Читання 7 листопада

Читання дня

Євангеліє

Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти робітників у свій виноградник.

І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника; а коли вийшов він коло третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла, і сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і що належатиме, дам вам. Вони пішли.

А як вийшов він знову коло шостої і дев’ятої години, зробив те саме.

Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?

Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого, і що належатиме, отримаєте.

Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх до перших.

І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.

Ті ж, які прийшли першими, думали, що вони отримають більше, але й вони одержали по динарію; і, отримавши, стали дорікати господареві дому і говорили: ці останні робили одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку.

Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?

Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі; хіба я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне від того, що я добрий?

Так будуть останні першими, і перші останніми; бо багато покликаних, та мало вибраних.

Йдучи до Ієрусалима, Іісус відкликав по дорозі дванадцять учнів одних і сказав їм: ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам, і вони засудять Його на смерть; і віддадуть Його язичникам на ганьбу і побиття і розп’яття; і на третій день воскресне.

Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми, і, вклоняючись, просила чогось у Нього.

Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один по праву сторону, а другий по ліву в Царстві Твоїм.

Іісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я питиму, чи хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо.

І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти у Мене праворуч і ліворуч – не від Мене залежить, а кому уготовано Отцем Моїм.

Почувши це, інші десять учнів обурились на двох братів.

Іісус же, покликавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними; але між вами хай не буде так; а хто хоче між вами бути більшим, хай буде вам слугою; і хто хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом; бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох.

І коли виходили вони з Ієрихона, за Ним ішло багато народу.

І ось, двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Іісус йде мимо, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

Іісус, зупинившись, підкликав їх і сказав: чого ви хочете від Мене?

Вони говорять Йому: Господи! щоб відкрились очі наші.

Іісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 20

Апостол

Савл же схвалював убивство його. В ті дні сталося велике гоніння на церкву в Ієрусалимі; і всі, крім Апостолів, розсіялися по різних місцях Іудеї та Самарії.

Стефана ж поховали люди благоговійні і вчинили великий плач по ньому.

А Савл терзав церкву; ходив по домах, тягнув чоловіків та жінок і віддавав їх до темниці.

Ті ж, які розсіялися, ходили і благовіствували слово.

Так, Филип прийшов у місто Самарійське і проповідував їм Христа.

Народ однодушно слухав те, про що говорив Филип; чув і бачив чудеса, які він творив.

Бо нечисті духи з багатьох, хто мав їх, виходили з великим криком, а чимало розслаблених і кривих зцілялося.

І була велика радість у тому місті.

Перебував же в місті один чоловік, на ім’я Симон, який раніше волхвував і дивував народ самарійський, видаючи себе за когось великого.

Його слухали всі, від малого до великого, кажучи: цей є велика сила Божа.

А слухали його тому, що він довгий час дивував їх волхвуванням.

Коли ж повірили Филипові, який благовіствував про Царство Боже та про ім’я Іісуса Христа, то хрестились і чоловіки і жінки.

Увірував і сам Симон і, охрестившись, не відходив від Филипа; і, побачивши великі чудеса й знамення, що творилися, дивувався.

Коли почули Апостоли, які були в Ієрусалимі, що Самарія прийняла слово Боже, послали до них Петра та Іоанна,

котрі, прийшовши, помолились за них, щоб вони прийняли Духа Святого.

Бо Він не сходив ще ні на одного з них, а тільки були вони охрещені в ім’я Господа Іісуса.

Тоді поклали руки на них, і вони прийняли Духа Святого.

Симон же, побачивши, що через покладання рук апостольських подається Дух Святий, приніс їм гроші,

кажучи: дайте і мені владу цю, щоб той, на кого я покладу руки, одержував Духа Святого.

Але Петро сказав йому: хай срібло твоє буде з тобою на погибель, бо ти помислив отримати дар Божий за гроші.

Нема для тебе в цьому ні частки, ні долі, бо серце твоє не праве перед Богом.

Отож покайся в цьому гріху твоєму і благай Бога, щоб відпустив тобі помисел серця твого;

бо бачу тебе повного жовчі гіркої і в путах неправди.

Симон же сказав у відповідь: помоліться за мене до Господа, щоб мене ніщо не спіткало із сказаного вами.

Вони ж, засвідчивши та проповідавши слово Господнє, повернулися до Ієрусалима, і в багатьох селах Самарійських проповідували Євангеліє.

А Филипові Ангел Господній сказав: встань і йди на південь, на дорогу, що йде з Ієрусалима в Газу; вона пуста.

Він встав і пішов. І ось, чоловік ефіопський, євнух, вельможа Кандакії, цариці Ефіопської, хранитель усіх скарбів її, який приїжджав до Ієрусалима на поклоніння,

повертався і, сидячи на своїй колісниці, читав пророка Ісаію.

Дух сказав Филипові: підійди і пристань до цієї колісниці.

Филип підійшов і, почувши, що він читає пророка Ісаію, сказав: чи розумієш, що читаєш?

Він сказав: як можу розуміти, коли хто не навчить мене? і попросив Филипа піднятися і сісти з ним.

А місце з Писання, яке він читав, було таке: як вівцю на заклання, ведено Його і, як ягня перед тим, хто стриже його, мовчить, так і Він не відкриває уст Своїх.

У приниженні Його суд Його відбувся. Але про рід Його хто роз’яснить? бо відбирається від землі життя Його (Іс. 53,7–8).

І сказав євнух Филипові: прошу тебе сказати, про кого пророк говорить це? про себе, чи про когось іншого?

Филип відкрив уста свої і, почавши з цього Писання, благовіствував йому про Іісуса.

Тим часом, продовжуючи путь, вони приїхали до води, і євнух сказав: ось вода; що перешкоджає мені хреститись?

Филип же сказав йому: якщо віруєш від усього серця, то можна. Він сказав у відповідь: вірую, що Іісус Христос є Син Божий.

І наказав зупинити колісницю; і ввійшли обидва у воду, Филип і євнух; і охрестив його.

Коли ж вони вийшли з води, Дух Святий зійшов на євнуха, а Филипа возніс Ангел Господній, і євнух уже не бачив його, і поїхав дорогою, радіючи.

Филип же опинився в Азоті і, проходячи, благовіствував усім містам, поки прийшов до Кесарії.

 

Діяння святих апостолів,
Глава 8

Старий Заповіт

І промовив Господь до Мойсея: Скажи Ааронові, своєму братові: Простягни руку зі своїм посохом на ріки, на канали та на мочарі й наведи жаб. І Аарон простягнув руку на води Єгипту, і навів жаб. А жаби вилізли і покрили Єгипетську землю. Так само своїми чарами зробили і єгипетські чаклуни, і навели жаб на Єгипетську землю. Тож фараон закликав Мойсея та Аарона і сказав: Помоліться до Господа за мене і нехай забере жаб від мене та від мого народу, і відпущу народ, і вони принесуть жертву Господу. І сказав Мойсей фараонові: Признач мені, коли помолитися за тебе, за твоїх слуг і за твій народ, щоб усунути жаб від тебе, від твого народу і з ваших домів, – вони залишаться тільки в ріці. Той же відповів: Уранці. Тоді Мойсей сказав: Буде так, як ти сказав, щоб ти знав, що немає іншого Бога, крім Господа! Тож будуть забрані жаби від тебе, з ваших домів і кімнат, і від твоїх рабів, і від твого народу, – вони залишаться тільки в ріці. Мойсей і Аарон вийшли від фараона. І Мойсей закликав до Господа щодо обмеження жаб, як постановив фараон. І Господь зробив так, як сказав Мойсей, – жаби загинули в домах, в кімнатах і на полях. Їх згрібали – купа до купи, – і засмерділася земля. Побачив фараон, що настала полегша, та нечуйним було його серце, – він не слухав їх, як і сказав Господь. Тож Господь промовив до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни руку зі своїм посохом і вдар порох землі, й будуть блохи на людях, на слугах і в усій Єгипетській землі. Тоді Аарон простягнув руку з посохом і вдарив порох землі, й появилися блохи на людях і на чотириногих, і в усьому поросі землі були блохи – в усій Єгипетській землі. Так само вчинили своїми магічними діями й чаклуни, намагаючись вивести бліх, та не змогли. І були блохи на людях і на чотириногих. Тому чаклуни сказали фараонові: Це – перст Божий! Та фараонове серце закам’яніло, – він не послухав їх, як і сказав Господь. І Господь промовив до Мойсея: Підіймися рано-вранці й стань перед фараоном. Ось він вийде до води, а ти скажеш йому: Так говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб Мені поклонився! Якщо ж не бажаєш відпустити Мій народ, то ось Я насилаю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на ваші доми собачих мух, – і доми єгиптян, і земля, на якій вони є, наповняться собачими мухами. Та для землі Ґесем, на якій є Мій народ, того дня Я зроблю чудо – там не буде собачих мух, – щоб ти знав, що Я – Господь, Господь усієї землі. Я встановлю межу між Моїм народом і між твоїм народом. Уранці буде ця ознака на землі! І зробив Господь так: з’явилися численні собачі мухи в палатах фараона, в домах його слуг і на всій Єгипетській землі; і земля була знищена собачими мухами. Тож фараон закликав Мойсея та Аарона, кажучи: Підіть і принесіть жертву вашому Богові в краю. Та Мойсей сказав: Не може того бути. Адже ми будемо приносити в жертву Господу, Богові нашому, те, що огидне єгиптянам. І якщо приноситимемо в жертву перед ними те, що є огидним для єгиптян, то будемо побиті камінням. Ми підемо на три дні ходи в пустелю і принесемо жертву Господу, нашому Богові, – як Він нам звелів. І фараон сказав: Я відпущу вас. Принесіть жертву Господу, вашому Богові, в пустелі, але не йдіть надто далеко. Тож помоліться і за мене до Господа. А Мойсей сказав: Ось я вийду від тебе і помолюся до Бога, – і завтра відступлять собачі мухи від тебе, від твоїх слуг і від твого народу. Не продовжуй, фараоне, надалі обдурювати, не відпускаючи народ, аби принести жертву Господу. Мойсей вийшов від фараона і помолився до Бога. І Господь вчинив так, як сказав Мойсей, – Він прогнав собачих мух від фараона, від його слуг і від його народу. Тож не залишилося жодної. Та фараон і цим разом зробив нечуйним своє серце і не забажав відпустити народ.

Вихід,
Глава 8

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії