Читання 5 жовтня

Читання дня

Євангеліє

Хай не тривожиться серце ваше: віруйте в Бога, і в Мене віруйте.

В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам.

І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я.

А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте.

Фома сказав Йому: Господи! не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь?

Іісус сказав йому: Я є путь і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.

Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його.

Филип сказав Йому: Господи! покажи нам Отця, і досить нам.

Іісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця?

Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла.

Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені; а якщо не так, то вірте Мені за самими ділами.

Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він сотворить, і більше цих сотворить; тому що Я до Отця Мого іду.

І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині.

І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю.

Якщо любите Мене, то виконуйте Мої заповіді.

І Я умолю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, що буде з вами повік,

Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде.

Не залишу вас сиротами; прийду до вас.

Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити.

У той день дізнаєтесь ви, що Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас.

Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, той возлюблений буде Отцем Моїм; і Я полюблю його і явлюся йому Сам.

Іуда, не Іскаріот, говорить Йому: Господи! що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові?

Іісус сказав йому у відповідь: хто любить Мене, той слово Моє виконуватиме; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього і оселю сотворимо у нього.

А хто не любить Мене, слів Моїх не виконує; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене.

Це сказав Я вам, перебуваючи з вами.

Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усьому і нагадає вам усе, що Я говорив вам.

Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться серце ваше і хай не страхається.

28 Ви чули, що Я сказав вам: іду від вас і прийду до вас. Коли б ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: іду до Отця; бо Отець Мій більший за Мене.

І ось, Я сказав вам про те, перше ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться.

Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього, і в Мені не має нічого.

Але щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так і творю: встаньте, підемо звідси.

 

Євангеліє від Іоанна,

Глава 14

Апостол

Отож зміцнюйся, сину мій, у благодаті Христом Іісусом,

і що чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які були б спроможні й інших навчити.

Отож терпи страждання, як добрий воїн Іісуса Христа.

Ніякий воїн не зв’язує себе ділами житейськими, щоб догодити воєначальникові.

А якщо хто і подвизається, не увінчається, якщо незаконно буде подвизатися.

Трудящому землеробові першому належить вкусити від плодів.

Розумій, що я кажу. Хай дасть тобі Господь розуміння в усьому.

Пам’ятай Господа Іісуса Христа від сім’я Давидового, що воскрес з мертвих за благовістям моїм,

за яке я страждаю навіть до кайданів, як злодій; але для слова Божого нема кайданів.

Тому я все терплю заради вибраних, щоб і вони одержали спасіння в Христі Іісусі з вічною славою.

Вірне слово: коли ми з Ним померли, то з Ним і оживемо;

коли терпимо, то з Ним і царювати будемо; коли відречемся, і Він відречеться від нас;

коли ми невірні, Він перебуває вірним, бо Себе зректися не може.

Це нагадуй, заклинаючи перед Господом не сперечатися, що нітрохи не служить на користь, а на розлад тих, що слухають.

Старайся представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини.

А від непотрібного марнослів’я віддаляйся; бо вони ще більший успіх матимуть у нечесті,

і слово їхнє, як рак, буде розповсюджуватись. Такі є Іменей і Філіт,

які відступили від істини, кажучи, що воскресіння вже було, і руйнують у деяких віру.

Та тверда основа Божа стоїть, маючи печать цю: пізнав Господь Своїх; і: хай відступить від неправди кожен, хто сповідує ім’я Господа.

А у великому домі є сосуди не тільки золоті і срібні, але й дерев’яні та глиняні; і одні у почесному, а інші у низькому вживанні.

Отже, хто буде чистий від цього, той буде сосудом на честь, освяченим і благопотрібним Владиці, придатним на всяке добре діло.

Юнацьких похотей уникай, а держись правди, віри, любові, миру з усіма, хто кличе Господа від чистого серця.

Від нерозумних та безглуздих змагань ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки;

раб же Господа не повинен сваритися, а бути до всіх привітним, повчальним, незлобивим,

з лагідністю наставляти противників, чи не дасть їм Бог покаяння для пізнання істини,

щоб вони звільнилися від тенет диявола, який упіймав їх до волі своєї.

 

Друге послання до Тимофія святого апостола Павла,

Глава 2

Старий Заповіт

Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура. Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіама, Єсвока і Сове. А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім. Сини ж Мадіама – Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Всі вони були синами Хетури.

Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові, а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід – до східної землі.

Днів же життя Авраама, які прожив, – сто сімдесят п’ять років. Авраам відійшов – помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу. Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, – на полі, в печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру. Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. І Ісаак поселився біля Криниці видіння.

Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри, ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам, Масма, Ідума, Масси, Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма. Це – сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів – за своїми народами. Сто тридцять сім років – ось вік життя Ізмаїла. І відійшов – помер і приєднався до свого роду. Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, – поселився напроти всіх своїх братів.

А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. З’явився син, первенець – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я – Ісав. А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я – Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.

Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: вмів полювати. А Яків – людиною нелукавою, він перебував удома. Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич – це його пожива. Ревека ж любила Якова. Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько – Едом. А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! А Ісав відповів: Ось я вмираю – то навіщо мені те первородство? І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. А Яків дав Ісавові хліба та страву з сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.

 

Книга Буття ,

Глава 25.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії