Читання 28 листопада

Читання дня

Євангеліє

Вийшовши звідти, приходить у краї Іудейські за Іорданською стороною. Знову збирається до Нього народ, і, за звичаєм Своїм, Він знову вчив їх.

Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: чи дозволено чоловікові розлучатися з жінкою?

Він сказав їм у відповідь: що вам заповів Мойсей?

Вони сказали: Мойсей дозволив писати розвідний лист і розлучатись.

Іісус відповів їм: через жорстокосердість вашу він написав вам цю заповідь.

На початку ж творіння, Бог створив чоловіка і жінку (Бут. 1,27).

Тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє однією плоттю; так що вони вже не двоє, а одна плоть (Бут. 2,24).

Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.

У домі учні Його знову запитали Його про те саме.

Він сказав їм: хто розлучиться з жінкою своєю та одружиться з іншою, той перелюбствує з нею.

І якщо жінка розлучиться з чоловіком своїм і вийде за іншого, перелюбствує.

Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; учні ж не допускали тих, що приносили.

Побачивши те, Іісус обурився і сказав їм: дозвольте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.

Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього.

І, обнявши їх, поклав руки на них і благословив їх.

Коли виходив Він у дорогу, підбіг один хтось, упав перед Ним на коліна і запитав Його: Учителю благий! що мені робити, щоб наслідувати життя вічне?

Іісус сказав йому: що ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог.

Знаєш заповіді: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не кривди, шануй батька твого і матір (Вих. 20,12–17).

Він же сказав Йому у відповідь: Учителю! все це я зберіг від юності моєї.

Іісус, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: одного тобі не вистачає: піди і все, що маєш, продай і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; тоді приходь та іди вслід за Мною, взявши хрест.

Він же, засмутившись від цього слова, відійшов з скорботою, бо мав велике багатство.

І, поглянувши довкола, Іісус сказав учням Своїм: як тяжко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

Учні вжахнулись від слів Його. Але Іісус знову говорить їм у відповідь: діти! як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже!

Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.

Вони ж надзвичайно здивувалися і говорили між собою: хто ж може спастись?

Іісус, глянувши на них, говорить: людям це неможливо, але не Богові, бо все можливо Богові.

І почав Петро говорити Йому: ось ми все залишили і пішли слідом за Тобою.

Іісус сказав у відповідь: істинно говорю вам: нема нікого, хто залишив би дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи землі заради Мене і Євангелія, і не одержав би нині, в час цей, серед гонінь, у стократ більше домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в грядущому віці життя вічного.

І багато хто з перших будуть останніми, і останні – першими.

Коли вони були в дорозі, йдучи до Ієрусалима, Іісус ішов попереду них, а вони жахалися і, йдучи за Ним слідом, боялись. Покликавши дванадцятьох, Він знову почав їм говорити про те, що буде з Ним:

ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященникам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам;

і знущатимуться над Ним, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб’ють Його; і на третій день воскресне.

Тоді підійшли до Нього сини Зеведеєві Яків та Іоанн і сказали: Учителю! ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що попросимо.

Він сказав їм: що хочете, щоб Я зробив вам?

Вони сказали Йому: дай нам сісти у Тебе, одному праворуч, а другому ліворуч у славі Твоїй.

Іісус же сказав їм: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хреститись хрещенням, яким Я хрещусь?

Вони відповідали Йому: можемо. Іісус же сказав їм: чашу, яку Я п’ю, будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститись;

а дати сісти праворуч і ліворуч Мене – не від Мене залежить, а кому уготовано.

І, почувши, десять почали гніватись на Якова та Іоанна.

Іісус же, покликавши їх, сказав їм: ви знаєте, що ті, яких називають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні володіють ними.

Але між вами хай не буде так: а хто хоче бути більшим між вами, хай буде вам слугою;

і хто хоче бути першим між вами, хай буде всім рабом.

Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою для визволення багатьох.

Приходять до Ієрихона. І коли Він з учнями Своїми і численним народом виходив з Ієрихона, Вартімей, син Тімеїв, сліпий, сидів при дорозі і просив милостиню.

Почувши, що це Іісус Назорей, він почав кричати і говорити: Іісусе, Сину Давидів! помилуй мене.

Багато хто примушував його мовчати, але він ще голосніше почав кричати: Сину Давидів! помилуй мене.

Іісус зупинився і звелів його покликати. Кличуть сліпого і кажуть йому: не бійся, вставай, кличе тебе.

Він скинув з себе верхню одежу, встав і прийшов до Іісуса.

Відповідаючи йому, Іісус спитав: чого ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю! щоб мені прозріти.

Іісус сказав йому: йди, віра твоя спасла тебе. І відразу він прозрів і пішов дорогою за Іісусом.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 10

Апостол

Агриппа сказав Павлові: дозволяється тобі говорити за себе. Тоді Павел, простерши руку, почав говорити на свій захист:

царю Агриппо! я почуваю себе щасливим, що сьогодні можу захищатися перед тобою в усьому, в чому звинувачують мене іудеї,

тим більше, що ти знаєш усі іудейські звичаї і суперечності. Тому прошу тебе вислухати мене великодушно.

Життя моє від юності моєї, яке спочатку проводив я серед народу мого в Ієрусалимі, знають всі іудеї;

вони здавна знають про мене, якщо захочуть свідчити, що я жив, як фарисей, за найсуворішим в нашому віросповіданні вченням.

І нині я стою перед судомза надію на обітницю, дану Богом нашим отцям,

здійснення якої сподіваються побачити наші дванадцять колін, що старанно служать Богові день і ніч. За цю-то надію, царю Агриппо, звинувачують мене іудеї.

Що ж? Невже ви вважаєте неймовірним, що Бог воскрешає мертвих?

Правда, і я думав, що мені належить багато діяти проти імені Іісуса Назорея.

Це я і робив у Ієрусалимі: одержавши владу від первосвященників, я багатьох святих ув’язнював, і коли вбивали їх, я подавав на те голос;

і по всіх синагогах я багаторазово мучив їх, і примушував хулити Іісуса, і, з надмірною лютістю до них, переслідував навіть і в чужих містах.

Для цього, йдучи до Дамаска з владою і дорученням від первосвященників,

серед дня на дорозі я, государю, побачив з неба світло, ясніше від сонячного сяйва, що осяяло мене та тих, котрі йшли зі мною.

Усі ми попадали на землю, і я почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: Савле, Савле, що ти гониш Мене? Важко тобі йти проти рожна.

Я сказав: хто Ти, Господи? Він сказав: Я Іісус, Котрого ти гониш.

Але встань і стань на ноги твої; бо для того Я і з’явився тобі, щоб поставити тебе служителем і свідком того, що ти бачив і що Я відкрию тобі,

визволяючи тебе від народу іудейського і від язичників, до яких Я тепер посилаю тебе

розкрити очі їм, щоб вони навернулися від темряви до світла і зпід влади сатани до Бога, щоб вірою в Мене одержали прощення гріхів і достояння зі святими.

Тому, царю Агриппо, я не став противитися небесному видінню,

а спершу жителям Дамаска і Ієрусалима, потім всій землі Іудейській і язичникам проповідував, щоб вони покаялися і навернулися до Бога, роблячи достойні покаяння діла.

За це іудеї схопили мене в храмі і хотіли розтерзати.

Але, одержавши допомогу від Бога, я до цього дня стою і свідчу малому і великому, нічого не кажучи, крім того, про що пророки і Мойсей говорили, що це буде,

а саме, що Христос мав постраждати і, воскреснувши першим з мертвих, сповістити світло народові іудейському і язичникам.

Коли він так захищався, Фест голосно сказав: безумствуєш ти, Павле! велика вченість доводить тебе до божевілля.

Ні, високоповажний Фесте,– сказав він,– я не безумствую, але кажу слова істини і здорового смислу.

Бо знає про це цар, перед яким і кажу сміливо. Я не вірю, щоб від нього було щось з цього приховано; бо це не в кутку відбувалося.

Чи віриш, царю Агриппо, пророкам? Знаю, що віриш.

Агриппа сказав Павлові: ти мало не переконуєш мене стати християнином.

Павел сказав: благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки ти, але й усі, що слухають мене сьогодні, зробились такими, як я, окрім цих кайданів.

І коли він це сказав, цар і правитель, Вереніка і всі, що сиділи з ними, встали.

І, відійшовши вбік, говорили між собою, що цей чоловік нічого, вартого смерті чи кайданів, не робить.

І сказав Агриппа Фестові: можна було б звільнити цього чоловіка, якби він не вимагав кесаревого суду. Тому і вирішив правитель відіслати його до кесаря.

 

Діяння святих апостолів,
Глава 26

Старий Заповіт

Ось що саме здійсниш над ними, аби освятити їх, щоб вони служили Мені священиками. Візьмеш одного молодого бичка з великої рогатої худоби і двох баранів без вади, і прісні хліби, замішані на олії, і прісні коржі, замішані на олії. Виготовиш їх з питльованого пшеничного борошна. І покладеш їх в один кошик, і принесеш їх у кошику, – і бичка, і двох баранів. А до входу в намет свідчення приведеш Аарона та його синів і вмиєш їх водою. І візьмеш одяг, одягнеш на свого брата Аарона хітон, наплічник і Місце виголошення суду, – Місце виголошення прикріпиш йому до наплічника. І одягнеш на його голову митру, і накладеш золоту плитку посвячення на митру. І візьмеш олію помазання, і зіллєш її йому на голову, і помажеш його. Приведеш його синів і одягнеш їх у хітони, підпережеш їх поясами і завинеш їм кидари. І будуть служити Мені священиками повік. І уповноважиш Аарона та його синів на служіння. І приведеш бичка до входу в намет свідчення, і Аарон та його сини покладуть свої руки на голову бичка перед Господом – біля входу в намет свідчення. І заріжеш бичка перед Господом, біля входу в намет свідчення. І візьмеш своїм пальцем трохи крові бичка, і помажеш роги жертовника. А всю решту крові виллєш до підніжжя жертовника. І візьмеш весь жир, що на нутрощах, сальник печінки і обидві нирки з жиром, що на них, і покладеш на жертовник. А м’ясо бичка, шкуру і вміст шлунка/ кишок/ нутрощів спалиш у вогні поза табором, бо це – жертва за гріх. Також візьмеш одного барана, і Аарон та його сини покладуть свої руки на голову барана. І заріжеш його, і, взявши кров, виллєш на жертовник довкола. А барана розітнеш на частини, вимиєш нутрощі та ноги водою і разом з головою покладеш їх на поділені частини. І спалиш усього барана на жертовнику. Це – всепалення Господу, любі пахощі, це – жертва для Господа. Тоді візьмеш другого барана, і Аарон та його сини хай покладуть свої руки на голову барана. І заріжеш його, і візьмеш трохи його крові, і нанесеш на мочку правого вуха Аарона, на кінчик правої руки і кінчик правої ноги, на мочки правих вух його синів, на кінчики їхніх правих рук і кінчики їхніх правих ніг. І візьмеш трохи крові, що на жертовнику, і трохи олії помазання, і покропиш Аарона та його одяг, і його синів, і одяг його синів, які з ним. І він буде освячений, – і його одяг, і його сини, і одяг його синів, які з ним. А кров барана виллєш на жертовник довкола. І візьмеш жир з барана, і жир, що покриває нутрощі, сальник печінки, обидві нирки та жир, що на них, і праву лопатку. Бо це – посвячення на служіння. З кошика візьмеш один хліб, замішаний на олії, і один прісний корж, – які кладуть перед Господом, – і покладеш усе це на руки Аарона та на руки його синів, і відділиш їх, як відокремлене перед Господом. І візьмеш це з їхніх рук, і принесеш на жертовнику всепалення перед Господом, як приємні пахощі. Це – жертва Господу. І візьмеш грудинку з барана посвячення на служіння, який є для Аарона, і відділиш від неї, як відокремлене перед Господом, і вона буде твоєю часткою. І освятиш грудинку, окрему частку, і лопатку відділення, як те, що відокремлене, які були відділені з барана посвячення на служіння, – від того, що Ааронові та його синам; і воно буде від синів Ізраїля для Аарона і для його синів як вічний закон. Адже це – окрема /особлива частка, і між синами Ізраїля воно буде відокремлене з жертв спасіння – окрема частка для Господа. І священний одяг Аарона буде його синам після нього, щоб помазувати їх у ньому і уповноважувати їх на служіння. Сім днів носитиме його священик з його синів, який буде замість нього і який входитиме в намет свідчення, щоб служити у святині. І ти візьмеш барана посвячення на служіння, і звариш м’ясо на святому місці. І біля входу намету свідчення Аарон та його сини їстимуть м’ясо барана і хліби, що в кошику. Їстимуть ті жертви, якими вони були посвячені, щоб уповноважити їх на служіння, аби освятити їх, а сторонній не їстиме цього, бо воно – святе. Якщо ж до ранку залишиться м’ясо з жертви посвячення на служіння чи з хліба, то спалиш рештки у вогні; його не будуть їсти, бо воно – святиня. Тож вчиниш з Аароном та його синами саме так, – згідно з усім, що Я тобі заповів! Сім днів будеш уповноважувати їх на служіння. А в день очищення принесеш молодого бичка за гріх. І очистиш жертовник, коли над ним будеш звершувати освячення, і помажеш його, щоб його освятити. Сім днів будеш очищати жертовник, і освятиш його, – і стане жертовник святе святих. Кожний, хто доторкнеться до жертовника, освятиться. А це те, що приноситимеш на жертовнику: двох однолітніх ягнят без вади щодня приноситимеш на жертовнику, – постійно, бо це постійна жертва. Одне ягня приготуєш уранці, а друге ягня приготуєш увечері. І десяту частину ефи пшеничного питльваного борошна, замішаного на четвертій частині гінаai битої олії, і жертву виливання – четверту частину гіна вина на одне ягня. А друге ягня принесеш увечері. Принесеш так само, як і ранкову жертву, і так само з його жертвою виливання. Це – любі пахощі, жертва для Господа, постійна жертва впродовж ваших поколінь, перед входом до намету свідчення перед Господом. Де Я об’являтимуся тобі, щоб говорити з тобою. І в тому місці заповім Ізраїльським синам, і воно Моєю славою стане святим. І освячу намет свідчення, і жертовник, і освячу Аарона та його синів, щоб були Моїми священиками. І Мене прикликатимуть Ізраїльські сини, і Я буду їхнім Богом; і пізнають, що Я – Господь, їхній Бог, Який вивів їх з Єгипетської землі, аби вони кликали до Мене, і щоби бути їхнім Богом.

Вихід,
Глава 29

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії