Читання 9 листопада

Читання дня

Євангеліє

Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:

Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти.

Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля.

Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї.

Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.

Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє.

Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні; отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.

І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося возлежалими.

Цар, увійшовши подивитись на возлежалих, побачив там чоловіка, вдягненого не у весільний одяг, і каже йому: друже! як ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.

Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і вкиньте у тьму безпросвітну; там буде плач і скрегіт зубів; бо багато званних, та мало вибраних.

Тоді фарисеї пішли і радились, як би піймати Його на слові.

І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будькому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу; отож скажи нам: як Тобі здається? чи дозволено платити податки кесареві, чи ні?

Іісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: що спокушаєте Мене, лицеміри?

Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.

І говорить їм: чиє це зображення і напис?

Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові.

Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

У той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що нема воскресіння, і запитали Його:

Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його хай візьме собі жінку його і відродить потомство братові своєму (Втор. 25,5); було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, залишив жінку свою братові своєму; так само і другий, і третій, навіть до сьомого; а після всіх померла і жінка.

Отже, в час воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? бо всі мали її.

Іісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої, бо у воскресінні ні женяться, ні виходять заміж, а перебувають, як Ангели Божі на небесах.

А про воскресіння мертвих, чи не читали ви сказаного вам Богом:

Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, а живих (Вих. 3,6).

І, чуючи, народ дивувався вченню Його.

А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.

І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:

Учителю! яка найбільша заповідь в законі?

Іісус сказав йому: возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм (Втор. 6,5): це перша й найбільша заповідь; друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18); на цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки.

Коли зібралися фарисеї, Іісус запитав їх: що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.

Говорить їм: як же Давид, з натхнення, називає Його Господом, коли говорить: сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх? (Пс. 109,1).

Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син йому?

І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 22

Апостол

У Кесарії був один чоловік, на ім’я Корнилій, сотник з полку, званого Італійським,

благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, він творив багато милостині народові і завжди молився Богові.

Близько дев’ятої години дня, у видінні, він ясно бачив Ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію!

Він же, глянув на нього і, злякавшись, сказав: що, Господи? Ангел відповів йому: молитви твої та милостині твої прийшли на пам’ять перед Богом.

Отож пошли людей до Іоппії і поклич Симона, званого Петром.

Він гостює в одного Симона шкіряника, дім якого біля моря; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.

Коли Ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, то він, покликавши двох із своїх слуг і побожного воїна з тих, які були при ньому,

і, розповівши їм усе, послав їх у Іоппію.

Другого дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро близько шостої години зійшов на верх дому помолитися.

І відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж приготовляли, на нього зійшла нестяма

і бачить розкрите небо і якусь посудину, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, що спускається на землю, і сходить до нього;

у ній знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні.

І був голос до нього: встань, Петре, заколи та їж.

Петро ж сказав: ні, Господи, я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.

Тоді вдруге був голос до нього: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.

Сталося це тричі; і посудина знову піднялася на небо.

Коли ж Петро в собі дивувався, що б означало видіння, яке він бачив, ось, посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, зупинились біля воріт;

і, крикнувши, спитали: чи тут зупинився Симон, званий Петром?

Тим часом як Петро розмірковував про видіння, Дух сказав йому: ось, три чоловіки шукають тебе;

встань, зійди і йди з ними, нітрохи не вагаючись; бо Я послав їх.

Петро, зійшовши до людей, присланих до нього Корнилієм, сказав: я той, кого ви шукаєте; в якій справі ви прийшли?

Вони ж сказали: Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, про якого добре говорить весь народ іудейський, одержав повеління через святого Ангела покликати тебе до дому свого і послухати слова твого.

Тоді Петро, запросивши їх, пригостив. А на другий день, вставши, пішов з ними, і дехто з братії іоппійської пішов з ним.

Наступного дня прийшли вони до Кесарії. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх родичів та близьких друзів.

Коли входив Петро, Корнилій його зустрів і поклонився, припавши до його ніг.

Петро ж підвів його, кажучи: встань, я теж людина.

І, розмовляючи з ним, увійшов у дім і знайшов багатьох, що зібралися.

І сказав їм: ви знаєте, що іудеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником; але Бог відкрив мені, щоб я жодного чоловіка не вважав негідним або нечистим.

Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отож питаю: для чого ви покликали мене?

Корнилій сказав: четвертого дня я постився аж до цієї години: і о дев’ятій годині молився в своєму домі, і ось, став переді мною муж у світлій одежі,

і каже: Корнилію! почута молитва твоя, і милостині твої згадалися перед Богом.

Отож пошли в Іоппію та поклич Симона, званого Петром; він зупинився в домі шкіряника Симона, що біля моря; він прийде і скаже тобі.

Зразу ж послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелів тобі Бог.

Петро відкрив уста і сказав: істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу,

але у всякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, приємний Йому.

Він послав синам Ізраїлевим слово, благовіствуючи мир через Іісуса Христа; Цей є Господь усіх.

Ви знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, проповіданого Іоанном:

як Бог Духом Святим і силою помазав Іісуса з Назарета, і Він ходив, творив добро і зціляв усіх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним.

І ми свідки всього, що зробив Він на землі Іудейській і в Ієрусалимі, і що Його вбили, повісивши на древі.

Цього Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися

не всьому народові, а свідкам, Богом наперед вибраним, нам, які їли й пили з Ним, після воскресіння Його з мертвих.

І Він повелів нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений від Бога Суддя живих і мертвих.

Про Нього всі пророки свідчать, що всякий віруючий в Нього одержить відпущення гріхів іменем Його.

Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово.

І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що Дар Святого Духа зійшов і на язичників,

бо чули, що вони говорять мовами і величають Бога. Тоді Петро сказав:

хто може заборонити хреститись водою тим, що, як і ми, одержали Святого Духа?

І звелів їм хреститися в ім’я Іісуса Христа. Потім вони просили його пробути в них кілька днів.

 

Діяння святих апостолів,
Глава 10

Старий Заповіт

І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Увійди до фараона, бо Я зробив непоступливим його серце і серце його рабів, щоб і надалі відбувалися ці ознаки для них. Щоб ви донесли до вух ваших дітей і до дітей ваших дітей, як Я насміявся з єгиптян, та про Мої ознаки, які Я вчинив серед них. І ви будете знати, що Я – Господь. Тож Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки не бажатимеш вшанувати Мене? Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені. Якщо ж не забажаєш відпустити Мого народу, то ось Я в цю пору завтра наведу велику сарану на весь твій край. І вона вкриє поверхню землі, так що не зможеш побачити землю, і поз’їдає усі рештки того, що вціліло у вас після граду, і об’їдене буде кожне дерево, яке росте у вас на землі. Вона наповнить твої будинки і будинки твоєї прислуги, – всі будинки в усій Єгипетській землі. Такого ще ніколи не бачили ні твої батьки, ні їхні прадіди, з дня, відколи існують на землі, аж донині! І, повернувшись, Мойсей вийшов від фараона. А слуги фараона кажуть йому: Доки він буде для нас колючкою? Відпусти людей, хай поклоняться Господу, своєму Богові! Чи ти не бажаєш усвідомити, що Єгипет знищений? І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і той сказав їм: Підіть поклоніться Господу, вашому Богові. Хто? Хто ті, які підуть? А Мойсей каже: Ми підемо з дітьми і старцями, зі синами і дочками, з вівцями і нашою худобою. Адже це – свято для Господа, нашого Бога. А той відповів їм: Нехай Господь буде так з вами, як я відпускаю вас з вашим майном? Дивіться, у вас – злі наміри! Так не буде! Хай підуть лише чоловіки і поклоняться Богові. Адже ви самі цього добиваєтеся! І їх вигнали з-перед обличчя фараона. Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку на Єгипетську землю, і нехай налетить на землю сарана, і нехай поїсть усю рослинність землі й усі плоди дерев, які залишилися після граду. І підняв Мойсей посох до неба, і Господь навів на землю південний вітер, – він дув весь той день і всю ніч. Настав ранок, і південний вітер нагнав сарану. Він наніс її на всю Єгипетську землю, – в дуже великій кількості вона осіла на всіх Єгипетських землях. Ні до цього часу не було такої сарани і після цього такої не буде. Вона покрила земну поверхню, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі й усі плоди на деревах, які залишилися після граду. Не зосталося жодної зелені на деревах і на жодній рослині на рівнині в усій Єгипетській землі. І фараон з поспіхом покликав Мойсея та Аарона, кажучи: Згрішив я перед Господом, вашим Богом, і проти вас. Отже, ще й сьогодні простіть мій гріх і помоліться Господу, вашому Богові, нехай забере цю смерть від мене. Мойсей вийшов від фараона і помолився Богові. І Господь змінив сильний вітер на західний, і підняв сарану, і кинув її в Червоне море, і не залишилося жодної сарани в усій Єгипетській землі. Та Господь зробив непоступливим серце фараона, і синів Ізраїля той не відпустив. Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку до неба, і нехай настане темрява у Єгипетській землі – відчутна темрява. І Мойсей простягнув руку до неба, – і три дні була темрява: чорні хмари й буря на всій Єгипетській землі. І три дні ніхто не бачив свого брата, і ніхто не вставав зі свого ліжка. А всі сини Ізраїля повсюди, де б вони не перебували, мали світло. І фараон закликав Мойсея та Аарона, і каже: Ідіть, поклоніться Господу, Богові вашому! Тільки овець і худобу залишіть. А ваше майно нехай іде з вами. Та Мойсей сказав: Але ти нам маєш дати тварин на жертви і всепалення, котрі принесемо Господу, Богові нашому. І наша худоба піде з нами, – тож не залишимо й копита. Адже з них візьмемо для служіння Господу, Богові нашому. Ми ж не знаємо, яким чином будемо поклонятися Господу, Богові нашому, перш ніж прийдемо туди. Та непоступливим зробив Господь серце фараона, і той не забажав їх відпустити. І каже фараон: Іди від мене! Стережися! Щоб ти більше не намагався побачити моє обличчя, бо в той день, коли з’явишся переді мною, – помреш! А Мойсей відповідає: Ти вірно сказав. Більше не з’явлюся перед твоїм обличчям.

Вихід,
Глава 10

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії