи за їхніми богами. Не робитимеш собі литих богів. І дотримуватимешся свята опрісноків. Сім днів їстимеш прісне, як Я тобі заповів, – у призначений час в місяці нових колосків . Адже в місяці нових колосків ти вийшов з Єгипту. Все чоловічої статі, що першим вийшло з лона, належить Мені! Первенця з телят, первенця з овець і первенця з ослят викупиш за вівцю; якщо ж не викупиш його, то даси його ціну. Кожного первенця з твоїх синів викупиш. Не з’явишся переді Мною з порожніми руками. Шість днів працюватимеш, а в сьомий день відпочиватимеш, – у час посіву та жнив відпочиватимеш. Відзначатимеш Мені свято тижнів, – початок жнив пшениці, і свято збору врожаю – посередині року. Тричі на рік нехай кожний твій мужчина з’явиться перед Господом, Богом Ізраїля. Бо коли прожену народи з-перед твого обличчя і поширю твої границі, то ніхто не пожадає твоєї землі, коли ходитимеш, щоб з’явитися перед твоїм Господом Богом тричі на рік. Не приноситимеш жертву так, щоб кров Моєї жертви потрапляла на квашене. І не залишатиметься до ранку жертва свята Пасхи. Первоплоди своєї землі принесеш до дому Господа, свого Бога. Не приготовлятимеш ягняти в молоці його матері. І сказав Господь Мойсеєві: Запиши собі ці слова. Бо на основі цих слів Я уклав завіт з тобою та з Ізраїлем. І пробув там Мойсей перед Господом сорок днів і сорок ночей. Хліба він не їв і води не пив. І записав ці слова на скрижалях завіту, Десять слів. Коли ж Мойсей сходив з гори, то дві скрижалі були в руках Мойсея. Спускаючись з гори, Мойсей не знав, що шкіра його обличчя, коли Він говорив з ним, стала сяючою на вигляд. І побачив Аарон і всі старійшини Ізраїля Мойсея: шкіра його обличчя була сяючою на вигляд, і вони побоялися наблизитися до нього. Тож Мойсей закликав їх. Тоді Аарон і всі старійшини громади повернулися до нього, і Мойсей заговорив до них. А після цього підійшли до нього всі Ізраїльські сини, і він заповів їм усе, що сказав йому Господь на Синайській горі. І коли він перестав промовляти до них, то поклав покривало на своє обличчя. А коли Мойсей входив перед Господа, щоб говорити з Ним, то знімав покривало, доки не виходив. Вийшовши, він промовляв до всіх Ізраїльських синів те, що заповів йому Господь. Й Ізраїльські сини побачили, що обличчя Мойсея стало сяючим, тож Мойсей обгортав покривалом своє обличчя, доки не входив говорити з Ним.

Вихід,
Глава 34

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії