Читання 25 вересня

Читання дня

Євангеліє

Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.

За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.

Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.

Наближалася ж Пасха, іудейське свято.

Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?

Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.

Филип відповів Йому: їм на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.

Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:

тут у одного юнака є п’ять хлібів ячмінних і дві риби; але що то на таку кількість?

Іісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отож сіло людей близько п’яти тисяч.

Іісус, взявши хліби і воздавши подяку, роздав учням, а учні – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.

І коли наситились, то сказав учням Своїм: зберіть куски, що залишились, щоб нічого не пропало.

І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків кусками від п’яти ячмінних хлібів, що залишились у тих, котрі їли.

Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Іісус, сказали: це воістину Той Пророк, Котрий має прийти у світ.

Іісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.

Коли ж настав вечір, то учні Його зійшли до моря

і, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Іісус не приходив до них.

Дув сильний вітер і море хвилювалось.

Пропливши стадій* близько двадцяти п’яти чи тридцяти, вони побачили Іісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.

Але Він сказав їм: це Я; не бійтесь.

Вони хотіли взяти Його в човен; і відразу човен пристав до берега, куди пливли.

Другого дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли учні Його, і що Іісус не входив у човен з учнями Своїми, а відпливли одні учні Його.

Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб з благословіння Господнього.

Отже, коли народ побачив, що тут нема Іісуса, ні учнів Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Іісуса.

І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Равві! коли Ти прийшов сюди?

Іісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.

Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка зостається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Отець, Бог.

Вони сказали Йому: що нам робити, щоб творити діла Божі?

Іісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже: щоб ви вірували в Того, Кого Він послав.

На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти сотвориш, щоб ми побачили і повірили Тобі? що Ти робиш?

Батьки наші їли манну в пустині, як написано: хліб з неба дав їм їсти (Пс. 77,29).

Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.

Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.

На це сказали Йому: Господи! завжди давай нам такий хліб.

Іісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.

Але Я вам сказав, що ви і бачили Мене, і не віруєте.

Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,

бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Котрий послав Мене.

Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб із того, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.

Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.

Нарікали на Нього іудеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.

І говорили: чи не Іісус це, син Йосифа, батька і Матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?

Іісус сказав їм у відповідь: не нарікайте між собою.

Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не покличе його; і Я воскрешу його в останній день.

У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене (Іс. 54,13).

Це не те, щоб хто бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.

Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.

Я є хліб життя.

Батьки ваші їли манну в пустині й померли;

хліб, який сходить з небес, є такий, що, хто його їсть, той не помре.

Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.

Тоді іудеї почали сперечатись між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?

Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі.

Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.

Бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є пиття.

Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому.

Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так і той, хто їсть Мене, житиме Мною.

Цей-то є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.

Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.

Багато хто з учнів Його, слухаючи те, говорили: які дивні слова! хто може це слухати?

Але Іісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його нарікають на те, сказав їм: чи це спокушає вас?

А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніше?

Дух животворить; плоть аніскільки не допомагає. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.

Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Іісус знав спочатку, хто не вірує і хто зрадить Його.

І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.

Відтоді багато з учнів Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.

Тоді Іісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?

Симон Петро відповів Йому: Господи! до кого нам йти? Ти маєш слова життя вічного:

і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.

Іісус відповів їм: чи не дванадцятьох вас вибрав Я? але один з вас диявол.

Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо цей мав зрадити Його, будучи одним з дванадцятьох.

 

Євангеліє від Іоанна,

Глава 6

Апостол

Отож моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас,

і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра.

Але вірний Господь, Котрий укріпить вас і збереже від лукавого.

Ми впевнені про вас в Господі, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам.

Господь же хай направить серця ваші в любов Божу і в терпіння Христове.

Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Іісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас,

бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували,

ні в кого не їли хліба даром, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас,–

не тому, щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам за зразок, щоб ви наслідували нас.

Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, той хай і не їсть.

Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться.

Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Іісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб.

Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро.

Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі, і не знайтеся з ним, щоб присоромити його.

Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата.

Сам же Господь миру хай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами!

Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланні; пишу я так:

благодать Господа нашого Іісуса Христа з усіма вами. Амінь.

 

Друге послання до фессалонікійців святого апостола Павла,

Глава 3

Старий Заповіт

А після того, про що йшла мова, було до Аврама у видінні Господнє слово, що промовляло: Не бійся, Авраме, Я обороняю тебе. Твоя винагорода буде дуже велика. Відказує Аврам: Владико, що мені даси? Адже я відходжу бездітним. А син Масека, який народився в моєму домі, він – із Дамаска, Елієзер. Оскільки Ти не дав мені нащадків, – сказав Аврам, – то той, хто народився в моєму домі, – після мене стане спадкоємцем. І тут же був до нього Божий голос, що промовляв: Не цей успадкує по тобі, а той, хто вийде з твого лона, – він стане твоїм спадкоємцем. І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, – якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство.

І повірив Аврам Богові – й це зараховано йому за праведність. Господь сказав йому: Я – Бог, Який вивів тебе з країни халдейців, щоб дати тобі цю землю у спадщину. Той же сказав: Владико Господи, як довідаюся, що успадкую її? А Господь сказав йому: Візьми Мені трилітню ялівку, трилітню козу, трилітнього барана, горлицю і голуба. Взяв він все це для Нього, розсік навпіл і поклав кожну частину напроти іншої її половини, а птахів не порозсікав. На ті розсічені частини позліталися птахи, тож Аврам сів біля них.

При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх. І було сказано Аврамові: Тож неодмінно знайf, що твої нащадки будуть чужинцями – житимуть не на власній землі; їх зроблять рабами, заподіють їм зло і гнобитимуть їх чотириста років. Та над народом, якому будуть рабами, Я здійсню суд. І після того вони прийдуть сюди з великим майном. Ти ж відійдеш до своїх предків з миром, – будеш похований у глибокій старості. А четверте покоління повернеться сюди, бо сьогодні ще не наповнилася міра беззаконня аморейців. Коли заходило сонце, з’явилося полум’я; і ось: піч, що диміла, і вогненні спалахи пройшли між тими розсіченими частинами.

У той день Господь уклав з Аврамом завіт, промовляючи: Твоїм нащадкам дам оцю землю: від Єгипетської ріки – до великої ріки, ріки Євфрат; – кенейців, кенезейців, кедмонейців, хетів, ферезейців, рафаїнців, аморейців, ханаанців, евейців, ґерґесейців і євусейців.

 

Книга Буття ,

Глава 15.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії