Читання 26 вересня

Читання дня

Євангеліє

Після цього Іісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Іудеї, тому що іудеї шукали вбити Його.

Наближалося свято іудейське – ставлення кущів.

Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди в Іудею, щоб і учні Твої бачили діла, які Ти твориш.

Бо ніхто не робить чого-небудь таємно, а сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.

Бо і брати Його не вірували в Нього.

На це Іісус сказав їм: Мій час ще не настав, а для вас завжди час.

Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.

Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.

Сказавши це їм, залишився в Галілеї.

 Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.

 Іудеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?

 І багато було розмов про Нього в народі: одні говорили, що Він добрий, інші казали: ні, Він зваблює народ.

Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, боячись іудеїв.

Але посеред свята Іісус увійшов у храм і вчив.

І дивувалися іудеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?

Іісус сказав їм у відповідь: Моє вчення – не Моє, а Того, Хто послав Мене;

хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.

Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди нема вНьому.

Чи не дав вам Мойсей закону? і ніхто з вас не виконує закону. За що шукаєте вбити Мене?

Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? хто шукає Тебе вбити?

Іісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтесь.

Мойсей дав вам обрізання (хоч воно не від Мойсея, а від отців), і в суботу ви обрізуєте чоловіка.

Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого,– то чому на Мене гніваєтеся за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?

Не судіть по зовнішності, а судіть судом справедливим.

Тут деякі з ієрусалимлян говорили: чи не Той це, Котрого шукають убити?

Ось, Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому: чи не переконались начальники, що Він справді Христос?

Але ми знаємо, звідки Він; Христос же коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.

Тоді Іісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і знаєте Мене, і знаєте, звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.

Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.

І шукали схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не прийшов час Його.

Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже сотворить більше чудес, ніж Цей сотворив?

Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї і первосвященники слуг схопити Його.

Іісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав;

будете шукати Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.

При цьому іудеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він йти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?

Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не можете прийти?

В останній же великий день свята стояв Іісус і голосно говорив: хто хоче пити, хай іде до Мене і п’є.

Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з чрева його потечуть ріки води живої.

Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, бо Іісус ще не був прославлений.

Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.

Інші говорили: це Христос. А ще інші казали: хіба з Галілеї Христос прийде?

Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Віфлієму, з того місця, звідки був Давид?

Отож сталася в народі про Нього суперечка.

Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.

І слуги повернулися до первосвященників і фарисеїв, які сказали їм: чому ви не привели Його?

Слуги відповіли: ніколи не говорив чоловік так, як Цей Чоловік.

Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?

Чи увірував в Нього хтось з начальників або з фарисеїв?

Але цей народ неук в законі, проклятий він.

Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:

хіба закон наш судить людину, якщо спочатку не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?

На це сказали йому: чи і ти не з Галілеї? роздивись і побачиш, що пророк з Галілеї не приходить.

І кожний пішов до свого дому.

 

Євангеліє від Іоанна,

Глава 7

Апостол

Павел, Апостол Іісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Іісуса Христа, надії нашої,

Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Іісуса, Господа нашого.

Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Єфесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншому

і не займались байками та нескінченними родоводами, які викликають більше суперечок, ніж Боже повчання у вірі.

Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісті та нелицемірної віри,

від чого відступивши, деякі ухилились в марнослів’я,

бажаючи бути законовчителями, але не розуміючи ні того, про що говорять, ні того, що стверджують.

А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його,

знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, розпусників і осквернених, для тих, що кривдять батька й матір, для людиновбивців,

для блудників, мужоложників, людинокрадів (наклепників, скотоложників), лжеців, клятвопорушників та для всього, що противне здоровому вченню,

за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене.

Дякую Христу Іісусу, Господу нашому, Котрий дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння,

мене, колишнього хулителя і гонителя і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням, у невір’ї;

благодать же Господа нашого (Іісуса Христа) відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Іісусі.

Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Іісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший.

Та для того я й помилуваний, щоб Іісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного.

Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь.

Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніше, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн,

маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі,

такі Іменей і Олександр, котрих я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога.

 

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла,

Глава 1

Старий Заповіт

Сара, Аврамова дружина, не народжувала йому. Та була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар. Тож Сара сказала Аврамові: Ось стримав мене Господь, щоб не родити. Тому увійди до моєї рабині, щоб мати від неї дітей. І Аврам послухав голосу Сари. Аврамова дружина Сара – по десятьох роках проживання Аврама в землі Ханаанській – взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, та віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.

Він увійшов до Агари, – і вона зачала. І коли вона побачила, що вагітна, то її господиня відчула від неї зневажливе ставлення. Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я віддала свою рабиню до твого лона, та вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою. Аврам же відповів Сарі: Ось твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею все, що тобі до вподоби. Після цього Сара поводилася з нею суворо – і та втекла з-перед її обличчя.

Та її знайшов ангел Господа Бога біля джерела води в пустелі, біля джерела на дорозі до Сура. І сказав їй Господній ангел: Агаро, Сарина рабине Сарина, звідки йдеш і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю з-перед обличчя Сари, моєї господині. А Господній ангел їй сказав: Повернися до своєї господині й будь покірною в її руках. Сильно розмножуg твоє потомство, – промовив до неї Господній ангел, – і не порахувати його – таким численним воно буде. І сказав їй Господній ангел: Ось ти завагітніла й народиш сина, і даси йому ім’я Ізмаїл, бо почув Господь про твоє приниження. Він буде людиною-кочовиком. Руки його – на всіх, і руки всіх – на ньому; він житиме перед обличчям усіх своїх братів.

І прикликала Агар Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти – Бог, Який побачив мене. Оскільки вона сказала: Побачила перед собою Того, Хто з’явився мені. Ось чому і назвала джерело – Джерело, біля якого я бачила. Це між Кадисом і Варадом.

І народила Агар Аврамові сина; і Аврам дав ім’я своєму синові, якого народила йому Агар, – Ізмаїл. Аврамові ж було вісімдесят шість років, коли Агар народила Аврамові Ізмаїла.

 

Книга Буття ,

Глава 16.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії