Читання 12 листопада

Читання дня

Євангеліє

І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.

Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.

Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?

Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас, бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.

Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець; бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями; усе ж це – початок хвороб.

Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім’я Моє; і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного; і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять; і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов; хто ж витерпить до кінця, той спасеться.

І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.

Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє), тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори; і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти що-небудь з дому свого; і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.

Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!

Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу, бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.

І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.

Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.

Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.

Ось, Я наперед сказав вам.

Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте; бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського; бо, де буде труп, там зберуться орли.

І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються; тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою; і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.

Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м’яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо; так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.

Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде; небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.

Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один; але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського; тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться; дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.

Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.

Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.

Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.

Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?

Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так; істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.

Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п’яницями, – то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає, і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 24

Апостол

В той час цар Ірод підняв руки на декого з тих, що належали до церкви, щоб заподіяти їм зло,

і мечем убив Якова, брата Іоаннового.

А побачивши, що це подобається іудеям, після того взяв і Петра,– тоді були дні опрісноків,–

і, схопивши його, посадив у темницю; і наказав чотирьом четверицям воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.

Отож Петра стерегли в темниці, а тим часом церква щиро молилась за нього Богові.

Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла темницю.

І ось, представ Ангел Господній, і світло осяяло темницю і, штовхнувши Петра в бік, він розбудив його і сказав: встань швидше. І впали ланцюги з його рук.

І сказав йому Ангел: підпережись і взуйся. Він зробив так. Потім говорить йому: одягни одежу твою і йди за мною.

Петро вийшов і попрямував за ним, не знаючи, що роблене Ангелом було в дійсності, а думав, що бачить видіння.

Пройшовши першу й другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, що вела до міста, яка сама собою відчинилася їм: вони вийшли, і пройшли одну вулицю, і раптом Ангела не стало з ним.

Тоді Петро, опам’ятавшись, сказав: тепер я бачу воістину, що Господь послав Ангела Свого і звільнив мене від руки Іродової та від усього, чого чекав народ іудейський.

І, роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Іоанна, званого Марком, де багато зібралися й молилися.

Коли ж Петро постукав біля воріт, то вийшла послухати служниця, на ім’я Рода,

і, впізнавши голос Петра, з радості не відчинила воріт, а, вбігши, сказала, що Петро стоїть біля воріт.

А ті сказали їй: чи при своєму ти розумі? Але вона твердила, що так і є. Вони ж говорили: це Ангел його.

А Петро і далі стукав. Коли ж відчинили, то побачили його й здивувались.

Він же, давши знак рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь вивів його з темниці, і сказав: сповістіть про це Якова і братів. Потім, вийшовши, пішов у інше місце.

Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога про те, що сталося з Петром.

Ірод же, пошукавши його і не знайшовши, судив сторожів і звелів стратити їх. Потім він відправився з Іудеї до Кесарії і там залишався.

Ірод був розгніваний на тирян і сидонян; вони ж, змовившись, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, постельника царського, просили миру, бо їхня країна годувалася від його царства.

Призначеного дня Ірод, одягнувшись у царську одежу, сів на підвищеному місці і говорив до них;

а народ вигукував: це голос Бога, а не чоловіка.

Та раптом Ангел Господній уразив його за те, що він не віддав слави Богові; і він, з’їдений червою, помер.

Слово ж Боже росло і поширювалось.

А Варнава та Савл, виконавши доручення, повернулися з Ієрусалима до Антіохії, взявши з собою Іоанна, прозваного Марком.

 

Діяння святих апостолів,
Глава 12

Старий Заповіт

І сказав Господь Мойсеєві, промовляючи: Посвяти Мені кожного первістка, який народжується першим, – першим виходить з кожного лона: від людини до тварини серед Ізраїльських синів. Кожний із них – Мій. І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі, бо сильною рукою вивів вас Господь звідти. Тож не будете їсти заквашеного. Адже сьогодні ви виходите – у місяць нових колосків. І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, хетів, аморейців, евейців, євусейців, ґерґесейців і ферезейців, про яку поклявся твоїм батькам, що дасть тобі, в землю, яка тече молоком і медом, – то здійснюватимеш це служіння цього місяця. Шість днів їстимете опрісноки, а сьомого дня – свято для Господа: Опрісноки їстимете сім днів, – не з’явиться в тебе заквашене і не буде в тебе закваски в усіх твоїх околицях. І сповістиш своєму синові того дня, кажучи: Це тому, що так вчинив зі мною Господь Бог, коли я виходив з Єгипту. І воно буде тобі за знак на твоїй руці, наче пам’ятка перед твоїми очима, щоб Господній закон був на твоїх устах. Адже сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту. У визначений час будеш дотримуватися цього закону з року в рік. І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, – як і пообіцяв твоїм батькам, – і дасть її тобі, то відділиш для Господа кожного чоловічої статі, хто першим вийшов з лона, – посвятиш Господу кожного чоловічої статі, який першим вийшов з лона, – і з худоби, і з твоїх домашніх тварин, які тобі народяться. А кожне, котре перше вийде з лона ослиці, заміниш вівцею. Якщо ж не заміниш, то викупиш його. За кожного первородного чоловіка з твоїх синів заплатиш викуп. Якщо ж після цього запитає тебе твій син, кажучи: Що це? – скажеш йому: Це тому, що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипетської землі, з дому неволі. Та після того, як фараон зробився непоступливим, щоб нас не відпустити, Господь вигубив кожного первістка в Єгипетській землі – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного з чоловічої статі, хто першим виходить із лона, і плачу викуп за кожного первістка з моїх синів. І буде це як знак на твоїй руці – непорушним перед твоїми очима, тому що сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту. (МТ  філактерією) Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його дорогою Филистимської землі, хоча було ближче. Оскільки Бог сказав: Щоб часом не каявся народ, коли побачить війну, і не повернувся до Єгипту. І Бог повів народ в обхід, дорогою в пустелю, до Червоного моря, – в п’ятому поколінні вийшли сини Ізраїля з Єгипетської землі. Мойсей забрав зі собою кості Йосипа, оскільки Йосип узяв тверду клятвуg в Ізраїльських синів, кажучи: Вас неодмінно відвідаєh Господь, тож ви заберете звідси зі собою мої кості! Рушивши зі Сокхота, сини Ізраїля отаборилися в Отомі, поблизу пустелі. Бог же вів їх: удень – хмарним стовпом, щоб показувати їм дорогу, а вночі – полум’яним стовпом. Не зникав хмарний стовп вдень і полум’яний стовп вночі з-перед усього народу.

Вихід,
Глава 13

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії