Читання 14 жовтня

Читання дня

Євангеліє

Коли вони йшли, прийшов Він до одного села; тут жінка, на ім’я Марфа, прийняла Його в свій дім;

у неї була сестра, що звалась Марія, котра сіла біля ніг Іісуса і слухала слово Його.

Марфа ж клопоталась про велику гостину і, підійшовши, сказала: Господи! чи Тобі байдуже, що сестра моя покинула мене одну служити? скажи їй, щоб допомогла мені.

Іісус же сказав їй у відповідь: Марфо! Марфо! ти турбуєшся і клопочешся багато чим, а одного тільки треба; Марія ж вибрала найкращу частку, яка не відбереться від неї.

Коли ж Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!

А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 10, вірші 38–42, глава 11, вірші 27–28

Апостол

І перший завіт мав постанову про Богослужіння і святилище земне:

бо побудована була скінія перша, в якій був світильник, і трапеза та жертовні хліби, і яка називається «святе».

За другою ж завісою була скінія, названа «Святесвятих»,

яка мала золоту кадильницю і обкладений з усіх сторін золотом ковчег завіту, де були золотий сосуд з манною, жезл Ааронів розквітлий та скрижалі завіту,

а над ним херувими слави, осіняючі очистилище; про що не слід тепер говорити докладно.

При такому влаштуванні, до першої скінії завжди входять священники відправляти Богослужіння;

а до другої – раз на рік один тільки первосвященник, не без крові, яку приносить за себе і за гріхи невідання народу.

 

Послання до євреїв святого апостола Павла,
Глава 9, вірші 1–7

Старий Заповіт

А Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла познайомитися з дочками тієї місцевості. І побачив її син Емора Сихем – хореєць, володар тієї землі; він узяв її і спав з нею, і збезчестив її. Та прив’язався він до душі Діни, дочки Якова, і покохав дівчину, і говорив їй згідно з дівочими мріями. І сказав Сихем Еморові, своєму батькові, мовлячи: Візьми мені цю дівчину за дружину.

Яків довідався, що син Емора збезчестив його дочку Діну, а сини його були з його худобою на рівнині. Тож поки вони не поприходили, Яків мовчав. Та Емор, батько Сихема, прийшов до Якова, аби переговорити з ним. А сини Якова прийшли з пасовиська. Коли почули, то засмутилися чоловіки, і дуже боляче було їм, бо, переспавши з дочкою Якова, вчинив те, що не личить в Ізраїлі, – так не повинно бути!

Та Емор звернувся до них, говорячи: Моєму синові Сихему припала до душі ваша дочка. Тож дайте її йому за дружину. Порідніться з нами; ваших дочок дайте нам, а наших дочок беріть вашим синам. Ось земля широка перед вами, тож живіть у нас. Оселяйтеся, перебувайте в ній і набувайте її у власність. А Сихем сказав її батькові та її братам: Нехай знайду я у вас ласку, – і що лише скажете, – ми дамо. Призначіть якнайбільший викуп – і, що лише скажете мені, я дам. Але дайте мені цю дівчину за дружину.

А сини Якова підступно відповіли Сихемові та його батькові Еморові, а говорили до них так, тому що той збезчестив їхню сестру Діну. Симеон та Левій, Дінині брати й сини Лії, сказали їм: Не можемо виконати цього прохання – дати нашу сестру чоловікові, який є необрізаний. Адже це для нас ганебно. У такому випадку уподібнимося до вас і поселимося у вас, якщо ви станете, як ми: коли кожному з вас, хто чоловічої статі, зробите обрізання. І будемо віддавати наших дочок вам, і будемо брати ваших дочок собі за дружин, й оселимося серед вас, і будемо як один народ. Коли ж не послухаєте нас щодо обрізання, то заберемо наших дочок і підемо геть.

Їхні слова сподобалися Еморові й Сихемові, Еморовому синові. І юнак не зволікав з виконанням цієї вимоги, бо кохав дочку Якова. Він же був найславніший з усіх в домі його батька. Тож Емор і його син Сихем пішли до брами їхнього міста і звернулися до людей свого міста, кажучи: Ці люди миролюбні до нас. Хай поселяються на землі й торгують на ній – ось бо перед ними простора земля. Будемо брати їхніх дочок собі за дружин, а наших дочок віддаватимемо їм. Та лише в такому випадку уподібняться нам чоловіки, щоб жити з нами, аби стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожний чоловічої статі, як і вони обрізані. І їхні стада, і їхні маєтки, і худоба, – хіба не стануть нашими? Лише в такому випадку уподібнимося їм, і вони поселяться з нами.

Тож усі, які проходили брамою їхнього міста, прислухалися до Емора та його сина Сихема і зробили обрізання крайньої плоті, – кожний чоловічої статі. А на третій день, коли були ще в болі, сталося таке: взяли два сини Якова, Симеон та Левій, Дінині брати, кожний свого меча, безпечно ввійшли в місто і повбивали всіх чоловіків. І Емора, і його сина Сихема вбили вістрям меча, а Діну забрали з дому Сихема, та й вийшли. Сини Якова перейшли по вбитих і пограбували місто, в якому збезчещено їхню сестру Діну. І захопили їхніх овець, їхніх волів і їхніх ослів: усе, що було в місті, і все, що було на рівнині. І все, що жило в них, і весь їхній посуд, і їхніх жінок узяли в полон, – тож розграбували все, що було в місті, й усе, що було в домах.

Та Яків сказав Симеонові та Левієві: Ви зробили мене ненависним, так що я став негідником для всіх, хто живе на землі – між ханаанцями та ферезейцями. Я – нечисленний, тож, зібравшись проти мене, поб’ють мене, і вигублений буду я та мій дім. Вони ж відповіли: А хіба мають вважати розпусницею нашу сестру?

 

Книга Буття,

Глава 34.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії